УДК: 619:614.31:636.087.6:636.7/.8

БАКТЕРІОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ СУХИХ ТВАРИНИХ КОРМІВ ДЛЯ НЕПРОДУКТИВНИХ ТВАРИН

М.С. Хімич[1], аспірант

Одеський державний аграрний університет

Сухі тваринні корми, які виробляються в сучасних умовах в країні, мають високе бактеріальне обсіменіння. Встановлено, що з сухих кормів для непродуктивних тварин виділяються бактерій кишкової палички і сальмонели. Проведено серологічну типізацію виділених культур мікроорганізмів та визначено їх вірулентність.

Чисельними дослідженнями вітчизняних та іноземних вчених проведених в різні роки, встановлено, що сухі тваринні корми, незалежно від якості сировини, технології виробництва та пори року, значно забруднені мікрофлорою, в тому числі й патогенною, такою як сальмонели, ентеропатогенні бактерії кишкової палички тощо [1, 2, 3, 4, 5].

Тому «Обов’язковим мінімальним переліком досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини» передбачено дослідження кормів для непродуктивних тварин за мікробіологічними показниками: загальне бактеріальне обсіменіння, сальмонели, ентеробактерії кишкової палички та токсиноутворюючі анаероби [6].

Завдання досліджень. Враховуючи вищевикладене, перед нами стояло завдання вивчити бактеріальне обсіменіння сухих тваринних кормів для непродуктивних тварин, в залежності від технології виробництва та пори року, на загальне бактеріальне обсіменіння, обсіменіння сальмонелами та ентеропатогеними штамами бактерій кишкової палички.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились в лабораторії кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та фармакології Одеського державного аграрного університету.

Для вивчення бактеріального обсіменіння сухих тваринних кормів для непродуктивних тварин відбирали середні проби зразку, після вивантаження кормів з технологічної лінії їх виробництва, і в подальшому, у процесі охолодження та пакування. Корми відбирали і підготовлювали для бактеріологічного дослідження відповідно ГОСТ 26668-85 та ГОСТ 26669-85 [7, 8].

Дослідження проводили за класичними методиками: на загальне бактеріальне обсіменіння за СТ СЭВ 4247-83, на забруднення бактеріями групи кишкової палички за ГОСТ 30518-97 і на забруднення сальмонелами за ГОСТ 30519-97 [9, 10, 11].

Результати досліджень. Проведеними нами дослідженнями (табл. 1) встановлено, що загальне бактеріальне обсіменіння сухих тваринних кормів для непродуктивних тварин, коливається від 2,7 до 200 тис. КУО в 1 г корму. При цьому, закономірності в бактеріальному обсіменінні корму в залежності від підприємства-виробника.

Із частини досліджуваних проб кормів були також виділені бактерії кишкової палички і сальмонели. Обсіменіння визначених проб бактеріями кишкової палички коливалось в межах 1,9–9,6 тис КУО в 1 г корму, а сальмонелами – від 1,0 до 4,2 тис КУО в 1г корму.

Таблиця 1 – Бактеріальне обсіменіння сухих тваринних кормів
для непродуктивних тварин, в залежності від фірми-виробника
(КУО тис. в 1г корму), M±m, n-10

Показники		Виробники
		1	2	3
Загальне бактеріальне обсіменіння	межі коливань в середньому	3,2 – 180,0 160,0±12,1	2,7 – 200,0 186,0±14,2	4,4 – 190,0 174,0±2,1
Бактерії групи кишкової палички	межі коливань в середньому	2,1 – 9,6 8,0±0,6	2,4 – 8,8 7,6±0,4	1,9 – 7,2 7,2±0,3
Сальмонели	межі коливань в середньому	1,0 – 3,2 3,0±0,7	1,6 – 3,7 3,2±0,06	1,4 – 4,2 3,6±0,4

Примітка: 1 – АТ «Діаген», м. Дніпропетровськ; 2 – ТОВ «Імперіал», м. Київ;
3 – ТОВ «Калісто», м. Миколаїв.

Дослідження бактеріальної забрудненості кормів для непродуктивних тварин, в залежності від пори року наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 – Бактеріальне обсіменіння сухих тваринних
кормів для непродуктивних тварин, в залежності від пори року
(КУО тис. в 1г корму), M±m, n-10

Показники		Пора року
		весна	літо	осінь	зима
Загальне бактеріальне обсіменіння	межі коли- вань в середньому	2,2 – 160,0 156,0±12,0	4,4 – 200,0 194,0±11,0	2,7 – 180,0 170,0±7,6	1,6 – 120,0 96,0±6,4
Бактерії кишкової палички	межі коли- вань в середньому	2,0 – 9,6 8,0±0,4	2,4 – 10,2 9,6±0,6	1,9 – 9,4 8,2±0,2	1,2 – 7,6 6,4±0,4
Сальмонели	межі коли- вань в середньому	1,4 – 2,6 2,6±0,2	1,6 – 4,2 4,0±0,4	1,8 – 3,3 1,6±0,6	1,0 – 3,2 1,2±0,4

З даних таблиці 2 видно, що найбільш інтенсивне бактеріальне обсіменіння спостерігається у літню пору року, дещо менше – у весняно-осінню, і найнижче – взимку. Також у досліджуваних проб, незалежно від пори року, виділялись бактерії кишкової палички та сальмонели.

Вивчення культурально-морфологічних, біохімічних і патогенних властивостей ентеропатогених штамів бактерій кишкової палички та сальмонел, встановило, що з 210 досліджених проб сухого тваринного корму для непродуктивних тварин у 82 пробах виявлено 102 штами ентеропатогених культур бактерії кишкової палички, а у 76 пробах – 74 штами сальмонел.

Так, 102 штами ентеропатогених культур бактерії кишкової палички були віднесені до 9 сероваріантів: 020 – 8 штамів, 026 – 11 штамів, 055 – 24 штами, 078 – 4 штами, 086 – 5 штамів, 0111 – 12 штамів, 0114 – 8 штамів, 0125 – 25 штамів, 0127 – 6 штамів. Із 102 виділених штамів, найбільш вірулентними виявились сероваріантам 026, 078, 086, 0125, які у 72-100% викликали загибель білих мишей, сероваріанти 020, 0111, 0127 – мали нижчу вірулентність і викликали загибель білих мишей у 40-56% випадків, а сероваріант 0114 був найменш вірулентним.

Виділені проб сальмонели було віднесено до S.typhi murium – 27 штамів, S.paratyphi – 12 штамів, S.anatum – 14 штамів, S.enteriditis – 6 штамів, S.derby – 8 штамів, S.abony – 7 штамів. Всім виділеним сальмонелам були притаманні вірулентні властивості. Високо вірулентними були S.typhi murium і S.enteriditis, які викликали загибель мишей у 100%, менш вірулентними виявились S.anatum, S.abony, S.derby і S.paratyphi, які викликали загибель 50-70% мишей.

З отриманих результатів досліджень видно, що сухі тваринні корми для непродуктивних тварин, які виготовляють в сучасних умовах на Україні, за мікробіологічними показниками не відповідають вимогам «Обов’язкового мінімального переліку досліджень…» за обсіменінням ентеробактеріями та сальмонелами, але в усіх досліджених пробах загальне бактеріальне обсіменіння було значно нижче допустимих норм.

Висновки

1. Бактеріальне обсіменіння сухих тваринних кормів для непродуктивних тварин, які виробляються на підприємствах України, не постійне і коливається в межах від 2,7 до 200тис КУО в 1г корма, серед яких виявляються ентеропатогені штами кишкової палички та сальмонел.

2. З виділених із проб кормів штамів бактерій групи кишкової палички найбільша вірулентність була притаманна сероваріантам 026, 078, 086, 0125; менша вірулентність – 020, 0111 і 0127; найменша вірулентність – 0114.

3. З виділених із проб кормів штамів сальмонел найбільша вірулентність була притаманна сероваріантам S.typhi murium і S. enteri-ditis; менша вірулентність – S.anatum, S.abony, S.derby і S.paratyphi.

Література

1. Сон К.И. Ветеринарно-санитарные основы производства и контроля качества кормов животного происхождения: Автореф. дисс. … докт. вет. наук. – М., 1986. – 46 с.

2. Богатырь А.П. Ветеринарно-санитарная оценка и качество мясокостной муки в зависимости от технологии изготовления: Автореф. дисс. … канд. вет. наук. – М., 1986. – 16 с.

3. Ковбасенко В.М. Ветеринарно-санітарні основи технології переробки відходів забою тварин // Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва. В 2-х томах. – К., 2006. – Т.2. – С. 303 – 326.

4. Dizks Y. Microbiologicohe Fattormi telun tersuchungen // Tiorarsrarste. – Wechr., 1978. – V. 83. – P. 210.

5. Pioch Y. Sun problem veterinary gionisch – microbiologichcr. Duttormit teenorimen // Mon. fur veter. mod. – 1983. – 38, 20. – Pp. 771-776.

6. Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (Ф-2). – К., 2004. - C. 41-42.

7. ГОСТ 26668-85. Продукты пищевые и вкусовые. Методы отбора проб для микробиологических анализов. – М.: Изд-во стандартов, 1985. – 26 с.

8. ГОСТ 26669-85. Продукты пищевые и вкусовые. Подготовка проб для микробиологических анализов. – М.: Изд-во стандартов, 1985. – 28 с.

9. СТ СЭВ 4247-83. Пищевые продукты. Методы определения общего количества мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов посевом в агаризованную среду. – М.: Изд-во стандартов, 1983. – 36 с.

10. ГОСТ 30518-97. Продукты пищевые. Методы выявления и определения количества бактерий группы кишечных палочек (колиформных бактерий). – М.: Изд-во стандартов, 1997. – 31 с.

11. ГОСТ 30519-97. Продукты пищевые. Методы выявления бактерий рода Salmonellae. – М.: Изд-во стандартов, 1997. – 48 с.

Бактериологический контроль качества сухих животных
кормов для непродуктивных животных.

М.С. Химич

Сухие животные корма, производимые в современных условиях в стране, имеют высокое бактериальное обсеменение. Установлено, что из сухих кормов для непродуктивных животных выделяются бактерий кишечной палочки и сальмонеллы. Проведена серологическая типизация выделенных культур микроорганизмов и определена их вирулентность.

Bacteriological control of quality of dry animal forages
for unproductive animals.

М. Khimich

Dry animal forages producible in modern terms in a country have the high bacterial semination. It is set that from dry forages for unproductive animals is selected bacteria of intestinal stick and salmonella. Typification of the selected cultures of microorganisms is conducted and their virulence is certain.

---

[1] Науковий керівник – докт. вет. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України В.М. Ковбасенко