Упрощенная HTML-версия
76
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.328.
значення низки формених елементів крові, тісно пов’язаних з
якістю рибопосадкового матеріалу, яка традиційно оцінюєть-
ся за середньою масою та коефіцієнтом вгодованості риб.
УДК 639.314:626/628
2017.2.328. БИОТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
ВЫРАЩИВАНИЯ РЫБЫ В САДКАХ НА АКВАТОРИИ ВО-
ДОЕМА-ОХЛАДИТЕЛЯ ЗМИЕВСКОЙ ТЭС
// Старко Н.В.,
Бусыгина И.Э. // Науково-технічний бюлетень / Ін-т тварин-
ництва НААН. — Х., 2016. — № 115. — С. 203–208. Шифр
548945.
Вирощування риби садкове, кисневий режим, хвильовий
вплив.
Проведено оцінку умов вирощування риби у водоймі-охо-
лоджувачі Зміївської ТЕС, де вона утримується в плаваючих
садках. Дослідження свідчать про напружений кисневий
режим водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС у період ви-
рощування риби в садках — з квітня по жовтень. Найбільш
складна обстановка спостерігається в районах розташування
садків, під якими в придонних шарах води виявлено пони-
ження до 6,92 мг О
2
/л. Про це також свідчать результати
кореляційного аналізу зв’язку між характером хвилювання
і величиною стратифікації води по кисню в різних точках
водойми (9,44–0,31 мг О
2
/л). З цієї причини однією з найго-
ловніших біотехнологічних особливостей вирощування риби
в садках в акваторії водойми-охолоджувача вбачається по-
стійний моніторинг вмісту розчиненого у воді кисню. За умови
виникнення екстремальної ситуації кисневий режим у садках
можна покращити, перемістивши садкові лінії до східної або
західної частини водойми-охолоджувача.
УДК 639.371.2:212.3.03(477.7)
2017.2.329. СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОЩУВАНННЯ РЕМОНТ-
НИХ ЦЬОГОЛІТОК ОСЕТРОПОДІБНИХ РИБ (
ACIPENSERI-
FORMES
) В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
/ Алхімов Є.М., Шев-
ченко В.Ю. // Рибогосподарська наука України. — 2017. —
№ 1. — С. 52–63.
Цьоголітки, стерлядь, веслоніс, фізико-хімічний режим,
гідробіологічний режим, монокультура, полікультура.
Досліджувалися особливості вирощування ремонтних цьо-
голіток осетроподібних риб з різними спектрами живлення в
умовах монокультури та полікультури. Важливим аспектом
цієї проблеми є вивчення умов конкретного господарства
відповідної ґрунтово-кліматичної зони. Дослідження проводи-
лися в умовах Виробничо-експериментального Дніпровського
осетрового рибовідтворювального заводу (ВЕДОРЗ) у 2013–
2015 рр., експериментальним матеріалом були ремонтні гру-
пи цьоголіток стерляді та веслоноса. Серед фізико-хімічних
показників враховувалися температурний режим, вміст роз-
чиненого у воді кисню, рН середовища, кількість сполук азоту
та фосфору у воді. Аналізувалася біомаса фітопланктону,
зоопланктону та зообентосу ставків. Визначались видовий
склад цьоголіток, їх кількість на одиницю площі при посадці
та середня маса особин, а також ці дані при вилові риби.
Аналіз результатів вирощування осетроподібних показав, що
вирощування стерляді в монокультурі при розрідженій посад-
ці дало нормативний вихід — 65,9–71,3%. Високі щільності
посадки дали нижчі показники. Веслоніс при щільності по-
садки 3 тис. екз./га також дав високий показник виживання —
до 48,52%. Вирощування цьоголіток осетроподібних у по-
лікультурі показало коливання показників виходу, у всіх
варіантах полікультури вихід цьоголіток становив для стер-
ляді 26,25%, а для веслоноса — 19,64–32,83%. Як висновок,
перевага вирощування осетроподібних за окремими видами
надається монокультурі, при цьому загальна рибопродуктив-
ність переважає в полікультурі.
УДК 639.371.52.08(1–924.51/.54)
2017.2.330. РИБНИЦЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЦЬОГОЛІ-
ТОК ГАЛИЦЬКОГО КОРОПА В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО
ВИРОЩУВАННЯ В СТАВКАХ ПРИКАРПАТТЯ
/ Грициняк І.І.,
Гурбик В.В., Базаєва А.М., Чужма Н.П. // Рибогосподарська
наука України. — 2017. — № 1. — С. 40–51.
Галицький короп, промислове вирощування, Прикарпат-
тя, природна кормова база, рибогосподарська характерис-
тика, екстер’єрні показники, питома швидкість росту.
Проведено аналіз рибницьких і біологічних показників цього-
літок галицького коропа за промислового вирощування у ста-
вах в умовах Прикарпаття. Встановлено, що вода ставків —
гідрокарбонатного класу групи кальцію і характерна для
природних вод даної фізико-географічної зони. Фітопланк-
тон представили 36 видів ±3 види. Основу зоопланктону (до
46%) становили веслоногі ракоподібні та коловертки (49,9%).
Густота посадки риб у вирощувальному ставку І порядку
становила 10 тис. екз./га, рибопосадковий матеріал пред-
ставлений личинками галицького коропа. В кінці вегетацій-
ного сезону вихід цьоголіток коропа становив 68%. Середня
індивідуальна маса риб становила 96±7,5 г, за коефіцієнта
варіації на рівні 12%.
УДК 664.8/.9
2017.2.331. ВИКОРИСТАННЯ КОРОПА І ТОВСТОЛОБИКА
У СКЛАДІ ПРЕСЕРВІВ
/ Голембовська Н.В., Лебська Т.К. //
Тваринництво України. — 2016. — № 11/12. — С. 38–43.
Прісноводна риба, короп, товстолобик, харчова цінність,
пресерви.
Дослідження дало змогу провести порівняльну оцінку тех-
нологічних і біохімічних властивостей та показників безпеки
коропа, товстолобика, пряно-ароматичних коренеплодів для
оцінки можливості їх поєднання в складі пресервів. У особин
товарної маси українських лускатої і рамчатої порід вихід м’я-
са становить у середньому 47%. Засвоюється м’ясо коропа
на 92–93%. Хімічний склад м’яса коропа та товстолобика за-
свідчує їх належність до білкових риб, оскільки м’ясо першого
містить16,0–18,9% білка, а другого — 16,1–18,7%. Важливо,
що амінокислотний склад м’яса обох видів аналогічний, але
дещо відрізняється за вмістом окремих амінокислот. Зокре-
ма, у білках м’язової тканини білого та строкатого товстоло-
биків із незамінних амінокислот більше лізину та лейцину.
У коропа більше валіну, лейцину та лізину. Серед насичених
жирних кислот, загальна частка яких становить у коропа
20,05% і 30,94% у товстолобика, переважає пальмітинова
кислота. Мінеральний склад товстолобика та коропа харак-
теризується досить високим вмістом калію, сірки, фосфору
та кальцію. Однак, відсутні марганець, йод, селен тощо.
Аналіз також показав, що у товстолобика та коропа вміст
важких металів виявився значно меншим допустимих норм.
Результати аналізу технологічних, біологічних властивостей
зазначених прісноводних риб свідчать про високі показники
їхньої харчової та біологічної цінності та підтверджують до-
цільність їх використання для виробництва пресервів.
УДК 669.337.1
2017.2.332. ПРОДУКТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА 3-РІЧНИХ
ПЛІДНИКІВ РІЧКОВОЇ ФОРЕЛІ (
SALMO TRUTTA
), ВИРОЩЕ-
НИХ В УМОВАХ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ АКВАКУЛЬТУРИ
/ Гало-
ян Л.Л., Мрук А.І., Кучерук А.І., Тертерян Л.А. // Рибогоспо-
дарська наука України. — 2017. — № 1. — С. 64–72.
Струмкова форель, робоча плодючість, відносна робоча
плодючість, продуктивність.
Досліджувалися продуктивні та репродуктивні показники
плідників струмкової форелі, вирощених в умовах індустрі-
альної аквакультури з використанням годівлі штучними спеціа-
лізованими кормами. Встановлено, що плідники струмкової
форелі, вирощені на спеціалізованих штучних кормах, мали
такі показники: середня маса 3-річних плідників струмкової
форелі становила 458 г у самців і 453 г у самок. Середня
робоча плодючість 3-річних самиць становила 1847 ікринок,
середня відносна робоча плодючість — 3971 ікринок, серед-
ні якісні показники яких мали наступні значення: маса —
61,5 мг, діаметр — 4,7 мм. Репродуктивна характеристика
трирічних самців струмкової форелі була високою — серед-
ня плодючість становить 1391 млн сперміїв, їх рухливість
у воді тривала 35,6 сек. Отримані результати є складовою
частиною розроблення комплексної технології з вирощуван-
ня лососевих риб.
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6