УДК: 636.22/.28:612.32:636.22/.28.03
ВПЛИВ ВМІСТУ РУБЦЯ КОРОВИ
І ПРЕПАРАТУ
«ФОСФОСАН» НА МОТОРИКУ ПЕРЕДШЛУНКІВ
ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ У ТЕЛЯТ
М.В.
Рябов, М.О. Кротких
Одеський
державний аграрний університет
Застосування вмісту рубця
корови і препарату «Фосфосан» активізує моторику передшлунків, збільшує
середньодобовий приріст живої маси та покращує біохімічні показники крові телят
Зимово-весняний період у багатьох
господарствах супроводжується підвищеною захворюваністю телят на розлади
травлення, смертність яких досягає в окремі роки 24,7% [4], що становить 33-60%
до загальної смертності великої рогатої худоби [8]. У 70-80 телят, що
захворіли, розлади травлення виникають у перші дні життя. В одноденному віці
захворює 7% телят, у дводенному—23%, у триденному—34%, у чотири-п’ятиденному
віці—12%, і у старшому віці—14%. На підставі лише клінічних симптомів практично
неможливо з’ясувати, є такі розлади функціональними, чи мають запальний
характер, але немає сумнівів у тому, що їх основною причиною є порушення умов
годівлі і утримання маточного поголів’я.
Нормальний ріст і розвиток телят потребує годівлі,
повноцінної за всіма поживними речовинами, вітамінами, макро- і
мікроелементами, зокрема — фосфором. Для сільськогосподарських е джерелом
фосфору є у першу чергу є зерно та висівки, а також екстракційні шроти. У зерні
злакових та бобових культур фосфор міститься в основному у вигляді ефіру —
фітату, і використаним може бути лише шляхом гідролізу за участю мікрофлори
передшлунків [15]. Найбагатшим на фосфор кормовим засобом є рибне борошно [2].
Нестачу фосфору найдоцільніше компенсувати введенням у раціон поліфосфатів
натрію, адже фосфор саме цих сполук найкраще засвоюється жуйними [9]. Серед
ветеринарних препаратів для усунення дефіциту фосфору особливе місце посідає
«Фосфосан» – в одний розчин, до складу якого входять солі ортофосфорної
кислоти. Препарат нормалізує гомеостаз кальцію та фосфору, нейтралізує токсичні
продукти обміну, має протизапальну та проти алергійну дію. Застосування
«Фосфосану» дає позитивний результат при розладах кальцієво–фосфорного обміну,
які є причиною рахіту, пасовищної тетанії, ацидозу рубця, кетозів [11].
Утримання телят біля корів впродовж лише однієї
доби з привченням до сіна з 5-20-денного віку та переведенням до індивідуальної
клітки до двохмісячного віку, за повідомленнями [3, 7], значно підвищувало їх
резистентність до респіраторних та шлунково-кишкових захворювань. У разі
виникнення захворювання перебіг його був значно легшим, а лікування коштувало у
4–5 разів менше порівняно з традиційною технологією утримання.
По мірі росту телят, заселення передшлунків
сімбіонтними мікроорганізмами та встановленням жуйних періодів засвоюваність
клітковини збільшується втричі [10]. Встановлено, що моторика передшлунків
жуйних, а відтак — інтенсивність росту і продуктивність, залежить від
швидкості умовних рефлексів і
використання в раціоні грубих кормів [2, 5].
Останнім часом ветеринарна медицина успішно
застосовує такі пробіотики, як ПАБК, ацидофілін та інші [13, 14], але жоден з
цих препаратів не містить усіх представників мікрофлори і мікрофауни рубця у
кількості та співвідношенні, необхідному для забезпечення нормального перебігу
травних процесів, притаманних жуйним. Тому доцільним є використання з цією
метою рубцевого вмісту від здорових тварин.
Отже, метою нашої роботи було вивчення впливу
вмісту рубця корови і препарату «Фосфосан» на моторику передшлунків та
біохімічні показники крові у новонароджених телят.
Матеріал
і методи досліджень. У виробничих
умовах СВК «Кутузова» Б.-Дністровського району Одеської області у
березні-квітні 2007 року була проведена серія дослідів на 10 телятах
української червоної степової породи. Піддослідних тварин поділили на
контрольну та дослідну групу, по 5 тварин у кожній. Телятам контрольної групи
згодовували основний раціон, розроблений у господарстві. Телятам дослідної
групи поряд з основним раціоном задавали разом з молочними відвійками 50мл
рубцевої рідини від дорослої крови. Внутрим’язово вводили препарат «Фосфосан» у
дозі 10,2 мкг/кг один раз на добу впродовж 10 днів.
У період досліду вивчалися такі показники:
інтенсивність росту—шляхом зважування кожні 10 днів; відсоток активності
рубця—шляхом руменографії [1]; вміст каротину, кальцію, фосфору, резервну
лужність сироватки крові (у державній лабораторії ветеринарної медицини
Білгород-Дністровського району Одеської області). У рубцевій рідині
піддослідних телят вивчали загальний вміст летких жирних кислот [6].
Статистична обробка результатів досліду проводилася за Г.М. Рибачук [12].
Результати
досліджень. У табл. 1 представлена
інтенсивність росту телят—дослідної (1) та контрольної (2). Середньодобовий
приріст живої маси у телят контрольної групи склав
Абсолютний приріст за перший період у першій групі
склав 4,8кг, у другій групі —
Величина відносного приросту живої маси з віком
знижувалася в обох групах тварин. У дослідній групі у третьому періоді
відносний приріст був на 4,1% вищим, ніж у контролі, різниця достовірна. У
четвертому періоді спостерігається тенденція до подальшого зниження приросту по
групах, однак у телят дослідної групи відносний приріст був на 1,2% вищім, ніж
у контролі. У середньому за дослід відносний приріст по контрольній групі склав
9,55%, що на 2,4% менше, ніж у дослідній групі.
Таблиця 1 – Показники інтенсивності росту піддослідних
телят
|
Період |
n |
Дослідна група, |
Контрольна група, |
Достовер- |
|
|
1. Середньодобовий
приріст, г |
|
||||
|
1 |
5 |
480±0,049 |
660±0,60* |
2,32 |
|
|
2 |
5 |
540±0,087 |
560±0,068 |
0,18 |
|
|
3 |
5 |
260±0,024 |
480±0,037** |
4,92 |
|
|
4 |
5 |
380±0,037 |
480±0,020* |
2,357 |
|
|
2.
Абсолютний приріст, кг |
|
||||
|
1 |
5 |
4,8±0,49 |
6,6±0,60* |
2,32 |
|
|
2 |
5 |
5,4±0,087 |
5,6±0,68 |
0,18 |
|
|
3 |
5 |
2,6±0,24 |
4,8±0,37** |
4,92 |
|
|
4 |
5 |
3,8±0,37 |
4,8±0,90 |
2,35 |
|
|
3.
Відносний приріст, % |
|
||||
|
1 |
5 |
12,66±1,174 |
16,96±0,849* |
2,97 |
|
|
2 |
5 |
12,38±1,577 |
12,36±0,022 |
0,011 |
|
|
3 |
5 |
5,56±0,590 |
9,72±0,886** |
3,9% |
|
|
4 |
5 |
7,60±0,708 |
8,80±0,336 |
1,536 |
|
Ступінь вірогідності: *<0,05,
**<0,01
На підставі отриманих даних можна заключити, що
абсолютна і відносна величини інтенсивності росту телят свідчать про позитивний
вплив на ці показники препарату «Фосфосан» та вмісту рубця корови. Дані щодо
впливу рубцевого вмісту корови на моторику передшлунків телят наведені у табл.
2.
Дані руменографії через 20днів досліду свідчать, що
кількість скорочень рубця за 8хвилин у контрольній групі на 23,8% більша у
порівнянні з дослідною групою, різниця достовірна. Однак, висота скорочення у
дослідній групі на 22,2% у дослідній групі більша порівняно з контролем.
Тривалість скорочення рубця у телят дослідної групи на 2,8% більша, ніж у
контролі. Таким чином, показник активності рубця у дослідній групі на 3,9%
більший, ніж у контрольній. У четвертому періоді досліду частота скорочень
передшлунків у дослідній групі була вищою, ніж у контрольній, різниця
достовірна (r<0,01). Тривалість скорочення у дослідній групі
була на 17,2% більшою, ніж у контрольній, різниця достовірна (r<0,01). Таким чином, активність рубця у дослідній
групі була вищою на 1,44 більшою, ніж у контрольній (14,17% проти 13,33%).
У табл. 3 представлені біохімічні показники крові
піддослідних телят.
На початку досліду, оскільки усі тварини
утримувалися в однакових умовах та отримували однаковий раціон, проби крові в
обох групах показали однаковий вміст каротину, в той час як вміст кальцію і
фосфору був вищим у контрольній групі на 0,8 та 0,9 ммоль/л відповідно.
Таблиця 2 – Аналіз
руменограм і загальна кількість
ЛЖК у рубцевому вмісті досліджуваних телят
|
Показники |
Контрольна
група |
Дослідна |
Коефіцієнт |
|
M±m |
M±m |
td |
|
|
ІІ
період досліду |
|||
|
Кількість
скорочень за 8хв |
7,7±0,701 |
5,33±0,33 |
5,06* |
|
Висота
скорочення, мм |
7,7±0,70 |
9,9±0,62 |
2,35 |
|
Тривалість
скорочення, мм |
6,19±3,75 |
6,37±0,24 |
0,05 |
|
Активність
рубця, % |
19,66±2,79 |
20,47±3,02 |
0,19 |
|
IV
період досліду |
|||
|
Кількість скорочень за 8хв |
4,67±0,33 |
5,67±0,33 |
2,12 |
|
Висота
скорочення, мм |
4,36±0,47 |
6,70±0,67 |
2,85* |
|
Тривалість
скорочення, мм |
4,14±0,14 |
5,0±0,19 |
3,59* |
|
Активність
рубця, % |
13,33±0,83 |
14,17±0,27 |
0,96 |
|
Загальна
кількість ЛЖК, ммоль/100мл |
6,97±0,088 |
6,53±0,088 |
3,535* |
* - Значення
достовірні.
Таблиця 3 – Біохімічні показники
крові
досліджуваних телят (n=3)
|
Показник |
Контрольна |
Дослідна |
td |
|
M±m |
M±m |
||
|
0 період
досліду |
|||
|
каротин |
0,373±0,009 |
0,373±0,007 |
0,263 |
|
кальцій |
9,87±0,185 |
9,77±0,088 |
0,488 |
|
фосфор |
4,2±0,153 |
4,1±0,058 |
0,618 |
|
Резервна
лужність |
471,3±7,31 |
465,0±3,46 |
0,779 |
|
ІІ період досліду |
|||
|
каротин |
0,387±0,0033 |
0,470±0,0436 |
1,898 |
|
кальцій |
10,07±0,133 |
10,27±0,145 |
1,016 |
|
фосфор |
4,43±0,186 |
5,13±0,145 |
2,968* |
|
Резервна
лужність |
476,0±7,505 |
469,7±4,096 |
0,737 |
|
IV період досліду |
|||
|
каротин |
0,407±0,0033 |
0,513±0,044 |
2,58* |
|
кальцій |
10,2±0,153 |
10,7±0,186 |
2,367 |
|
фосфор |
4,7±0,153 |
5,7±0,115 |
5,224** |
|
Резервна
лужність |
476,7±6,174 |
480,3±4,255 |
0,480 |
* Значення
достовірні (r<0,05); ** (r<0,01)
Резервна лужність на 6,3 ммоль/л у контрольній
групі вища, ніж у дослідній. У другий період досліду вміст каротину в крові
телят дослідної групи був на 0,002 моль/л більшим, ніж у контрольної, та на
0,0125 ммоль/л більше, ніж перед постановкою на дослід. Рівень кальцію в крові
телят дослідної групи був вищім, ніж у контрольній групі, на 1,9%, вміст
фосфору в крові телят дослідної групи був на 1,66 ммоль/л вищим, ніж у
контрольній групі, різниця між групами достовірна (r<0,05). Резервна лужність у контрольній групі була на
3% ніж у дослідній.
По завершенні досліду вміст каротину в крові телят
дослідної групи був на 20,7%, кальцію — на 4,7%, фосфору — на 17,5% вищим, ніж
у контролі, різниця достовірна. Якщо резервна лужність у телят контрольної групи
практично не змінювалася впродовж усього дослідного періоду, то у телят
дослідної групи спостерігається її зростання з другого по четвертий період на
2,2%, та у порівнянні з контрольною групою — на 0,7%.
Таким чином, використання вмісту рубця корови і препарату
«Фосфосан» дозволило поліпшити біохімічні показники крові, що відбилося на
продуктивних якостях дослідних телят.
Висновки
1. Застосування вмісту рубця корови і препарату
«Фосфосан» підвищує моторну активність передшлунків телят дослідної групи на 3,9%
у другому періоді, на 9,7% — у четвертому періоді порівняно з контрольною
групою.
2. Загальна концентрація летких жирних кислот у
вмісті рубця телят дослідної групи виявилася на 6,3% нижчою, ніж у контрольній
групі, що пов’язане з їх інтенсивнішим використанням.
3. Середньодобовий приріст живої маси за весь
дослід був на 130 г/гол більшим у телят дослідної групи.
4. Резервна лужність у крові телят контрольної
групи практично не змінилася, а у телят дослідної групи спостерігався її ріст
на 2,2% у другому та на 0,7% у четвертому дослідному періоді.
Література
1. Горяинова З.С., Липустин
А.К.Оценка руменограммы по некоторым её показателям
// Сб. работ по кормлению с.-х. животных. – М., 1954.
2. Долесанов И.И. Тез. докл. II изд. по физиологии с.-х. животных: Ф.Н. СССР. – М., 1995. – 19 с.
3. Колесник В.М., Мокрушен В.М. Одержання та забезпечення новонародженого молодняку в сучасних умовах у господарствах Черкаської області // Ветеринарна медицина України. – 2005. – №8. – С. 30–31.
4. Колосова І.М. Гострий розлад травлення у телят. – К.: Урожай, 1968. – С. 128.
5. Кондрахин М.А. Перспективы профилактики и лечения постнатальной диспепсии телят // Актуальные проблемы болезней молодняка в современных условиях. – Воронеж, 2003. – С. 19–21.
6. Курилов Н.В., Севастьянова Н.А. Изучение пищеварения у животных (методические указания). – Боровск, 1987. – С. 44–48.
7. Ревицький Я.С. Профілактика хвороб новонародженого молодняку у Тернопільській області // Ветеринарна медицина України. – 2005. – №2. – 19 с.
8. Малолетко П.І. Гострий розлад травлення у телят. – К.: Урожай, 1998. – 92 с.
9. Малкин С.В. Влияние минеральных добавок и тетравита на показатели крови телят // Ветеринария с.-х. животных. – 2005. – №12. – С. 52–54.
10. Мозжерин В.И. Влияние биостимуляторов на естественную резистентность организма телят// Ветеринария с.-х. животных. – 2005. – №11. – С. 61–63.
11. Подбедря М.Д. Лікую фосфосаном // Здоров’я тварин і ліки. – 2004. – №10. – С. 11.
12. Рыбачук Г.Н. Методические указания для самостоятельной работы по вариационной статистике. – Одесса, 1983.
13. Солдатенков А.Ф. Условнопродуктивная регуляция основных функций жвачных животных // Успехи современной биологии. – Т 31. – М., 1956.
14. Фукс Л.Н. Діарея телят раннього віку, нові профілактичні та лікувальні препарати // Ветеринарна медицина України.– 1998. – №1. – С. 30–31.
15. Хусаинов В.Р. Профілактика болезней телят молочного периода // Ветеринария с.-х. животных. – 2006. – №2. – С. 57–59.
Рябов Н.В., Кротких М.А. Влияние содержимого рубца коровы и препарата «Фосфосан» на
моторику преджелудков и биохимические показатели крови у телят.
Применение содержимого рубца коровы и препарата
«Фосфосан» активизирует моторику преджелудков, увеличивает средне суточный
прирост живой массы и улучшает биохимические показатели крови телят.
Riabov N.V., Krotkykh M.A. Effect
of cow ruminal content and preparation «phosphosan» on calf ruminal
motility and blood biochemistry.
Application of cow ruminal
content and preparation «Phosphosan»
activates the forestomachs motility, increases the
daily weight gain and improves blood biochemistry indexes.