Упрощенная HTML-версия
7
№ 1 (71), 2017
2017.1.12.
парувальній мережі та ін. Доведено ефективність запропоно-
ваних заходів породного вдосконалення для зростання рен-
табельності галузі вітчизняного скотарства в УРСР 50–80-х
років ХХ ст. та окреслено перспективи їх використання на
сучасному етапі.
УДК 639.2.03:597.5:001(477)
2017.1.9. ВЧЕНИЙ, ФАХІВЕЦЬ РИБНОЇ ГАЛУЗІ. ДО 115-Ї
РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ХОМЧУКА АНДРІЯ ЯКИ-
МОВИЧА
/ Грициняк І.І., Олексієнко О.О. // Рибогосподарська
наука України. — 2016. — № 4. — С. 154–155.
Історія с.-г. дослідної справи, рибне господарство, ста-
вове рибництво, селекція, порода, ветеринарія, Український
НДІ рибного господарства, учений у галузі рибництва
Хомчук А.Я.
Висвітлено основні віхи життєвого та творчого шляху кан-
дидата біологічних наук Андрія Якимовича Хомчука (1901–
1953). Узагальнено результати його дисертаційної роботи
“Рибницько-біологічна ефективність засіву вирощувальних
ставів вико-вівсяною сумішшю” (1943). Як директор Україн-
ського НДІ рибного господарства (1944–1953) взяв участь у
розробленні актуальних питань відбудови та розвитку ста-
вового рибництва, здійснював керівництво окремими науко-
во-дослідними завданнями, підготовкою кадрів для рибного
господарства, консультував працівників рибгоспів з питань
ставового рибництва. Розробив нові методи ведення риб-
ного господарства, організації державного і кооперативного
рибництва. За керівництва А.Я. Хомчука інститут проводив
дослідження, спрямовані на підвищення продуктивності риб-
ницьких ставів, ефективне використання кормових ресурсів
рибогосподарських водойм, зростання культури виробництва,
розроблення методів комплексної інтенсифікації у ставовому
рибництві, селекційно-племінну роботу з виведення більш
продуктивних порід і видів риб для розведення у ставах, ви-
вчення захворювань риб та розроблення заходів боротьби з
ними, раціональне використання сировинної бази внутрішніх
водойм. Доведено значущість науково-дослідних робіт Укра-
їнського НДІ рибного господарства, що сприяли освоєнню
рибних багатств Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу,
Сіверського Дінця. Науковим доробком А.Я. Хомчука є понад
20 наукових опублікованих праць, на основі яких підготував і
здав до захисту дисертаційну роботу на здобуття наукового
ступеня доктора біологічних наук.
УДК 930.24:316.244:633.15:631.582(477)
2017.1.10. ЕВОЛЮЦІЯ ЗНАНЬ З ВИРОЩУВАННЯ КУКУ-
РУДЗИ У СІВОЗМІНАХ РІЗНИХ ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ
ЗОН УКРАЇНИ
/ Бей Н.О. // Вісник аграрної історії / НПУ
ім. М.П. Драгоманова, НУБіП, ННСГБ НААН. — К., 2016. —
Вип. 16/17. — С. 193–203. — Бібліогр.: 56 назв.
Історія с.-г. дослідної справи, рослинництво, землероб-
ство, сівозміни, кормові культури, кукурудза, попередники,
врожайність.
Відтворено розвиток наукових основ вирощування куку-
рудзи в сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України.
Кукурудзу вперше почали вирощувати в Катеринославській,
Таврійській, Херсонській губерніях наприкінці ХVІІ ст. Вста-
новлено, що дослідження ефективності попередників куку-
рудзи започатковано в кінці ХІХ ст. на Полтавському (1884) і
Херсонському (1889) дослідних полях. Наведено дані щодо
вивчення ефективності сумісних посівів кукурудзи із соєю та
суданською травою, які здійснювались у 1960-х роках на Пол-
тавській обласній с.-г. дослідній станції і забезпечили урожай
якісного сіна і зеленого корму із збільшеним вмістом протеїну
на 20–40%. Узагальнено наукові пошуки Запорізької обласної
с.-г. дослідної станції щодо підвищення врожайності, покра-
щання якості і збільшення виробництва кукурудзи на основі
вдосконалення агротехніки вирощування. Післяжнивні посіви
кукурудзи дослідили вчені Сільськогосподарського інституту
ім. В.В. Докучаєва, які встановили ефективність її вирощуван-
ня на зелений корм як попередника для люцерни і вівсяниці
лучної. Різниця в урожайності кукурудзи залежно від ефек-
тивності попередників сягала 0,9–1,3 т/га. Вбачаються зна-
чущими результати багаторічних досліджень Миронівського
інституту пшениці ім. В.М. Ремесла. Доведено, що беззмінні
посіви без добрив значно знижують урожайність порівняно із
розміщенням у сівозміні. Рекомендовано науково обґрунто-
вані сівозміни з вирощуванням кукурудзи для великих спеціа-
лізованих аграрних підприємств з можливим впровадженням
багатопільних сівозмін та для фермерських господарств з об-
меженими площами ріллі, що потребує застосування сівозмін
з невеликим набором культур і коротким періодом ротації.
338.43 ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.
631.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ВИРОБНИЦТВОМ
Науковий референт — кандидат екон. наук ЛЮТИК Т.В.
Науковий консультант — академік НААН ШПИЧАК О.М.
УДК 330.1:339.9
2017.1.11. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАР-
НОГО СЕКТОРУ: ДОСВІД АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ США
/ Wil-
liam P. Spencer, Кірєєва Е.А. // Економіка, фінанси, менедж-
мент: актуальні питання науки і практики. — 2016. — № 9. —
С. 20–29. — Бібліогр.: 9 назв.
Аграрний сектор економіки, аграрна політика США,
сталий розвиток.
Визначено напрями забезпечення стійкого аграрного роз-
витку на основі імплементації досвіду США щодо реалізації
аграрної політики. З 20-х рр. ХХ ст. суспільством США ви-
значено пріоритети розвитку сільського господарства та ме-
ханізми їх забезпечення, закріплені у Сільськогосподарських
Актах. Одним із основних інструментів реалізації аграрної
політики США та стимулювання розвитку сільського госпо-
дарства є фінансова допомога уряду країни через програми
підтримки фермерів, пряме та непряме фінансування. Про-
аналізовано Бюджет Міністерства сільського господарства
США, який у 2016 р. становив 148 млрд долл. США. Визна-
чено структуру фінансування дорадництва при університетах
США як потужного інструменту підтримки фермерів. Висвіт-
лено досвід формування нової генерації успішних лідерів
у аграрному секторі США через реалізацію програми “4Н”,
зорієнтованої на надання неформальної освіти молоді віком
від 5 до 18 років.
УДК 330.101.8:001.891.3
2017.1.12. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ГЕОЕКОНОМІКИ
/ Супі-
ханов Б.К. // Економіка АПК. — 2017. — № 1. — С. 81–86. —
Бібліогр.: 15 назв.
Аграрна сфера, глобалізація, геоекономіка, концепту-
альний підхід.
Розкрито особливості виникнення й формування поглядів
учених щодо геоекономіки від другої половини ХХ ст. до по-
чатку ХХІ ст. З’ясовано, що за згаданий період сформувався
новий напрям економічних досліджень — геоекономіка зі
своїм категоріальним апаратом, яка розкриває особливості
взаємодії економік держав у глобальному економічному
просторі. Виникнення геоекономіки пов’язано з глобальною
соціально-економічною трансформацією, в умовах якої фор-
ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ВИРОБНИЦТВОМ
УДК 338.43; 631.1