УДК 636.082.23

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРАМЕТРІВ
СТАБІЛЬНОСТІ ЛАКТАЦІЙНИХ КРИВИХ КОРІВ
РІЗНИХ ЕКОГЕНОТИПІВ

І.А. Галушко[1] , аспірант

Миколаївський державний аграрний університет

Виконані дослідження стосовно визначення сталості лактаційних кривих у корів різних екогенотипів з використанням традиційних індексів, а також оригінальних методик розроблених Гиль М.І. Одержані результати у комплексі з генетико-математичним моделюванням дозволяють прогнозувати параметри лактаційного процесу у молочних корів.

Вступ. Стабільна висока молочна продуктивність є бажаною і нажаль не є розповсюдженою характеристикою лактаційних кривих корів на багатьох молочних фермах. Такий стан характеристики ознаки існує через низьку увагу керівників господарств і технологів до піднятої в цій статті проблеми. Пошук відповідей займає чимало часу, сил, а результат незавжи є позитивним [3]. В свій час вивченням цього питання займалися Х. Тернер, В.Б. Веселовський, І. Йоганссон й А. Ханссон, Д.В. Єлпат’євський, Калантар, Є. Бруун [1] та ін., але широкого поширення ці методики не набули.

Сталість лактаційної кривої, як відомо, є одним із важелів високої продуктивності корів, хоча слід згадувати й про пік лактації, який досягається в період від 50-70 дн. після отелення. Безумовно, характер лактаційної кривої залежить від двох груп факторів – генетичних та паратипових, а тому розгляд проблеми можливо здійснювати в умовах повної реалізації спадкових програм, що і відбувається у спеціалізованих племінних заводах [4].

На сьогодні все ще залишається відкритим питання надійності існуючих індексів, а тому нами було запропоновано три нові індекси, про що йдеться нижче.

Матеріали і методика. Дослідження молочної продуктивності корів голштинської породи проводили в АТЗТ «Агро-Союз» Дніпропетровської області. Групи тварин різного екогенетичного походження (з Німеччини (HE), Данії (DAN) та Угорщини (HU)) формувалися за принципом одновікових аналогів. Облік молочної продуктивності оцінювався за надоєм за 305 днів лактації у (першу, другу, третю і четверту), а також за щомісячними надоями. Попередньо було здійснено аналіз лактаційних кривих з використанням моделей Т.Бріджеса, Мак-Міллана та Мак-Неллі [2, 3]. Сталість лактації розраховували за оригінальними індексами Гиль М.І. (1-3):

,                                                   (1)

де InG1 – індекс сталості лактації (%);  – середньомісячний надій за лактацію (кг); M – асимптота з моделі кривої лактації за Мак-Мілланом/Мак-Неллі; 100% – коефіцієнт переведення у відсотки (при опрацюванні моделі Бріджеса InG1 знаходили за рівнянням: , де – загальна кількість надоєного молока за лактацію; M’ – асимптота, яка розраховується за рівнянням: , де Nm – надій за перші три місяці фактичної лактації, 3 та 10 – коефіцієнти);

,                                       (2)

де InG2 – індекс сталості лактації; Nl – надій за 305 дн. лактації (кг); Nmax – найвищий місячний надій (кг); m – кільк. місяців лактації;

,                                                    (3)

де – InG2 – індекс сталості лактації; Nl – надій за 305 дн. лактації (кг); Nmax – найвищий місячний надій (кг). Також, було використано індекси Калантара (InKal) і Є.Брууна (InBr) [1].

Результати досліджень. Встановлено, що згідно InG1 найбільш сталою при опису/прогнозуванні щомісячних надоїв за допомогою моделі Мак-Міллана у корів всіх екогенотипів є І лактація (табл.1). InG2, InG3 й InKal вказали на тотожну високу характеристику сталості лактаційної кривої у HE і HU у І лактацію, а у DAN – ІІ (фактична і прогнозована криві) лактацію. Аналіз лактацій за допомогою InBr майже скрізь вказував на високу сталість щомісячних надоїв у корів HE та HU селекції у першу лактацію у DAN – другу.

При використанні моделі Мак-Неллі (табл. 2) максимальні показники InG1 співпали за фактичну та теоретичну лактаційну криву в І лактацію у корів німецької та угорської селекції та – у четверту у корів датської селекції. InG2, InG3 й InKal знову вказували на високу сталість продукування молока у корів HE і HU у І лактацію, а у DAN – ІІ лактацію, а мінімальні показники були у корів HE і HU у ІІ лактацію і у DAN – за І лактацію . InBr, як правило, був протилежним, за проявом по відношенню до InG1, що пояснюється методиками їх визначення й сутністю самих індексів.

Характерно, що за фактичними лактаційними кривими характер їх стабільності в показниках InG2, InG3 й InKal по відношенню до порядку лактації в моделях Мак-Міллана та Мак-Неллі співпадає; це може бути пояснено впливом на значення індексу параметру продуктивності за лактацію та певною схожістю самих моделей (табл. 1 і 2).

Аналіз сталості щомісячних надоїв при опису й прогнозуванні молочної продуктивності корів за допомогою моделі Т. Бріджеса (табл. 3) дозволив встановити max значення InG1 у HE у першу лактацію (факт, теорія, прогноз). InKal та InBr мали максимальні показники у корів датської селекції у ІІ лактацію відповідно, 3,184; 3,167; 3,161. Коровам угорської селекції найвища сталість надоїв за InG1 і InKal була характерна у першу лактацію.

Слід відмітити, що у голштинів датського походження вищі рівні молочної продуктивності мали високий зв'язок з максимальними значеннями оцінених індексів сталості лактації при використанні даних всіх розглянутих генетико-математичних моделей. Корови німецької та угорської селекцій виявили вищі значення індексів при невисоких надоях молока, що свідчить про певну їх подібність і одночасну різницю з аналогами датського походження.

Нами вивчено і кореляційні залежності індексних характеристик з надоєм за 305 дн. лактації (табл. 1-3). Загальна оцінка, без врахування порядку лактації виявила низький позитивний зв’язок ознаки з InG1 при використанні даних моделі Мак-Міллана (0,21±0,06…0,21± 0,06; R2=0,2765…0,2787) інші індекси мали також низькі позитивні значення, а в InBr навіть негативне значення у теоретичну лактацію.





В моделлі Мак-Неллі InG1 мав низький негативний зв’язок (-0,40± 0,05; R2=0,1658). Інші індекси мали низькі значення фенотипової кореляції. В моделі Т. Бріджеса зафіксовано низький позитивний зв’язок у теоретичній і фактичній лактації та низький негативний у прогнозовану (-0,06±0,06, R2=0,2059). InKal характеризувався середніми від’ємними значеннями за всіма типами кривих лактації. Аналіз динаміки змін співвідносної мінливості параметрів сталості лактації встановив, що індексні характеристики в залежності від порядку лактації і генетико-математичної моделі мають специфічну характеристику, хоча між параметрами-аналогами фактичної, теоретичної та прогнозованої лактаційної кривих існує високий позитивний зв'язок.

Висновки. Проведені опрацювання ефективності використання оригінальних індексів сталості лактації та методик Калантара і Є. Брууна для опису лактацій і фінальної продуктивності у молочної худоби довели:

1.    InG1 найбільш повно характеризує в усіх моделях сталість щомісячних надоїв голштинської худоби, тоді як одночасно невисока молочна продуктивність є результатом відносно меншого нарощування й піку лактації;

2.    Слід відмітити, що у голштинів датського походження вищі рівні молочної продуктивності мали високий зв'язок з максимальними значеннями оцінених індексів сталості лактації при використанні даних всіх розглянутих генетико-математичних моделей. Корови німецької та угорської селекції виявили вищі значення індексів при невисоких надоях молока, що свідчить про певну їх подібність і одночасну різницю з аналогами датського походження;

3.    InG1 та InBr, як правило є взаємно протилежними, що пояснюється методиками їх визначення й сутністю самих індексів;

4.    Висока молочна продуктивність при малих значеннях індексів сталості лактації у корів німецької та угорської селекції, а саме InG1 очевидно є результатом значущої сили етапу нарощування лактації та коливань щомісячних надоїв з їх високим кожним наступним максимальним, що підтверджується характеристикою InBr;

5.    При використанні даних моделей кривих лактацій за Мак-Мілланом та Мак-Неллі збіг індексних характеристик (фактична крива і теоретична) більш масовий, ніж при використанні моделі Бріджеса (фактична, теоретична, прогнозована крива), що може бути пояснено алгоритмом розрахунків самих моделей;

6.    Індексні характеристики в залежності від порядку лактації і генетико-математичної моделі мають специфічну характеристику фенотипової кореляції.

Література

1. Макаров В.М. Совершенствование методов оценки лактации коров // Журнал «Зоотехния». – 1995. – №5. – С.15-17.

2. Коваленко В.П., Болелая С.В. Рекомендации по использованию основных селекционных признаков сельскохозяйственных животных. – Херсон. –1997. –27 с.

3. Перспективы и возможности развития молочного бизнеса // Молочные реки – –2005: Сб. докл. Межд. конф. «Молочные реки –2005». – Майское. – С.1

4. Степаненко Н.В. Математичні моделі для комплексної оцінки батьківських форм бройлерних кросів // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. ХДАУ. –2001. – №18. – С. 134–137.

 

Галушко И.А. Сравнительная характеристика параметров стабильности лактационных кривых у коров различных экогенотипов.

Выполнены исследования относительно определения стабильности лактационных кривых у коров различных экогенотипов с использованием традиционных индексов, а также оригинальных разработанных методик М.И. Гиль. Полученные результаты позволяют в комплексе с генетико- математическим моделированием прогнозировать параметры лактационного процесса у молочных коров.

 

Galushko I.A. Comparative description of parameters in stability of lactational curves in cows of different eco-genotypes

The researches are done in relation to determination of stability of lactational curves at the cows of different eco-genotypes with the use of traditional indexes and original methods M.I. Gill. The given results allow in a complex with the genetic-mathematical model to forecast the parameters of lactational process at milk cows.

 


[1] Науковий керівник – кандидат с.–г. наук, доцент Гиль М.І.