Стр. 64 - buleten_2014_n2

Упрощенная HTML-версия

метою спільного одноразового оброблення документів та подальшого їх
відображення в електронному каталозі. Існує дві форми корпоративної
діяльності: регіональні корпорації та тематичні.
Питання створення центрів корпоративної каталогізації в Україні
давно стоїть на порядку денному. Ця тема знаходить своє відображення в
законах України, указах Президента України, постановах Кабінету
Міністрів України, программах створених на державному та регіональному
рівнях.
Так, у прийнятому на рівні закону документі «Про національну
программу інформатизації», складовою частиною якого є підрозділ
«Електронна бібліотека», ставиться конкретне завдання: створити центри
корпоративної каталогізації. У Законі України «Про бібліотеки і
бібліотечну справу» зазначається, що корпоративна взаємодія бібліотек
неможлива без корпоративної каталогізації. В Указі Президента України
«Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України» вказується на
необхідність «вжити заходів щодо створення інформаційного
бібліотечного ресурсу».
Шляхи вирішення питання щодо корпоративної каталогізації
накреслено у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження
Державної програми розвитку культури на період до 2017 року».
На основі інформаційно-комунікаційної взаємодії бібліотечних
установ відбувається становлення корпоративної бібліотечної співпраці.
Яскравими проявами цього є корпоративна каталогізація; кооперативне
формування фондів; створення повнотекстових електронних колекцій,
спільних баз даних, каталогів та інших корпоративних інформаційних
продуктів; спільне інформаційне обслуговування користувачів; участь у
роботі професійних асоціацій.
Розвиток і зміцнення саме цих форм взаємодії бібліотечно-
інформаційних установ стає основою для формування бібліотечних
об’єднань та започаткування корпоративних бібліотечних систем, які
ставлять за мету:
1. Усунення дублювання при опрацюванні потоку літератури за
рахунок копіювання бібліографічних і авторитетних записів із зовнішніх
джерел (бібліотек, великих інформаційних центрів), мережі Інтернет.
2. Зниження витрат на придбання; взаємодоповнююче використання
наявних бібліотечних ресурсів та тих, що купуються.
3. Забезпечення рівного доступу учасників об’єднання до своїх
каталогів та надання ефективного доступу до інформаційних ресурсів
інших бібліотек — перехід від володіння фондами однієї бібліотеки до
поділу фондів між бібліотеками.
4. Скорочення строків та підвищення ефективності запровадження
технологічних інновацій, перехід до ефективніших форм упровадження
інформаційних технологій для створення електронних бібліотек.
5. Підвищення кваліфікації співробітників бібліотек у сфері
бібліотечно-інформаційних технологій.
64