Упрощенная HTML-версия
20
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.78.
УДК 631.5
АГРОТЕХНІКА
Наведено результати вивчення впливу доз добрив та
систем захисту рослин на врожайність і якість зерна пшениці
озимої в умовах Правобережного Лісостепу України. Вивчали
різні дози добрив на фоні побічної продукції. PK вносили
під основний обробіток ґрунту, N — у підживлення на основ-
них етапах органогенезу. Системи захисту передбачали —
мінімальну та інтегровану (табл.). В середньому за роки
досліджень (2011–2015) найвищі показники врожайності —
6,01–6,22 т/га — забезпечили інтенсивні технології, які перед-
бачали: побічну продукцію + N
120
P
90
K
90
та побічну продукцію +
N
180
P
135
K
135
. Приріст від добрив становив 1,14–1,80 т/га, від
систем захисту — 0,78–2,21 т/га порівняно з контролем. Най-
кращі показники якості зерна: вміст білка 13,3–13,5%, клейко-
вини — 24,7–24,8% отримано за інтенсивних азотнасичених
технологій вирощування. Маса 1000 зерен коливалася в
межах 36,5–42,1 г, натура — 735–769 г/л, склоподібність —
55–95%. Зроблено висновок, що інтенсивні енергонасичені
(N
180
P
135
K
135
) технології вирощування сприяють формуванню
високої продуктивності зерна з найкращими показниками
якості, яка відповідає 2-му класу групи А (13,3–13,5% білка
та 24,7–24,8% клейковини).
УДК 633.111:631.562:631.559
2017.1.78. ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА ВРОЖАЙНІСТЬ
І ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ В
УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Коновалов Д.В.,
Гаврилюк М.М. // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ
Харківської області: наук.-виробн. зб. — Х., 2016. — Вип. 20. —
С. 32–38. — Бібліогр.: 15 назв. Шифр 547676.
Пшениця м’яка озима, сорти, строки сівби, оригінальне
насіння, врожайність, посівні якості насіння.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу стро-
ків сівби, норм висіву на врожайність і посівні якості оригі-
нального насіння сортів пшениці озимої в умовах Північного
Лісостепу України впродовж 2013–2015 рр. Вивчали сорти
Смуглянка (високоінтенсивний, короткостебловий) і Подолян-
ка (інтенсивний, середньорослий) за сівби 20 і 30 вересня,
10 жовтня, норм висіву 5,5; 3,5; 2,5; 1,5 і 1,0 млн насінин/га на
фоні основного мінерального живлення N
30
P
78
K
78
. Встанов-
лено, що на виживаність, врожайність і посівні якості насіння
впливають як метеорологічні умови року, так і агротехніка
вирощування. Так, у середньому за три роки (2012–2014) по-
льова схожість насіння сорту Смуглянка за сівби 20 вересня
з нормою висіву 5,5 млн/га становила 82,3%, 30 вересня —
80,0 і 10 жовтня — 75,6%; сорту Подолянка відповідно 83,7;
81,1 і 75,0%. За сприятливих метеорологічних умов три-
валість періоду “посів — утворення 3–5 пагонів” за сівби
20 вересня становила 50–55 днів, за сівби 30 вересня і 10
жовтня — 37–20 відповідно днів. У несприятливому 2012/13
році врожайність сортів була майже у два рази нижчою, ніж
у сприятливі роки (табл.). У середньому за три роки урожай-
ність сорту Смуглянка коливалась залежно від норм висіву
у межах 25,6–38,6%, сорту Подолянка — 29,3–43%. Посівні
якості (маса 1000 насінин, вирівняність і вихід кондиційного
насіння, лабораторна схожість) були найбільшими за сівби
20 вересня і поступово зменшувались при зміщенні строків
сівби у бік пізніх (табл.). Зроблено висновки, що високоін-
тенсивний, короткостебловий сорт Смуглянка слід висівати
у стислі оптимальні строки з нормою висіву 3,5–4,5 млн/га;
сорт Подолянка, як більш універсальний, але менш стійкий
до вилягання, — у більш розтягнуті оптимальні строки з
нормою висіву 2,5–3,5 млн насінин/га.
УДК 633.111:631.582:631.842
2017.1.79. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖ-
НО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ, УДОБРЕННЯ ТА РІВНЯ ВОЛОГО-
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ПРИСИВАШШЯ
/ Гасанова І.І.,
Костиря І.В., Остапенко М.А., Білозер І.В. // Хранение и пере-
работка зерна. — 2016. — № 10. — С. 38–41. — Бібліогр.:
4 назви.
Пшениця озима, попередник, елементи структури вро-
жайності, мінеральні добрива, врожайність.
Наведено результати трирічних досліджень щодо вияв-
лення продуктивності пшениці озимої за вирощування після
попередника сорго на зерно порівняно з чорним паром та
удобренням нової форми азотного добрива КАС-32 в умовах
Присивашшя впродовж 2012–2015 рр. Встановлено, що у
2013 і 2014 рр. періоди вегетації пшениці озимої характери-
зувалися як посушливі, а 2015 р. виявився найсприятливішим
для росту і розвитку пшениці озимої. Попередник чорний пар
в умовах Присивашшя виявився чинником гарантованого за-
безпечення умов зростання пшениці озимої на всіх етапах
розвитку рослин та формування врожайності зерна в межах
3,96–4,83 т/га. Посіви пшениці озимої після сорго на зерно
за врожайністю значно поступалися — 1,61–2,02 т/га, що
пояснюється меншою висотою рослин, кількістю пагонів на
рослину, загальною і продуктивною кущистістю, масою зер-
на з колоса та масою 1000 зерен. В умовах 2013 і 2014 рр.
застосування азотного добрива — 32 КАС у фазі виходу
рослин у трубку виявилось неефективним, що призводило
до зниження врожайності як по чорному пару, так і сорго
на зерно. В умовах 2015 р., сприятливого за вологозабез-
печенням, навпаки, цей прийом забезпечував максимальну
врожайність — 4,57–6,12 т/га з приростом 28,0 і 30,8% по-
рівняно з контролем.
УДК 633.16:631.53.04
2017.1.80. ЗАЛЕЖНІСТЬ ПРОДУКТИВНОГО КУЩЕННЯ
РОСЛИН ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ВІД ВПЛИВУ СТРОКІВ СІВБИ
ТА НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ
/ Гораш О.С., Куфель А.В. //
Таврійський науковий вісник. — Херсон, 2016. — Вип. 96: С.-г.
науки. — С. 48–52. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр 548329.
Ячмінь ярий, кущення, строки сівби, норми висіву насіння,
коефіцієнт кущення.
Висвітлено результати досліджень впливу строків сівби
та норм висіву насіння на коефіцієнт кущення ячменю ярого
в умовах Поділля. За результатами аналізу встановлено,
що за кожного наступного строку сівби коефіцієнт кущення
рослин сортів Сєбастьян і Експлоєр був істотно меншим.
У середньому за 2014–2016 рр. найбільше значення коефі-
цієнта кущення було за першого строку сівби — 2,76 сорту
Сєбастьян і 2,85 — сорту Експлоєр, найменше за п’ятого
строку сівби — 1,43 і 1,33 відповідно. Норми висіву значно
менше впливали: 2,34–2,35 за норми висіву 300 насінин/м
2
і
1,86–1,85 — за норми висіву 400 нас./м
2
. Зроблено висновок,
що найбільший вплив на коефіцієнт кущення рослин обох
сортів мали строки сівби — 84,8–86,6% проти 14,3–12,6% —
норми висіву.
УДК 633.171:631.559:551.506.8
2017.1.81. ЗАЛЕЖНІСТЬ УРОЖАЙНОСТІ ПРОСА ТА ЇЇ
ЕЛЕМЕНТІВ ВІД АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ЗОНИ ВИРОЩУ-
ВАННЯ
/ Холод С.Г. // Вісник Центру наукового забезпечення
АПВ Харківської області: наук.-виробн. зб. — Х., 2016. —
Вип. 20. — С. 74–83. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 547676.
Просо, погодні умови, елементи урожайності, урожай-
ність, коефіцієнт урожайності.
Проаналізовано погодні умови за різних міжфазних пе-
ріодів вегетації рослин проса в умовах Східного Лісостепу
України впродовж 2009–2011 рр. Виявлено, що найбільш
оптимальним за кількістю опадів і сумою активних темпе-
ратур для росту і розвитку рослин проса був вегетаційний
період 2010 р. (ГТК=0,88), посушливим — 2009 р. (ГТК=0,60),
надмірно зволоженим — 2011 р. (ГТК=2,34). Кількість опадів
у першій половині вегетації рослин проса має суттєвий вплив
на формування величини урожаю та його елементів, тоді як
випадання їх після проходження фази викидання волоті не
є фактором зміни цих показників. У посушливий рік кількість
опадів значно впливає на озерненість і продуктивність волоті
та масу 1000 насінин, чого не спостерігається в інші роки.
Найбільший позитивний сукупний вплив сум температур і опа-
дів за повний вегетаційний період відмічено на врожайність,
висоту рослин, кількість вузлів, продуктивність рослин і озер-
неність волоті. Зі збільшенням суми активних температур за
вегетаційний період урожайність проса збільшується. Вплив
кількості опадів є також позитивним фактором для збільшен-
ня врожайності, але прогнозувати величину його збільшення
не завжди є можливим через низький коефіцієнт детермі-
нації. При сукупному аналізі визначено, що дольова участь
суми опадів значно вища, ніж суми активних температур.
УДК 633.18:631.526.3:631.67:631.816
2017.1.82. НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕСУРСОЗБЕ-
РІГАЮЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОБНИЦТВА