УДК 636:085.2
Індексна
оцінка будови тіла бугайців
молочних порід до 6-місячного віку
О.І. Петрова[1], аспірантка
Миколаївський державний аграрний університет
Вивчено ефективність використання передстартерних і стартерних комбікормів у годівлі бичків до 6-місячного віку. Встановлено, що використання спеціальних комбікормів у годівлі ремонтного молодняку в молочний період забезпечує його інтенсивний ріст і розвиток.
Одним із факторів, що зумовлює формування
продуктивних якостей молочної худоби, є створення оптимальних умов її годівлі у
період вирощування. Годівля молодняку має бути збалансованою за енергією,
поживними і біологічно активними речовинами та, водночас, економною, оскільки у
структурі собівартості одиниці приросту живої маси тварин не менше її половини
припадає на вартість кормів [1, 2].
Важливою умовою забезпечення високої м’ясної
продуктивності великої рогатої худоби і середньодобових приростів є раціональне
цілеспрямоване вирощування телят. Науковими дослідженнями встановлено, що
використання комбікормів (передстартерних і стартерних) при вирощуванні
молодняку великої рогатої худоби є обґрунтованими і економічно вигідними,
оскільки близько 25% річного надою витрачається для випоювання телят, що
суттєво знижує товарність і рівень рентабельності виробництва молока [3, 4].
В нашій країні виробництво яловичини переважно
забезпечується за рахунок вирощування надремонтного молодняку великої рогатої
худоби молочних порід. В зв’язку з цим, метою наших досліджень було вивчення
впливу випоювання обмеженої кількості молока та згодовування передстартерного
та стартерного комбікормів на ріст і розвиток в молочний період бугайців
червоної степової та української чорно-рябої порід.
Поряд з абсолютними показниками промірів, індекси будови
тіла доповнюють оцінку розвитку тварин за екстер’єром і дозволяють повніше
відобразити особливості будови їх тіла.
Матеріал і методика досліджень. Науково-господарський дослід проводився протягом
2007-2008 рр. в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївської області. Для
досліду відібрали по 30 голів новонароджених бугайців української чорно-рябої
молочної та червоної степової породи, з яких за принципом аналогів сформували
контрольні і дослідні групи по 15 голів у кожній. Після досягнення телятами
2-місячного віку кожну дослідну групу було поділено на дві. Годівля тварин
кожної з порід проводилася відповідно до схеми досліду (табл. 1).
Таблиця
1 – Схема досліду
|
Група |
Умови годівлі за періодами досліду |
||
|
0-2 місяці |
2-6 місяців |
6-15 місяців |
|
|
контрольна (n=15) |
незбиране
молоко – |
грубі,
соковиті та концентровані корми – згідно з нормою, вода досхочу |
за загально- |
|
I дослідна (n=8) |
незбиране
молоко – |
стартерний
комбікорм «Бузівок-180» – |
за загально- |
|
II дослідна (n=7) |
грубі,
соковиті й концентровані корми – згідно з нормою, вода досхочу |
за загально- |
|
При формуванні груп враховували походження, вік та
живу масу тварин. Піддослідне поголів’я до 20-добового віку утримували в
індивідуальних клітках, потім в групових – по 5 голів в кожній.
Тваринам контрольних груп згодовували незбиране молоко
протягом 60 днів від народження три рази на добу, а телятам дослідних груп –
протягом 35 днів. Крім того, з 7-денного віку телят дослідних груп привчали до
споживання гранульованого комбікорму-передстартеру, який постійно знаходився у
годівницях. Тварин контрольних груп привчали до суміші концентрованих кормів.
Доступ до води у тварин був вільний. У післямолочний період тваринам I
дослідної групи згодовували два рази на добу комбікорм-стартер “Бузівок”, а в
подальшому всіх піддослідних тварин годували за діючими нормами [5]. До
6-місячного віку масу з’їдених кормів обліковували щодекади, а в подальшому –
щомісячно протягом двох суміжних днів методом контрольної годівлі.
Протягом періоду досліду на основі лінійних промірів тіла
тварин вивчали динаміку росту бугайців та розраховували індекси будови тіла за
загальноприйнятими методиками.
Біометричну обробку даних проводили на ПК за допомогою
програми Microsoft Excel з використанням статистичних функцій.
Результати досліджень. Вивчення індексів будови тіла бугайців червоної степової
породи при народженні та в 3-місячному віці показало, що індекс високоногості у
піддослідних тварин із віком знижується. За цим показником бугайці
I дослідної групи (які відрізнялися більш глибокими грудьми) у віці 3-х
місяців, поступалися аналогам II дослідної та контрольної груп. Це, очевидно,
обумовлено уповільненням росту тварин у висоту та збільшенням темпів росту в
довжину (табл. 2).
Показник індексу перерослості характеризує розвиток
тварин у постембріональний період і залежить від різниці між промірами висоти в
холці та крижах, яка з віком зменшується. Індекс перерослості в тварин
контрольної та II дослідної груп дорівнював 104,3 і 105,9%, а у тварин I
дослідної групи він був дещо вищим і становив 106,1%. Різниця є статистично
вірогідною (Р<0,01).
У 6-місячному віці індекс збитості у бугайців I дослідної
групи був найбільшим і становив 121,0%, що на 6,9 (Р<0,001) пункти більше,
порівняно з аналогічним показником ровесників контрольної групи. За показниками
індексу м’ясності та грудного тварини контрольної групи дещо переважали
ровесників інших груп. Різниця статистично недостовірна. Дещо інші результати
відмічено за індексами будови тіла бугайців української чорно-рябої породи
(табл. 3).
Найнижчим показником
індексу високоногості в 3-місячному віці характеризувалися тварини I
дослідної групи – 57,0%. У бугайців
контрольної групи аналогічний показник був на 3 пункти вищим (Р<0,01),
порівняно з тваринами І дослідної групи, і становив 60,0%.
Таблиця 2 – Індекси
будови тіла бугайців червоної
степової породи, 
, %
|
Індекси |
Контрольна група |
І дослідна група |
ІІ дослідна група |
||||||
|
ново-народ-жені |
3 міс. |
6 міс. |
ново-народ-жені |
3 міс. |
6 міс. |
ново-народ-жені |
3 міс. |
6 міс. |
|
|
Високо- |
61,9± 0,82 |
59,4± 0,76 |
53,1± 0,77 |
60,8± 0,71 |
56,1± 0,70** |
51,3± 0,75 |
60,8± 0,71 |
57,2± 0,82 |
51,1± 0,84 |
|
Розтяг- |
105,7± 1,84 |
112,0± 1,63 |
115,6± 0,90 |
100,2± 2,12 |
113,8± 1,77 |
116,3± 0,87 |
100,2± 2,12 |
113,8± 1,48 |
116,3± 0,73 |
|
Перерос- |
107,5± 0,91 |
104,3± 0,36 |
105,0± 0,19 |
108,3± 1,12 |
106,1± 0,42** |
105,5± 0,24 |
108,3± 1,12 |
105,9± 0,39** |
104,9± 0,21 |
|
Костис- |
17,1± 0,25 |
16,2± 0,17 |
15,9± 0,24 |
17,3± 0,22 |
16,5± 0,19 |
15,6± 0,28 |
17,3± 0,22 |
16,4± 0,14 |
15,7± 0,25 |
|
Збитості |
100,1± 1,86 |
105,7± 1,62 |
114,1± 1,14 |
105,8± 1,73 |
105,4± 2,08 |
121,0± 1,27*** |
105,8± 1,73 |
104,9± 1,84 |
117,3± 1,49 |
|
Тазо- |
93,1± 1,42 |
102,4± 2,01 |
107,3± 1,52 |
94,6± 1,34 |
103,5± 1,83 |
108,9± 1,64 |
94,6± 1,34 |
102,3± 1,79 |
106,0± 1,59 |
|
М’ясності |
76,5± 1,13 |
79,1± 0,91 |
89,0± 0,75 |
76,7± 0,96 |
78,2± 0,83 |
87,3± 0,78 |
76,7± 0,96 |
79,3± 1,03 |
88,0± 1,02 |
|
Грудний |
55,6± 2,81 |
63,4± 1,80 |
72,6± 1,24 |
55,4± 1,41 |
64,1± 1,72 |
71,7± 1,88 |
55,4± 1,41 |
62,4± 1,59 |
70,2± 1,65 |
Примітки:
* – r < 0,05; ** – r < 0,01; *** – r < 0,001.
Показник індексу перерослості тварин I дослідної групи
становив 105,5%, що на 1,1% (r<0,01)
більше, порівняно з ровесниками контрольної групи. За цим же показником бугайці
II дослідної групи переважали на 3,3% аналогів контрольної групи. Різниця є
статистично достовірна (r<0,001).
Найвище значення показнику тазогрудного індексу відмічено
у бугайців I дослідної групи – 104,3%, що на 3,4 та 5,2 пункта більше, ніж в
аналогів II дослідної та контрольної груп відповідно. Однак, ця різниця є
статистично недостовірна.
Індекс збитості, який характеризує компактність будови тіла,
найвище значення мав у тварин I дослідної групи і становив 106,9%, що дещо
більше порівняно з ровесниками контрольної (106,1%) та II дослідної (106,2%)
груп. Індекс костистості найнижчим був в 3-місячному віці у тварин II дослідної
групи (15,6%). Показник індексу м’ясності в цей період найвищим був у бугайців
контрольної групи. Різниця за всіма показниками є статистично недостовірна.
Про гармонійність формування будови тіла та його ріст і
розвиток, особливо в довжину, свідчить індекс розтягненості, що є однією з
біологічних особливостей нерівномірності росту окремих частин тіла великої
рогатої худоби впродовж постембріонального періоду. В 6-місячному віці індекс
розтягненості у тварин контрольної групи становив 114,5%, що на 3,9 (r<0,001) та 2,8 (r<0,01) пункти більше,
ніж у бугайців I та II дослідних груп відповідно.
Таблиця 3 – Індекси будови тіла бугайців української
чорно-рябої породи, 
, %
|
Індекси |
Контрольна група |
І дослідна група |
ІІ дослідна група |
||||||
|
ново-народ-жені |
3 міс. |
6 міс. |
ново-народ-жені |
3 міс. |
6 міс. |
ново-народ-жені |
3 міс. |
6 міс. |
|
|
Високо-ногості |
62,6± 0,84 |
60,0± 0,68 |
52,8± 0,71 |
61,0± 0,93 |
57,0± 0,73** |
52,1± 0,68 |
61,0± 0,93 |
59,8± 0,85 |
51,6± 0,73 |
|
Розтяг-неності |
98,3± 1,89 |
109,8± 1,17 |
114,5± 0,40 |
99,4± 2,16 |
111,1± 1,46 |
110,6± 0,81*** |
99,4± 2,16 |
113,4± 1,71 |
111,7± 0,66** |
|
Перерос-лості |
108,4± 0,78 |
104,4± 0,23 |
106,1± 0,17 |
107,8± 1,14 |
105,5± 0,25** |
105,1± 0,23** |
107,8± 1,14 |
107,8± 0,27*** |
105,2± 0,31* |
|
Костис-тості |
16,5± 0,21 |
15,9± 0,14 |
16,0± 0,21 |
17,1± 0,24 |
15,8± 0,17 |
14,8± 0,24** |
17,1± 0,24 |
15,6± 0,25 |
15,1± 0,23** |
|
Збитості |
108,9± 1,78 |
106,1± 1,12 |
115,8± 1,35 |
108,0± 1,83 |
106,9± 1,76 |
120,9± 1,18** |
108,0± 1,83 |
106,2± 2,14 |
120,7± 0,96** |
|
Тазо-грудний |
96,5± 1,37 |
99,1± 1,93 |
110,4± 1,53 |
94,6± 1,49 |
104,3± 2,18 |
117,0± 1,41** |
94,6± 1,49 |
100,9± 2,41 |
117,6± 1,72** |
|
М’ясності |
75,0± 1,17 |
77,3± 0,73 |
88,5± 1,10 |
76,4± 1,31 |
76,7± 0,68 |
83,3± 0,91** |
76,4± 1,31 |
76,6± 0,82 |
84,1± 1,27* |
|
Грудний |
57,1± 2,43 |
64,4± 1,76 |
72,8± 0,92 |
56,2± 2,86 |
64,6± 1,98 |
74,7± 0,81 |
56,2± 2,86 |
65,9± 2,14 |
74,6± 2,94 |
Примітка: * r<0,05; ** r<0,01; *** r<0,001 порівняно з контрольною
групою.
Індекс перерослості в тварин контрольної групи становив
106,1%, а у тварин I та II дослідних груп він був дещо нижчим і становив 105,1%
(r<0,01)
та 105,2% (r<0,05)
відповідно.
Індекс костистості найвищим був у бугайців контрольної
групи (16,0%), що на 1,2 (r<0,01)
пункта більше порівняно з ровесниками I дослідної та на 0,9 (r<0,01) – II дослідної
групи.
Висновки. Використання в годівлі бугайців в молочний період
спеціальних комбікормів забезпечує підвищення показників, які характеризують
масивність тварин. Це свідчить про позитивний вплив передстартерного та
стартерного комбікормів на формування м’ясної продуктивності бугайців молочних
порід.
Література
1. Інтенсивні методи використання молочного стада / В.І. Костенко, А.Я. Маньковський, Г.В. Танцуров, А.І. Сривов. – К.: Урожай, 1990. – 192 с.
2. Калашников А.П. Кормление молочного скота. – М.: Колос, 1985. – 255 с.
3. Ваганова В.А., Константинов А.Б. Комбикорма – стартеры в рационах телят // Зоотехния. – 1990. – №7. – С. 47-49.
4. Цинцадзе М.А. Выращивание телят с использованием комбикормов-стартеров // Зоотехния. – 1988. – №4. – С. 46-47.
5. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных. 2-е изд., перераб. – М.: Урожай, 1996.
Петрова Е.И. Индексная оценка строения тела бычков
молочных пород до 6-месячного возраста.
Изучена эффективность использования предстартерных и
стартерных комбикормов в кормлении бычков до 6-месячного возраста. Установлено,
что использование специальных комбикормов в кормлении ремонтного молодняка в
молочный период обеспечивает его интенсивный рост и развитие.
Petrova E.I. Index estimation of a structure of a body bulls dairy
breeds up to 6-month's age.
Efficiency of use prestarting and starting mixed fooders
in feeding bulls up to 6-month’s age is investigated. It is established, that
feeding special mixed fodders to repair young growth provides its intensive
growth and development.