Упрощенная HTML-версия
61
№ 1 (71), 2017
2017.1.272.
ремонтних свинках великої білої породи (свиноферма СВК
“Правда”, Дубенський р-н, Рівненська обл.), яких розподілили
на 4 групи по 10 гол. Контрольній групі згодовували основний
раціон (ОР) — дерть зерна (ячмінь — 20%, пшениця — 20,
кукурудза — 14, макуха соєва — 14%); 1-й дослід. гр. —
ОР + “ПРОПІГплв” — 2 г/гол./добу; 2-й дослід. гр. — ОР +
“ПРОПІГплв” — 3 г/гол./добу; 3-й дослід. гр. — ОР +
“ПРОПІГплв” — 4 г/гол./добу. У результаті досліджень со-
бівартість 1 кг приросту живої маси тварин (за період від
2,5 до 9 міс. віку) становила: у контролі — 23,8 грн, у 1-, 2-
і 3-й дослід. гр. — 22,4; 21,8 та 22,0 грн, що позитивно
вплинуло на одержання прибутку та рентабельність. Опти-
мальною дозою кормової добавки до раціону визначено
3–4 г/гол./добу.
УДК 636.4.03:636.084.087.8
2017.1.268. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНЕЙ
ЗА РАХУНОК СПОРОВИХ КУЛЬТУР
// Прибуткове свинар-
ство. — 2017. — № 1. — С. 50–53.
Свинарство, продуктивність свиней, пробіотики, годівля
свиней, раціон поросят.
Наведено результати досліджень щодо підвищення про-
дуктивності свиней за рахунок живих спорових культур,
зокрема пробіотиків. Пробіотики — це різнотипові кормові
добавки, що можуть містити спороутворювальні чи молочно-
кислі бактерії та дріжджі. Спектр їхньої дії відрізняється, але
всі вони сприяють поліпшенню здоров’я кишечника, завдяки
кращій абсорбції поживних речовин, підвищуючи ефектив-
ність годівлі. Слід зауважити, що деякі мікробіальні культури,
зокрема спороутворювальні, можуть покращити прирости
поросят і продуктивність свиноматок. Живі спорові культури
складаються з двох унікальних бактеріальних штамів
Bacillus
subtilis
i
Bacillus licheniformis
, які є термостабільними і можуть
застосовуватися у приготуванні як гранульованих, так і сухих
кормів. Такі культури сумісні з іншими кормами, які містять
високі рівні цинку й міді, та кислотами. Тобто вони придатні
для широкого застосування в годівлі свиней. Зазначено,
що користь живих спорових культур, які додають у раціон
свиноматок, опосередковано виражається у зменшенні рівня
падежу до відлучення й поліпшенні виробничих показників
поросят. Науковці п’яти різних європейських університетів
у ході польових та лабораторних досліджень виявили, що
додавання в раціони свиноматок живих спорових культур
за 2 тижні до опоросу та упродовж лактації, зменшує втрати
маси на 9%, що сприяє підтриманню доброї продуктивності
свиноматок та зведенню до мінімуму кількості непродуктив-
них днів.
УДК 636.4.033.082.12
2017.1.269. ІМУНОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІНІЙ АС-
КАНІЙСЬКОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ
СВИНЕЙ
/ Скрепець К.В. // Науковий вісник “Асканія-Нова”. —
2016. — Вип. 9. — С. 255–266. — Бібліогр.: 10 назв.
Свині української м’ясної породи, генотип свиней, алель,
генофонд (параметри), групи крові свиней.
Висвітлено результати досліджень особливостей та рівня
генетичної диференціації 5 ліній свиней асканійського типу
української м’ясної породи племзаводу “Асканія-Нова”. Вив-
чалася імуногенетична внутрішньопорідна диференціація
за антигенами “закритих” систем груп крові EAB, EAE, EAF,
EAG, EAL та поліморфними локусами білків сироватки крові
Tf та Am. Максимальну кількість генотипів — 30 з 36 теоре-
тично можливих у даному випадку, за дослідженими гене-
тичними системами було виявлено у свиней лінії Цианіта,
найнижчий показник притаманний двом лініям — Цоколя та
Цикла (по 23 генотипи), що пояснюється можливо незначною
кількістю наявних тварин. Визначено вірогідні відмінності
(P<0,001–0,05) за розподілом генотипів та концентрацією
відповідних алелів. Встановлено відносно високий рівень
генетичної диференціації між лініями свиней асканійського
типу за всіма дослідженими “закритими” генетичними систе-
мами EAB, EAE та іншими вищезгаданими. Загальний рівень
міжлінійних відмінностей за індексом генетичної схожості
варіює в межах 0,818–0,965. З’ясовано, що найвіддаленішою
від інших ліній асканійського типу української м’ясної поро-
ди (r=0,182–0,116) виявилася лінія Цоколя, а лінія Цианіта
(0,817) була більш схожою з породою дюрок.
УДК 636.4.082.2
2017.1.270. СЕЛЕКЦІЙНИЙ ІНДЕКС — КРИТЕРІЙ ВІД-
БОРУ ПЛЕМІННИХ ТВАРИН
/ Дудка О.І. // Науковий вісник
“Асканія-Нова”. — 2016. — Вип. 9. — С. 238–245. — Бібліогр.:
7 назв.
Свинарство племінне, продуктивність свиней, селекцій-
ний індекс, відбір племінних свиней, селекція свиней.
Проаналізовано рівень продуктивності та селекційно-ге-
нетичних параметрів стад свиней різного напряму продук-
тивності, а також сконструйовано селекційні індекси оцінки
показників відтворювального фітнесу свиноматок. Дослі-
дження проведено в племрепродукторах ДП “ДГ Інституту
“Асканія-Нова” з розведення свиней українських степових
білої (УСБ) і рябої (УСР) та української м’ясної (УМ) порід.
За результатами моніторингових досліджень встановле-
но, що кращі показники багатоплідності мали свиноматки
універсального (УСБ — 10,7 гол.), а найменші — сального
(УСР — 9,9 гол.) типу продуктивності. За масою гнізда та
збереженістю приплоду до 2-місячного віку не встановлено
значних відхилень за породами. З’ясовано, що фенотипічна
мінливість досліджуваних ознак у стадах варіювала в межах
13,4–19,1%. Показники генотипної різноманітності знахо-
дилися в діапазоні 0,18–0,39 з мінімальним значенням за
багатоплідністю свиноматок УМ та максимальним — за ма-
сою гнізда УСР порід. Розроблені селекційні індекси дають
можливість оцінювати тварин за комплексом генетичних й
економічних показників у єдиному інтегрованому виразі, на
основі яких проводяться обґрунтовані методи відбору і під-
бору. Застосування селекційних індексів забезпечує підви-
щення інтенсивності селекції в стадах на 10–15%.
УДК 636.4.082.23
2017.1.271. АНАЛІЗ КОРЕЛЯЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ІН-
ДЕКСНОЮ ОЦІНКОЮ, РЕЗУЛЬТАТАМИ БОНІТУВАННЯ ТА
BLUP-ОЦІНКАМИ СВИНОМАТОК УКРАЇНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ
ПОРОДИ
/ Рукавиця А.А., Трибрат Р.О. // Науковий вісник
“Асканія-Нова”. — 2016. — Вип. 9. — С. 246–254. — Бібліогр.:
9 назв.
Свиноматки (укр. м’ясна), бонітування свиней, селекція
свиней індексна, племінна цінність свиней, метод BLUP.
Існує декілька методів оцінки племінної цінності тварин,
а саме: оцінка за незалежними рівнями, індексна селекція
та BLUP-метод, який з точки зору статистики та селекції
вважається найбільш обґрунтованим для прогнозування
генотипу. Дослідження на свиноматках української м’ясної
породи (252 гол.) проведено в господарстві ТОВ “Таврійські
свині” Скадовського р-ну Херсонської обл. Установлено, що
між оцінками, одержаними за використання 8 різних селек-
ційних індексів (СІ), існує високодостовірний позитивний
кореляційний зв’язок, а саме: між КПВЯ (комплексний по-
казник відтворювальних якостей) та СІ Шаталіної — r=0,980
(P
≥
0,999), СІ Березовського та СІ Мольна і Лаша — r=0,958
(P
≥
0,999). Виявлено наявність позитивного кореляційного
зв’язку середнього рівня між результатами індексної оцінки
та показниками оцінки за незалежними рівнями, а саме: із СІ
Шаталіної r=0,541 (P
≥
0,999), СІ Хазеля r=0,517 (P
≥
0,999).
Оцінки племінної цінності (EBV-показник, який виражає про-
гнозовану племінну цінність за конкретною ознакою) мають
достовірний кореляційний зв’язок середнього рівня з біль-
шістю оціночних індексів, а саме: найвищий показник від-
мічено між СІ відтворювальних якостей свиноматок та EBV1
(багатоплідністю) — 0,587 (P
≥
0,999), між EBV2 (кількість
поросят при відлученні у 35 днів) та оціночним індексом Бе-
резовського — 0,484 (P
≥
0,999). Також існує зв’язок між EBV3
(маса гнізда при відлученні) та СІ Хазеля — 0,525 (P
≥
0,999).
Позитивно корелюють з комплексним класом тварин EBV2 та
EBV3, але рівень прояву цього зв’язку низький. Між EBV1 та
комплексним класом тварин існує дуже слабкий позитивний
зв’язок, проте він недостовірний.
УДК 636.4.082.32
2017.1.272. ЕФЕКТИ ЗАГАЛЬНОЇ ТА СПЕЦИФІЧНОЇ КОМ-
БІНАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ ЗА РЕПРОДУКТИВНИМИ ЯКОС-
ТЯМИ СВИНОМАТОК
/ Ставецька Р.В., Піотрович Н.А. //
Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.
Тваринництво. — 2016. — Вип. 5. — С. 105–110. — Бібліогр.:
11 назв.
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4