Упрощенная HTML-версия
13
№ 1 (71), 2017
2017.1.47.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, ЗНАРЯДДЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ
УДК 631.3
якості очищення головок від залишків гички та невибивання
коренеплодів із ґрунту, є: швидкість поступального руху — не
менше 2,5–3,0 м·с
–1
, довжина 2
еластичної очисної лопаті —
не менше 0,3–0,4 м, радіус барабана (тобто радіус підвісу
лопаті) — також не менше 0,3 м.
УДК 631.352
2017.1.42. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕН-
НЯ КОНСТРУКЦІЙ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПОДРІБНЕН-
НЯ РОСЛИННИХ РЕШТОК
/ Богатирьов Д.В., Сало В.М.,
Кислун О.А. // Збірник наукових праць Кіровоградського
національного технічного університету. Техніка в с.-г. ви-
робництві, галузеве машинобудівництво, автоматизація. —
Кіровоград, 2016. — Вип. 29. — С. 13–17. — Бібліогр.: 9 назв.
Шифр 547681.
Подрібнювач рослинних решток, граблина, стебла, со-
няшник, кукурудза.
Наведено напрям розробки та вдосконалення с.-г. машин
для подрібнення рослинних решток в Україні. Представлено
аналіз результатів польових випробувань двох типів подріб-
нювачів рослинних решток вітчизняного виробництва. Основ-
ним показником роботи даного типу машин обрано співвідно-
шення розмірів решток стебел після подрібнення залежно від
використання граблин. Одним із способів підвищення якості
подрібнення є встановлення додаткового пасивного робочого
органу — граблин, для орієнтації стебел перпендикулярно
лезам ножів робочих органів подрібнювачів, щоб зменшити
поперечний перетин перерізу стебла. Граблини орієнту-
ють стебла під кутом 82–102° до осі обертання барабана з
ножами. Показник подрібнення збільшується на 6–7% при
швидкості руху агрегату 22–24 км/год на таких культурах,
як соняшник та кукурудза, що свідчить про доцільність ви-
користання граблин для даного типу с.-г. техніки.
УДК 631.354:633.1
2017.1.43. ЗНИЖЕННЯ ТРАВМУВАННЯ НАСІННЯ ПРИ
ЗАСТОСУВАННІ ГУМОВИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ВДОСКОНА-
ЛЕННЯ ОЧИСТКИ
/ Головач І.В., Дерев’янко Д.А., Дерев’ян-
ко О.Д. // Техніка, енергетика, транспорт АПК. — 2016. —
№ 3. — С. 26–30. — Бібліогр.: 9 назв.
Травмування насіння, гумові била, молотильний апарат,
розподільче решето, якість насіння.
Досліджено вплив гумових матеріалів в молотильних при-
строях на травмування і якість насіння, а також можливість
пошкодження зерна при проходженні технологічних процесів.
Установлено, що запровадження гумових бил порівняно зі
стальними в однакових режимах молотильного апарата за-
безпечили зменшення подрібнення зернівок в 1,5 раза, обва-
лення — в 1,24 раза, втрати внаслідок недомолочування —
у 2,24 раза та від недовитрушування — в 1,56 раза. Відміче-
но, що найменше травмування зернівок, які надходять у до-
обмолочувальне пристосування, отримане за встановлення
переднього розподільчого решета. Зниження травмування
насіння при збиранні покращує його якісні показники, особ-
ливо польову схожість.
УДК 631.356.22.631.35
2017.1.44. ВЛАСТИВОСТІ ГИЧКИ ЦУКРОВОГО БУРЯКА
ПРИ ЇЇ ЗБИРАННІ
/ Калетник Г.М., Булгаков В.М., Адамчук В.В.,
Борис М.М., Ігнатьєв Є.І. // Техніка, енергетика, транспорт
АПК. — 2016. — № 3. — С. 13–20. — Бібліогр.: 14 назв.
Буряки цукрові, коренеплід, головка цукрового буряка,
гичка цукрового буряка (відділення).
Досліджено окремі агрофізичні й механіко-технологічні
властивості головки коренеплоду цукрового буряка й гички.
Зазначено, що при лабораторних дослідженнях процесу від-
ділення залишків гички спостерігалося легке відділення гички
на відстані 20–30 мм від поверхні коренеплоду. Дуже важко
відокремлювалась, а інколи й взагалі не відокремлювалась
гичка на відстані менше 10 мм, що пояснюється різницею у
твердості гички й коренеплоду. Встановлено, що твердість
поверхні гички біля головки коренеплоду на 30–40% відріз-
няється від твердості головки коренеплоду в зонах зеленого
листя і сплячих вічок, і майже дорівнює твердості вершини
головки. Це свідчить про обмежені можливості відділення
гички й коренеплоду за властивостями міцності без ушко-
дження тіла коренеплоду. Поліпшення процесу можливе за
значного збільшення кількості менш інтенсивних взаємодій
або, навпаки, за рахунок зменшення кількості взаємодій за
збільшення їхньої інтенсивності при використанні додаткових
пристроїв для робочих елементів у зоні зелених листків. При
використанні твердих високоефективних робочих органів
необхідно синхронізувати частоту обертання ротора очистки
і поступальну швидкість машини, тому що за високої частоти
обертання вала очисника й низькій поступальній швидкості
можливе значне зростання пошкоджень коренеплодів.
УДК 631.358:633.854.78
2017.1.45. ЖАТКИ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА ДЛЯ
ЗБИРАННЯ СОНЯШНИКУ
/ Занько М. // Пропозиція. — 2016. —
№ 10. — С. 174–176.
Жатки, збирання соняшнику, зернозбиральні комбайни.
Зазначено, що для збирання соняшнику традиційно за-
стосовують зернозбиральні комбайни із серією жаток для
збирання соняшнику на зерно типу ЖНС-6, який об’єднує
такі моделі: ЖНС-6, ЖНС-7,4 і ЖНС-9,1. Жаткові агрегати ви-
готовлено за однаковими технічними умовами, які різняться
між собою лише шириною захвату. Для всебічної оцінки ро-
боти жаток цієї серії було проведено випробування агрегату
ЖНС-7,4, що має найбільший попит серед споживачів, із ком-
байном Zexioh-480 CLAAS. Встановлено, що жатка ЖНС-7,4
стало та надійно виконує збирання соняшнику за висоти
зрізування кошиків 88,3 см та швидкості руху 7,2 км/год.
Втрати за жаткою незначні — на рівні 1,92% (за вимогами —
не більше ніж 2,0%). Коефіцієнт надійності технологічного
процесу в перебігу випробувань перебував на рівні 0,99 —
це свідчить, що жатка під час роботи не забивається, не
зупиняється і не є “гальмом” для реалізації потенціалу про-
дуктивності комбайна під час збирання соняшнику.
УДК 631.36
2017.1.46. ЗЕРНОСУШИЛЬНИЙ КОМПЛЕКС КЗС-10 НА
БІОПАЛИВІ
/ Кравчук В., Занько М., Лисак О. // Аграрна
техніка та обладнання. — 2016. — № 4. — С. 64–73.
Зерносушильний комплекс КЗС-10, біопаливо, енергоза-
безпечення, продуктивність.
Відмічено, що зерносушильний комплекс КЗС-10 призна-
чений для сушіння однорідного за вологістю зерна, насіння
бобових і олійних культур, зерна кукурудзи та інших с.-г.
культур з початковою вологістю не більше 30%. Сушіння здій-
снюється атмосферним повітрям, нагрітим у теплообміннику
теплогенератора, що працює на біопаливі. Охарактеризова-
но будову і технологічний процес роботи зерносушильного
комплексу КЗС-10. Проведено оцінку якості роботи комп-
лексу. Встановлено, що зерносушильний комплекс КЗС-10
з теплогенератором на біопаливі та його комплектування
відповідають вимогам зерновиробників. Технічні параметри,
прийняте енергозабезпечення — потужність електродвигунів
і продуктивність складових комплексу теплогенератора,
норій і вентиляційного бункера пов’язані з параметрами та
продуктивністю ключового технологічного елемента — су-
шарки. Для видалення вологи на 1 т/% необхідно 1,4 кВт-год
електроенергії. За продуктивністю і застосовуваним паливом
комплекс КЗС-10 найбільшою мірою відповідає потребам
малих і середніх зерновиробничих господарств.
УДК 631.37
2017.1.47. РОЗРОБЛЕННЯ НОВОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНА-
ЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАР-
СЬКОГО ТРАКТОРА
/ Адамчук В., Булгаков В., Надикто В.,
Ігнатьєв Є. // Техніка і технології АПК. — 2016. — № 10. —
С. 18–21. — Бібліогр.: 9 назв.
Трактор, потужність двигуна, тяговий клас, експлуата-
ційна маса, енергонасиченість, тягове зусилля.
Запропоновано нову методику визначення необхідної мі-
німальної потужності двигуна с.-г. колісного трактора відпо-
відного тягового класу, а також його експлуатаційної маси та
енергонасиченості з урахуванням лінійного характеру залеж-
ності буксування рушіїв енергетичного засобу від розвинутого
ним тягового зусилля. Рівень енергонасиченості як відношен-
ня встановленої потужності двигуна до експлуатаційної ваги
енергетичного засобу є ознакою його приналежності або до
тягової, або до тягово-енергетичної концепції, кожній із яких
притаманна своя система агрегатування с.-г. техніки.