Упрощенная HTML-версия
56
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.245.
гамма-глутамілтранспептидази. Водночас спостерігається
тенденція до зниження активності аспартатамінотрансфе-
рази та лужної фосфатази. Проаналізовано відмінності між
породами коней за біохімічними показниками крові. Зокрема
вони виявлялись за вмістом загального білка між українською
верховою та ганноверською і вествальською — p<0,01, а
також між ганноверською і вествальською та англійською
чистокровною — p<0,05 у віці 13–15 років. Різниця щодо
вмісту альбумінів між українською верховою та ганновер-
ською і вествальською становила p<0,05 у віці 7–9 років, а
стосовно активності АлАТ — p<0,05. При цьому відмінності
за активністю АлАТ між українською верховою та англійською
чистокровною становили p<0,01 у віці 10–12 років.
УДК 636.13/.14(477.85):636.084:636.09
2017.1.245. КЛІНІЧНИЙ СТАТУС КОБИЛ ГУЦУЛЬСЬКОЇ
ПОРОДИ ЗА ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ
/ Щербатий А.Р., Слівін-
ська Л.Г. // Наук. вісн. Львівського національного універси-
тету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжиць-
кого. — Л., 2016. — Т. 18, № 1(65), ч. 1. — С. 194–201. —
(Сер. Вет. науки). — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 548373.
Коні гуцульські, кобили, годівля жеребних кобил, мінераль-
ний обмін у кобил, кобальт, цинк, раціон кобил, метаболічні
хвороби.
Дослідження проведено у Науково-виробничій асоціації
“Племконецентр” (Закарпатська обл.) на 40 кобилах гуцуль-
ської породи, віком 4–18 років, масою тіла 450–500 кг. Добо-
вий раціон кобил включав (кг): сіно окультурених сінокосів —
2,5, сіно високогірне — 2 і лугове — 2,5, висівки пшеничні —
0,5, висівки кукурудзяні — 1, зерно вівса — 1, макуха со-
няшникова — 0,5, жом сухий гранульований — 1, вода з
артезіанської свердловини — 30,3±0,21 л. Наведено осно-
вні клінічні показники жеребних і нежеребних кобил, які
засвідчили наявність симптомів порушень обміну макро- та
мікроелементів. Найбільш чітко ці порушення були виражені
в останній триместр жеребності (9–11 місяців) — у газооб-
міні легенів, кровообігу, у складі крові, обміні білірубіну. У
13 (32,5%) кобил спостерігались анемічні слизові оболонки
(кон’юктива носа, рота). У 7 кобил (17,5%) встановлено та-
хіпноє, у 25% — послаблення перистальтики кишечнику, у
10% — нашарування на язиці, у 20% — кульгавість під час
руху та неправильну поставу кінцівок, у 70% — надмірне
відростання копитного рогу, у 50% — деформацію копит, у
40% — порушення цілісності рогу копит. Диспансеризація
кобил засвідчила характерні симптоми для кобальтової і
цинкової недостатності, особливо у кобил на 9–11-му місяці
жеребності: зниження апетиту, блідість видимих слизових
оболонок, грубий тьмяний волосяний покрив, малоеластична
шкіра, недостатньо виражена підшкірна клітковина, сухість і
підвищена складчастість шкіри, послаблена перистальтика
кишечника.
636.22/.29 ВРХ. Скотарство
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.2.053.087:612.015.3
2017.1.246. МЕТАБОЛІЧНІ ПРОЦЕСИ В РУБЦІ ТА ПРО-
ДУКТИВНИЙ ЕФЕКТ У ТЕЛЯТ ЗА ДІЇ ЙОНОФОРУ
/ Воз-
на О.Є., Заяць О.І. // Наук. вісн. Львівського національно-
го університету ветеринарної медицини та біотехнологій
ім. С.З. Ґжицького. — Л., 2016. — Т. 18, № 3(70). — С. 21–25. —
(Сер. Вет. науки). — Бібліогр.: 15 назв. Шифр 548381.
ВРХ (укр. чорно-ряба), бички, кормові добавки, метабо-
лізм у рубці ВРХ, антибіотики, йонофорумонензин, леткі
жирні кислоти.
Дослідження проведено в ДП ДГ “Оброшине” Пустоми-
тівського р-ну Львівської обл. на клінічно здорових телятах
української чорно-рябої породи. Вивчали вплив йонофору-
монензину на рубцевий метаболізм і прирости живої маси
телят у процесі їх росту і формування продуктивних якостей.
Телята до 36-добового віку мали молочну дієту. Потім їх пос-
тупово привчали до поїдання концентратів, сухого трав’яного
борошна та кукурудзяного силосу. Контрольній групі телят
(18 бичків) йонофорного антибіотика монензину (ЙАМ) не
згодовували, а дослідній додавали до рідких і твердих кор-
мосумішей у дозі 0,5 мг/кг живої маси тварини. Проаналізо-
вано параметри рубцевого метаболізму у ростучих телят:
на початку досліду, на кінець молочного періоду і на кінець
досліду (181-й день). Установлено, що кормова добавка ЙАМ
проявляє відчутний вплив на метаболічні процеси в рубці,
особливо під час привчання тварин до рослинних кормів, і
в подальшому. При цьому змінювалось молярне співвідно-
шення ЛЖК (молярна частка пропіонату підвищувалась за
рахунок зниження ацетату), а також зростали середньодобові
прирости бичків на 10,4% (1037 г проти 939 г у контролі).
УДК 636.22/.28.033.082(477.82)
2017.1.247. ЗНАЧИМІСТЬ РОДИН ДЛЯ ГЕНЕАЛОГІЧНОЇ
СТРУКТУРИ ВОЛИНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ
РОГАТОЇ ХУДОБИ
/ Почукалін А.Є. // Розведення і генетика
тварин: міжвід. темат. наук. зб. — К., 2016. — Вип. 52. —
С. 82–94. — Бібліогр.: 12 назв. Шифр 06 548324.
ВРХ волинська м’ясна, м’ясне скотарство, племзаводи
ВРХ, Волинська обл.
Матеріалом для досліджень були дані первинного зоо-
технічного обліку (з 1982 р.) стада племзаводу ТОВ “Зоря”
Ковельського р-ну Волинської обл. щодо розведення во-
линської м’ясної породи (160 корів і 13 бугаїв-плідників).
Охарактеризовано 18 заводських родин, які належать до
6 ліній. Представлено структурні підрозділи родин: гілки,
відгалуження з виявленням кращих особин за селекційни-
ми ознаками для створення кращих поєднань та вдалого
застосування близькоспорідненого розведення. Наведено
показники загальної оцінки родин: Смородини 613, Корони
2382 і Вісли 1016 — лінії Цебрика 3888; Калини 212, Верби
1536 і Гарної — лінії Ямба 3066; Казки 433, Галки 421 і Бист-
рої 1124 — лінії Буйного 3042; Розетки 1313, Арфи 599 та
Булани 943 — лінії Сонного-Кактуса 9828; Пальми 275, Десни
870 і Веселки 444 — лінії Мудрого 9100.
УДК 636.22/.28.033.082.13(477.72)
2017.1.248. СЕЛЕКЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТАВРІЙ-
СЬКОГО ТИПУ ПІВДЕННОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ
РОГАТОЇ ХУДОБИ
/ Вдовиченко Ю.В., Омельченко Л.О., Пи-
саренко А.В., Макарчук Р.М., Фурса Н.М., Вишневський Л.В. //
Розведення і генетика тварин: міжвід. темат. наук. зб. — К.,
2016. — Вип. 52. — С. 12–17. — Бібліогр.: 4 назви. Шифр
06 548324.
ВРХ тавр. тип півд. м’ясна, м’ясне скотарство.
Дослідження проведено на племінному поголів’ї ВРХ тав-
рійського типу південної м’ясної породи у ДП “ДГ “Асканій-
ське” Херсонської обл. Проаналізовано динаміку живої маси
корів генотипу таврійський та підтипів — низькокровний і
висококровний (2001–2008 рр. та 2011–2014 рр.) за віком
від 3 р. до 5 і старше. Наведено показники молочності корів
та вихід і збереженість телят. Визначено основні вимоги до
відбору ремонтного молодняку та запропоновано основні
методи щодо вдосконалення заводських стад генофонду
таврійського типу південної м’ясної породи. У висновках
підкреслено, що консолідація генотипної та фенотипічної
спадковості при розведенні худоби “в собі” спрямована на
подальше підвищення племінних і продуктивних якостей та
диференціацію на 2 генетичні підтипи (низькокровний, високо-
кровний) за “часткою” спадковості зебу. Із часу апробації по-
роди (2008 р.) жива маса корів 1-го отелення вірогідно збіль-
шилась на 31–35 кг (5,97–7,94%), 2-го отелення та повно-
вікових корів — на 0,5–1,85%. Вік корів 1-го отелення скоро-
ТВАРИННИЦТВО. ВРХ. Скотарство
УДК 636.22/.29