Стр. 225 - buleten_2014_n1

Упрощенная HTML-версия

225
1991 р. нараховувалось усього 27 назв електронних журналів, але їх кількість
неухильно зростала
1994 р. – 180 назв
1996 р. – 2000 назв
1998 р. – 6777 назв
Початок ХХІ ст. – біля 15 тис. назв.
2007 р. – 45 тис. назв.
Щодо України можемо констатувати такі дані підраховані за офіційним
сайтом Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У окремому
відділі «Наукова періодика України» з 1802 фахових періодичних видання
(тобто це видання, які мають дві паралельні форми друковану і електронну),
суто електронних – 50.
Існують навіть прогнози щодо припинення виходу традиційних
(паперових) копій журналів – так звана «криза серіальних видань». Ця теза
дискутується в професійному колі, але сьогодні вже очевидно, що подальші
зміни неминучі. Дійсно, журнал без Веб-версії нині є рідкістю.
Електронні журнали – це прогресивне явище, яке з’явилось у нову еру,
забезпечуючи швидкість і повноту задоволення наукових інформаційних
потреб у знаннях, результатах науково-дослідної, дослідно-конструкторської,
проектно-технологічної та виробничої діяльності академічного та професійного
суспільства у світовому вимірі.
Серед переваг електронних журналів перед друкованими визначаються
оперативність та зручність пошукових можливостей.
Звичайно в еру друкованої наукової періодики такого темпу просто не
могло бути.
Термінологічно, «електронний журнал» – це будь-який журнал, що
доступний он-лайн, включаючи обидва види: і лише електронні журнали, і ті,
що існують паралельно і в друкованому, і в електронному вигляді.
Серед 50 видань, які не мають і не мали друкованих аналогів, існує і
електронне наукове фахове видання — міжвідомчий тематичний збірник
«Історія науки і біографістика». Засновник – Національна наукова
сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України.
У журналі публікуються наукові статті за всіма історичними науками.
Тематика визначена в таких межах: історія формування та розвитку наукових
шкіл, проблеми формування нового концептуального бачення історії науки та
біографістики, еволюція соціальної функції науки та методів наукових
розвідок, шляхи залучення наукової спадщини до вирішення нагальних питань
сьогодення.
Журнал існує сьомий рік. Засновано його у 2006 р. Він має фахову
реєстрацію: Постанова Президії ВАК України від 12 квітня 2007 р. № 1-05/4.
За весь період вийшло 26 випусків, 518 статей та рецензій. Періодичність
задекларована щоквартально, якої редакція намагається дотримуватися.
Головний редактор – В. А. Вергунов, д-р с.-г. наук, професор, член-
кореспондент НААН. Редколегія представлена 25 членами, з яких: 21 доктор