Упрощенная HTML-версия
74
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.317.
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6
межах 92,55–190,04 г, медопродуктивність — від 166,59 до
301,34 кг/га. Відсоток цикорію в пилкових грудочках бджоли-
ного обніжжя був у межах від 10 до 80% загального збору.
УДК 638.1
2017.2.317. РОЇННЯ БДЖІЛ — НЕБАЖАНЕ ЯВИЩЕ
/ Прий-
мак Г.М. // Пасіка. — 2017. — № 6. — С. 6–9.
Рій, роїння, запобігання роїнню, принаджування рою, за-
ходи проти роїння, штучний рій, виведення сімей з ройового
стану.
Надано низку практичних порад щодо запобігання роїння,
в результаті якого рій покидає вулик та летить переважно
у північно-східному та південно-західному напрямах. Рій-
первак прищеплюється недалеко від пасіки та низько над
землею, рій-вторак прищеплюється високо на дереві та
далеко від пасіки. Рій, що вилетів, можна принаджувати та
вловлювати декількома способами. Для розведення та попов-
нення пасіки зняття невідомих роїв небажане, оскільки вони
можуть бути джерелом різних захворювань або походити з
рійливих бджіл, бо ця ознака передається спадково. Серед
різних способів знімання роїв є спосіб з використанням двох
стільників, скріплених між собою, які за допомогою мотузки
або жердини підводять до сидячого рою. Розглянуто питання
поселення рою у вулик, заходи проти роїння, абортарію рою,
підвищення якості матки з ройової бджолиної сім’ї, створен-
ня штучного рою, формування сильних виводків і відводків,
ролі виведеної ройової матки, заміни матки, підсаджування
матки, визволення матки з “клубка бджіл”. У цілому стаття
на часі та може стати у пригоді як досвідченим пасічникам,
так і початківцям.
УДК 638.1
2017.2.318. СИЛЬНІ СІМ’Ї ДО ГОЛОВНОГО МЕДОЗБОРУ
/
Сидоренко О.В. // Пасіка. — 2017. — № 6. — С. 10–11.
Бджолина сім’я, погодні умови, бджолопавільйон, бороть-
ба з роїнням, молода матка, відводок, штучне роїння, ме-
тоди розмноження бджолиних сімей.
У статті йдеться про підготовку бджолиних сімей до голов-
ного медозбору та підтримання пасіки як цілісного організму
живих істот. Щоденна турбота про бджолину сім’ю, з ураху-
ванням кліматичних і погодних умов, дасть змогу зберегти
практично всю пасіку. Ослаблені сім’ї потребують посиленого
догляду. Застосування бджолопавільйону дає можливість,
зважаючи на погодні умови, оперативно регулювати медозбір
на полях, засіяних еспарцетом, льоном, фацелією, ріпаком
впродовж травня — червня. Дуже важливим є запобігання
роїнню бджіл, яке ослаблює сім’ю, зменшує кількість робо-
чих особин. Варто звернути увагу на якість молодих плідних
маток і правильне створення відводків, які повинні мати 4–6
рамок запечатаного розплоду та 2 повністю вкриті бджолами
медово-пергові рамки. Це дасть змогу молодій матці розви-
нути максимальну яйцекладку та отримати сильну сім’ю до
головного медозбору. В цілому для розширення пасіки ре-
комендується метод прискореного розмноження бджолиних
сімей: з однієї високопродуктивної сім’ї створюють 5–6 від-
водків. Посилюється кожен відводок 2–3 рамками запечата-
ного розплоду, а зимівлю бджіл потрібно здійснювати тільки
на медових рамках (травневий взяток), не застосовуючи
цукрового сиропу для підгодівлі.
УДК 638.178.2
2017.2.319. ДИНАМІКА ЗМІНЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЙ АМІ-
НОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ БДЖОЛИНОГО ОБНІЖЖЯ ПРО-
ТЯГОМ ПИЛКОНОСНИХ СЕЗОНІВ
/ Калініна І.Г. // Науково-
технічний бюлетень / Ін-т тваринництва НААН. — Х., 2016. —
№ 115. — С. 92–103. Шифр 548945.
Бджолине обніжжя, якість бджолиного обніжжя, незамінні
амінокислоти, розвиток бджолородин.
Впродовж трьох років відбиралися зразки бджолиного об-
ніжжя поліфлорного пилку на приватній пасіці в Харківській
області як у типовій частині Лісостепу України з рослинністю
та посівами кормових і с.-г. культур. Встановлено, що бджо-
лине обніжжя має різну динаміку зміни вмісту амінокислот
(треонін, метіонін, ізолейцин, лейцин, гістидин), яку спостері-
гали за сезонними відмінностями і різницею між роками. Ана-
ліз якості пилку, принесеного бджолами, показав, що період
інтенсивного росту бджолиних сімей збігається з інтенсивним
збиранням пилку з високим рівнем амінокислот.
УДК 638.19:638.1:633.31
2017.2.320. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВЕДЕННЯ КАРПАТ-
СЬКИХ БДЖІЛ
/ Ковальський Ю.В. Ковальська Л.М. // Нау-
ковий вісник Львівського національного університету вете-
ринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. —
Л., 2016. — Т. 18, № 1(65), ч. 3. — С. 58–63. — (Сер. Біол.
науки). Шифр 548375.
Медоносні бджоли, розведення, роїння, ріст, протиройові
заходи.
Досліджено фактори, які впливають на природний спосіб
розмноження карпатських бджіл. Досліджено також вплив
відкритого розплоду на розвиток ройового процесу. Виявлено
вплив віку маток на показники інтенсивності роїння медонос-
них бджіл. Встановлено, що за рахунок інтродукції відкритого
розплоду показник кількості сімей, що роїлися, знизився до
42,85%. Найнижчий коефіцієнт рійливості виявлено в сім’ях,
де кількість відкритого розплоду коливалася в межах від 13
до 15 тис. комірок. Зниження чисельності особин у стадії
личинки призводить до розвитку ройового процесу, неза-
лежного від характеру взятку. Встановлено, що найкраще
показники розвитку бджолиних сімей виявилися у травні.
Динаміка збільшення сили сімей спостерігається переважно
за наявності в гніздах молодих однорічних маток. Рекомен-
довано використання зазначених протиройових заходів на
пасіках медово-товарного напряму продуктивності.
УДК 638.24
2017.2.321. ОЦІНКА ГЕНОТИПІВ ШОВКОВИЧНОГО ШОВ-
КОПРЯДА (
BOMBIX MORI
L.) ДЛЯ ОРГАНІЧНОГО ШОВКІВ-
НИЦТВА
/ Литвин В.М., Бабаєва Г.І., Дмитрієва О.В. // Вісник
аграрної науки. — 2017. — № 2. — С. 32–35.
Органічне шовківництво, кокони, гусінь Bombix mori L.,
порода, генотип.
Проведено оцінку генотипів з генофонду колекції шовко-
вичного шовкопряда для органічного шовківництва методом
лабораторно-аналітичної гібридизації та відбору необхідних
генотипів. На основі проведених досліджень визначено низ-
ку біологічно-господарських ознак генотипів шовковичного
шовкопряда для виявлення їхньої загальної стійкості до
стресових чинників довкілля. У результаті оцінки генотипів
шовковичного шовкопряда за комплексом господарськи
цінних ознак (життєздатність гусені, маса сортового кокона,
частка сортових коконів, урожай коконів з 1 г гусені “мура-
шів” (контрольна порода Мерефа 6)) в умовах Харківської
області виявлено 6 найкращих порід: Українська 15, Україн-
ська 18, Українська 22, Українська 23, Мерефа 7, Мерефа 8.
Життєздатність генотипів свідчить, що всі шість порід ві-
рогідно (Р<0,01–0,001) перевищують породу Мерефа 6,
проте найбільший середній показник вірогідно (Р<0,001) має
порода Українська 23 — 88,11±1,70%. Усі випробувані по-
роди також мають середню масу сортового кокона вірогідно
вищу (Р<0,01–0,001) порівняно з контрольною Мерефа 6
(1,63±0,05) г.
639.2/.6 Рибне господарство. Аквакультура
Науковий референт — доктор істор. наук РОГОЖА М.М.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ТРЕТЯК О.М.
УДК [597–1.05:639.3.043.13:639.37]:
[639.3.043.13/636.087.73]
2017.2.322. ПЕРЕБІГ ОКИСНИХ ПРОЦЕСІВ В ГЕПАТО-
ПАНКРЕАСІ ДВОЛІТОК КОРОПА ЗА ВВЕДЕННЯ ДО СКЛА-
ДУ КОРМІВ НАСІННЯ РОСТОРОПШІ ПЛЯМИСТОЇ (
SILYBUM
MARIANUM
)
/ Кириляк М.З., Грициняк І.І., Дерень О.В., Доб-
рянська О.П. // Рибогосподарська наука України. — 2017. —
№ 1. — С. 73–83.