ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В ПІЛОРИЧНІЙ
ТА ФУНДАЛЬНІЙ ЧАСТИНАХ ШЛУНКА
ПРИ КИШКОВОМУ КЛОСТРИДІОЗІ СВИНЕЙ
С.Є. Гаркуша, канд. вет.
наук, асистент
Національний університет біоресурсів і
природокористування України
Представлені результати вивчення гістологічних змін у в пілоричній та фундальній частинах шлунку поросят віком 2-4 місяці, що загинули від кишкового клостридіозу. Робота виконана в свинарських господарствах промислового типа Київської обл. та на кафедрі патологічної анатомії Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Ключові слова: клостридіоз, свині, гістологічні зміни, шлунок.
В Україні як і
в усьому світі надзвичайно гострою є проблема забезпечення білком, особливо
тваринного походження. У харчуванні сучасної людини занадто мало тваринних
продуктів, а це викликає білкове голодування.
Свинина,
у свою чергу, відрізняється високим вмістом повноцінного і легко перетравного
білка, а також незамінних амінокислот [1]. Але проблема захворювань молодняку
сільськогосподарських тварин в останні роки постала особливо гостро. У великих
господарствах промислового типу часто реєструються анаеробні інфекції, а саме –
кишковий клостридіоз [2]. У доступній літературі патоморфологічні зміни при
кишковому клостридіозі свиней описані досить поверхнево та неповно [3, 4, 5]. В
зв’язку з цим було проведено вивчення гістологічних змін в пілоричній та
фундальній частинах шлунка поросят при кишковому клостридіозі.
Мета
дослідження. Вивчити
гістологічні зміни в пілоричній та фундальній частинах шлунку поросят віком 2-4
місяці що загинули від кишкового клостридіозу.
Матеріали
і методи досліджень. Робота
проводилась в господарствах промислового типу Київської обл. та на кафедрі
патологічної анатомії НУБіПУ. Для досліджень використано 30 трупів поросят віком 2-4 місяці, які
загинули від цієї хвороби і 5 трупів експериментально забитих клінічно здорових
поросят того ж віку. Патолого- анатомічний розтин трупів виконували методом
часткової евісцерації. Для гістологічних досліджень зразки пілоричної та
фундальної частин шлунка фіксували у 10%-ному
водному нейтральному розчині формаліну за прописом Ліллі, зневоджували у серії
спиртів зростаючої міцності і через хлороформ заливали у парафін. З одержаних
блоків за допомогою санного мікротому нарізали зрізи товщиною 6 – 10 мкм, які фарбували
гематоксиліном Караці та еозином . Гістопрепарати вивчали під
мікроскопом Біолам Р 12 при збільшеннях від 50х до 1200х [6].
Результати. У фундальній частині шлунка зміни серозної і м’язової
оболонок були такими: серозна оболонка набрякла. Зовнішній і середній шар
м’язової оболонки пухкий, набряклий, інфільтрований незначною кількістю
моноцитів і лімфоцитів. Внутрішній шар м’язової оболонки також інфільтрований
тими ж клітинними елементами, але набряк його не так сильно виражений.
Міжм’язова сполучна тканина помірно набрякла. Місцями в ній виявляється
трансформація моноцитів в типові макрофаги, вогнищеві скупчення яких
складаються з 5 – 12 клітин. В обох шарах спостерігається зерниста дистрофія
міоцитів. В підслизовій основі місцями зберігається серозний ексудат, який
зафарбовується еозином у рожевий колір. В усіх клітинах епітелію шлункових ямок
спостерігається зерниста і гідропічна дистрофія, частина з дистрофічно змінених
клітин руйнується. В більшості випадків епітелій відділяється від базальної
мембрани. Іноді спостерігається не
тільки відшарування епітелію від базальної мембрани, але й дискомплексація
сусідніх епітеліоцитів. В головних клітинах шлуночкових ямок ядра зміщені до
апікального полюсу.
Також
виявляється гіперсекреція епітелію шлункових ямок. Макрофагальна інфільтрація,
бактерії і моноцити в слизовій оболонці не виявляються. Місцями шлункові ямочки
стають звивистими.
У
пілоричній частині гістологічні зміни серозної і м’язової оболонок,
підслизової основи та
м’язової пластинки слизової
оболонки були загалом аналогічними таким у фундальній
частині шлунка.
Слизова оболонка інфільтрована лімфоцитами і
окремими моноцитами. Біля судин м’язової оболонки, що зібрана у зигзагоподібні
складки і має такі ж гістологічні зміни, як і фундальному відділах шлунка,
спостерігається трансформація моноцитів у макрофаги, аналогічно такій в інших
частинах шлунка. Верхня ділянка слизової оболонки руйнується. Місцями слизова
оболонка руйнується майже до м’язової пластинки. Шлункові залози при цьому
стають звивистими, а стінка шлунка значно тоншає. В клітинах залоз шлунка
виявляються ознаки зернистої дистрофії. Внаслідок стискання клітин інфільтратом,
шлункові ямочки частково атрофуються і кількість їх зменшується. У просвіті
шлунка верхня частина слизової оболонки зруйнована. Клітини в ній знаходяться в
стані некрозу і некробіозу. Місцями верхня частина епітелію в пілоричній
частині також зазнає некротичних і некробіотичних змін, яким передує гідропічна
дистрофія. Іноді, в районі лімфоїдних вузликів, спостерігається яскраво
виражена лімфоцитарна інфільтрація всієї слизової оболонки, яка поширюється на
всю свою глибину.
Лімфоїдні
вузлики локалізуються як в підслизовій основі безпосередньо під м’язовою
пластинкою слизової оболонки, так і в слизовій оболонці безпосередньо над
м’язовою пластинкою слизової оболонки. Вони не чітко окреслені, розріджені, їх
кровоносні судини розширені, переповнені кров’ю. Спостерігається їх
гіперплазія, яка проявляється як збільшенням кількості лімфоїдних вузликів, та
гіпертрофія, яка характеризується збільшенням розмірів кожного окремого вузлика
за рахунок збільшення кількості клітинних елементів в ньому. Іноді внаслідок
гіпертрофії окремі лімфоїдні вузлики займають більшу частину товщі слизової
оболонки. Серед лімфоцитів реєструються окремі макрофаги.
При
цьому у лімфоїдних вузликах спостерігаються численні контакти типу
лімфоцит-лімфоцит і лімфоцти-макрофаг.
Висновки
1.
У
поросят, що загинули від кишкового клостридіозу, в пілоричній та фундальній
частинах шлунка реєструється набряк серозної та м’язової оболонок, зерниста
дистрофія міозитів, зерниста та гідропічна дистрофія
клітин епітелію шлункових ямок.
2.
Реєструється руйнування слизової оболонки пілоричної частини шлунка, верхня
частина епітелію зазнає некротичних і некробіотичних змін.
3.
Встановлені гіпертрофія та гіперплазія лімфоїдних вузликів стінки шлунка.
Література.
1. Александров С.Н. Свиньи: Воспроизводство. Кормление. Содержание. Лечение М.: АСТ Донецк, Сталкер, 2003 – 76 с.
2. Гнатюк С. Першочергові завдання відродження промислового свинарства //
Тваринництво України. - 2001. - № 8.- С. 4 - 6.
3. Степанов
В.И. Актуальные проблемы производства свинины : Материалы десятого
заседания межвуз. координац. совета по свиноводству и Респ. науч.-произв.
конф., 28-29 мая
4. Айшпур О. Роль бактерій в патології
відтворення свиней // Ветеринарна медицина України. - 1998. - №7. - С.20.
5. Ургуев К.Р. Клостридиозы животных. - М.: Россельхозиздат, 1987.-183 с.
6. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. І. Основи гістологічної техніки і морфофункціональні методи дослідження у нормі та при патології. – Житомир «Полісся», 2005. – 277 с.
Гаркуша С.Е. Гистологические изменения в
пилорической и фундальной частях желудка при кишечном клостридиозе свиней.
Представлены результаты изучения гистологических
изменений в пилорической и фундальной
частях желудка поросят возрастом 2-4
месяца, которые погибли от кишечного клостридиоза. Работа выполнена в
свиноводческих хозяйствах промышленного типа Киевской обл. и на кафедре
патологической анатомии Национального университета биоресурсов и
природопользования Украины.
Ключевые слова: клостридиоз,
свиньи, гистологические изменения,
желудок.
Garkusha S.E. Histological changes in pyloric and fundal of stomach at intestinal
clostridiosis of pigs.
Presented results of study of histological changes in pyloric and fundal parts of stomach of piglets by age 2-4 months that
died from intestinal clostridiosis. Work is executed in the pig breeding farms
of Kiev areas and on the department of pathological anatomy of the National
University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.
Key words: clostridiosis, pigs,
histological changes, stomach.