Упрощенная HTML-версия
55
№ 2 (72), 2017
2017.2.234.
Здійснено порівняльну оцінку сортозразків рослин квасолі
звичайної (КЗ) за тривалістю міжфазних періодів вегетації,
проходження основних фаз росту і розвитку рослин КЗ та
зерновою продуктивністю. Встановлено, що найпізніші сходи
з’явилися в сорту Місцевий 4 та Місцевий 6 (на 10-ту добу),
а в інших сортозразків сходи відмічено на 1–2 доби раніше.
Тривалість періоду масові сходи — цвітіння в середньому
змінювалася від 34 до 38 діб. Цей період був найкоротшим
у сортозразка UD0302796 (34 доби), найтривалішим — у сор-
тозразків UD0300232 і UD0301786 (37 діб). Міжфазний період
цвітіння — технічна стиглість змінювався у різних сортів від
17 до 21 доби. Найкоротшим цей період був у сортозразка
UD0302796 (17 діб), а в сорту Місцевий 6 — найдовшим (21
доба). З’ясовано, що тривалість періоду масові сходи — тех-
нічна стиглість варіювала в межах 50–57 діб. Найкоротший
період спостерігався в сортозразка UD0302796 (50 діб), а в
інших сортів — на 4–7 діб пізніше. Найпродуктивнішими за
кількістю насінин на рослині були сорт Місцевий-5 (80 штук)
та сортозразки UD0300232 і UD0301786 (72 шт.) відповідно.
Найменш продуктивним виявився сорт Місцевий 4 (30 на-
сінин на рослині). Одержані результати свідчать про те, що
для одержання високоврожайних сортів слід добирати росли-
ни з високою кількістю бобів на рослині та насінин у бобі.
УДК 635.67:631.5/.526.32
2017.2.231. КУКУРУЗА САХАРНАЯ [ОВОЩНАЯ]
/ Куб-
рак С. // Овощеводство. — 2017. — № 1. — С. 22–24.
Кукурудза цукрова, вирощування кукурудзи цукрової, сор-
ти і види кукурудзи цукрової, урожайність кукурудзи цукро-
вої, селекція кукурудзи цукрової.
Висвітлено питання щодо біологічних і морфологічних особ-
ливостей кукурудзи цукрової (КЦ), а також її селекції і техно-
логії вирощування. Зазначено, що КЦ є культурою короткого
світлового дня — для її повноцінного розвитку необхідно
12–14 годин світла. Добрий урожай дає КЦ на багатих гуму-
сом повітро- і вологопроникних ґрунтах з рівнем кислотності
не нижче 5. За безгербіцидної технології вирощування КЦ
велике значення має основний обробіток ґрунту. Його про-
водять з урахуванням попередника, типу ґрунту, рельєфу,
ступеня й особливостей забур’яненості поля. Відразу після
збирання ранніх попередників (зернові, зернобобові) ґрунт
дискують на глибину 6–8 см, вносять мінеральні й органічні
добрива і орють на глибину 27–30 см. Після пізніх поперед-
ників (буряк, багаторічні трави, кукурудза) поле дискують
важкими боронами БДТ-7,0 для оптимального подрібнення
рослинних залишків, потім вносять добрива і орють ярусними
плугами. Спосіб сівби — широкорядний за схемою 60
×
25–30
або 70
×
20–25 см. Розпушувати ґрунт у міжряддях і підгорта-
ти рослини доцільно після дощу чи поливу. Найважливішими
елементами живлення КЦ є фосфор і калій. Загальні норми
добрив у д.р. на суглинкових ґрунтах: N
120-150
, P
2
O
550-70
,
K
2
O
90-110
. Наведено перелік перспективних сортів кукуру-
дзи цукрової: Добриня (урожайність — 12,5 т/га), Брусниця
(9,5 т/га), Делікатесна (11,3 т/га) і Ароматна (9,4 т/га).
УДК 635.89:631.81
2017.2.232. ПОРІВНЯННЯ РОСТУ МІЦЕЛІЮ ОПЕНЬКА
ТЕПЛОЛЮБНОГО
AGROCYBE CYLINDRACEA
НА РІЗНИХ
АГАР-АГАРОВИХ СЕРЕДОВИЩАХ
/ Jasinska A., Вдовен-
ко С.А., Siwulski M., Dawidowicz L. // Сільське господарство
та лісівництво. — 2016. — № 4. — С. 153–161. — Бібліогр.:
20 назв.
Опеньок теплолюбний, ріст міцелію опенька теплолюб-
ного, штами опенька теплолюбного, агар-агарове середо-
вище.
Проведено дослідження з метою визначення впливу складу
агар-агарового поживного середовища на ріст міцелію різних
штамів опенька теплолюбного (ОТЛ). У ході досліджень було
використано 11 штамів ОТЛ, а саме: AE01, AE02, AE04 i AE05
з колекції кафедри овочівництва природничого університету
в Познані, DSM 1004 i DSM 9613 з колекції мікроорганізмів
DSMZ, Slaes, Німеччина, позначених у дослідженнях як AE06
i AE07; MUCL 45421, MUCL 43103, MYCL 28847 з колекції
грибів і дріжджів бельгійського наукового товариства BCCM,
позначених як AE08, AE09 i AE10, CECT 2019, CECT 2020 з
іспанської колекції грибів (CECT, Університет Валенсії, Іспа-
нія) — AE11 i AE12. У досліді також використано 8 поживних
середовищ, виготовлених за відповідною методикою (склад
наведено). Встановлено, що штами відрізняються швидкістю
росту міцелію на середовищах. Міцелій штамів AE01, AE04,
AE05, AE6, AE7, AE09, AE10, AE11 i AE12 розростаються
швидше, ніж міцелій штамів AE02 i AE08. Найпридатнішим
для ОТЛ виявилися картопляне, пшеничне та мальтозове
поживні середовища. Незалежно від складу поживного се-
редовища швидким ростом характеризувався міцелій штамів
AE1, AE4, AE5, AE06, AE07, AE09, AE10, AE11 i AE12.
РОСЛИННИЦТВО. Декоративні культури. Квітництво
УДК 635.9
635.9 Декоративні культури. Квітництво
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — академік НААН КОНДРАТЕНКО П.В.
УДК 635.91.074:582.542.11
2017.2.233. СТРУКТУРНОСТЬ ФОРМЫ, СОВЕРШЕНСТВО
СТИЛЯ (МИСКАНТУС — СЕРЕБРИСТАЯ ТРАВА)
/ Щер-
бакова Т., Рахметова С. // Огородник. — 2017. — № 3. —
С. 68–71.
Декоративне садівництво, міскантус, сорти міскантуса,
вирощування міскантуса, декоративність міскантуса.
Наведено біологічну характеристику, сортове біорізнома-
ніття й специфіку вирощування міскантуса (М.) — одного з
найяскравіших злаків, які використовуються в декоратив-
ному садівництві. Зауважується, що жодна трава не може
конкурувати з ним щодо краси, різноманіття сортів і форм,
пристосованості до умов проживання і способів викорис-
тання в садовому дизайні. На сьогодні відомо близько 40
видів М. У світі вирощують М. китайський, цукроквітковий
і гігантський, а також понад 100 інших сортів і форм. Оха-
рактеризовано декоративні особливості деяких сортів М.
китайського: Apache, Cabaret, Gold Bar, Gold feder, Kleine
Fontane, Nippon, Tiger Tail, Велетень (вітчизняна селекція),
а також М. цукроквіткового і гігантського. Вітчизняний сорт М.
китайського Гулівер виростає до 270 см, довжина листків —
до 110 см. Природний стерильний гібрид М. китайського і М.
цукроквіткового — М. гігантський досягає висоти від 2,0 до
3,0 м, листки шириною до 2,5 см. Слід зазначити, що рослини
М. не дають самосіву і не можуть бути загрозою для сусідніх
рослин у саду та інвазії в природні ландшафти. Міскантуси
гарно ростуть на родючих, добре дренованих ґрунтах. Вони
позитивно реагують на органічні і мінеральні добрива, особ-
ливо фосфорно-калійні. Практично не уражуються шкідни-
ками і не хворіють. Для потужного розвитку, продуктивного і
рясного цвітіння їм необхідно сонце, простір і вода. Дорослі
рослини вирізняються зимо- і морозостійкістю, не потребують
укриття на відміну від молодих. Вирощування М. потребує
багато часу. Вегетувати рослина починає пізно восени, цвіте
у вересні, а піку декоративності досягає в 4–6-річному віці,
але й 7–10-річні рослини чудово виглядають навіть взимку.
УДК 635.922/.925:712
2017.2.234. КЛАСИФІКАЦІЯ ТОПІАРНИХ ФОРМ В САДО-
ВО-ПАРКОВОМУ БУДІВНИЦТВІ
/ Солоненко В.І., Ватама-
нюк О.В. // Сільське господарство та лісівництво. — 2016. —
№ 3. — С. 200–208. — Бібліогр.: 10 назв.
Декоративне садівництво, топіарні форми, ландшафтне
оформлення.
Вперше розроблено класифікацію всіх основних топіарних
форм, що використовуються в садово-парковому та ланд-
шафтному оформленні. Топіарне мистецтво, як прийом зміни
габітусу (зовнішній вигляд дерев і кущів) шляхом примусової