Упрощенная HTML-версия
76
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.333.
663/665 ХАРЧОВА І ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
637 ПРОДУКТИ ТВАРИННИЦТВА
Науковий референт — ІВАНЧЕНКО Л.А.
Науковий консультант — академік НААН ЛУКАНІН О.С.
ХАРЧОВА І ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. ПРОДУКТИ ТВАРИННИЦТВА
УДК 663/665; 637
УДК 631.576.4:664.6
2016.4.333. ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНОГО ПОТЕН-
ЦІАЛУ ГРЕЧИШНОЇ ЛУЗГИ В ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЯХ
/
Постнова О.Н. // Інженерія переробних і харчових виробів. —
2016. — № 1(1). — С. 38–42. — Бібліогр.: 11 назв.
Лузга гречки, кріас-порошок, нетрадиційна сировина,
сорбційна активність.
Виявлено антиоксидантні і антимікробні властивості кріас-
порошку гречаної лузги. З метою збагачення асортименту
хлібобулочної продукції з наданням їй лікувально-профі-
лактичних та протирадіаційних якостей проведено пробну
лабораторну за розробленою технологією випічку хліба з
пшеничного борошна з додаванням кріас-порошку гречаної
лузги. Встановлено вплив кріас-порошку з лузги гречки на
органолептичні і фізико-хімічні властивості хлібних виробів.
З’ясовано, що додавання кріас-порошку поліпшує пористість
хліба, знижує показники упікання і усушки на 6,7–29,1%.
Експериментально доведено, що найкращі пропорції кріас-
порошку — 1–3% до маси борошна збагачують смак і забез-
печують підвищення мінералізації продукту. Рекомендовано
приготування хлібних виробів з додаванням нетрадиційної
сировини — це сприяє сорбційному ефекту надлишків еко-
логічно шкідливих речовин у шлунково-кишковому тракті та
виведенню токсинів з організму.
УДК 633.15:666
2016.4.334. ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ КУКУРУ-
ДЗИ НА ЗЕРНО В ЯКОСТІ БІОПАЛИВА
/ Соколік С.П. //
Вісник Харківського національного технічного університету
сільського господарства ім. П. Василенка: зб. наук. пр. — Х.,
2016. — Вип. 173. — С. 168–176. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр
547765.
Кукурудза, біопаливо.
З метою зниження споживання природного газу та нафти
у пошуку альтернативних екологічних джерел енергії роз-
глянуто потенційні можливості отримання і використання біо-
маси кукурудзи. Наведено основні види біопалив, які можна
отримувати з стебла та зернової маси кукурудзи. Надано
інформацію про паливні характеристики стебел кукурудзи.
Досліджено варіанти технологій збирання врожаю кукурудзи
з метою використання на зерно та як біопалива (тюкування,
брикетування, гранулювання, силосування; використання
качанів, стебел, листової маси і т.п. ). Зроблено висновок
про перспективність використання силосу та стеблової маси
кукурудзи для виробництва біогазу і зерна для виробництва
біоетанолу (з 1 т зерна — до 470 л етилового спирту). Реко-
мендовано для використання в ТЕС.
УДК 633.63
2016.4.335. НОВИЙ СПОСІБ УТИЛІЗАЦІЇ БУРЯКОВОГО
ЖОМУ
/ Бордун І.М., Пташник В.В., Садова М.М., Чапов-
ська Р.Б. // Цукор України. — 2016. — № 6/7. — С. 45–47. —
Бібліогр.: 11 назв.
Цукор, буряки цукрові, жом, утилізація, цукровий дефе-
кат, активоване вугілля, активоване вугілля марки БАУ-А,
конденсатор подвійного електричного шару.
З метою одержання сировини для виготовлення адсор-
бентів використано продукт переробки харчової та с.-г. про-
дукції — буряковий жом, подрібнений до розміру 5–8 мм і
висушений. Досліджено електрохімічні характеристики ви-
сушеного жому. Піроліз сировини проведено за допомогою
водяної пари, носієм якої був аргон. Тривалість активації —
2 год за температури 800°С. Одержані зразки промито дис-
тильованою водою і висушено. Встановлено, що вихід ак-
тивованого вугілля сягав близько 25% від початкової маси
жому. Для дослідження електрохімічних властивостей взято
просіяну і відібрану фракцію 40–63 мкм. З відібраного ма-
теріалу виготовляли електроди для електрохімічних кон-
денсаторів подвійного електричного шару (КПЕШ). Вміст
хімічних елементів у поверхневому шарі активованого ву-
гілля, отриманого з бурякового жому, наведено у таблиці.
Обґрунтовано придатність такого вугілля для використання
електродного матеріалу при виготовлені КПЕШ. Зроблено ви-
сновок: одержане вугілля є досить окисленим, що підвищує
його гідрофільні властивості і сприяє зростанню адсорбції
різних речовин з водних розчинів. Встановлено, що для да-
ного електроліту таке активоване вугілля характеризується
питомою ємністю у 70 Ф/г. Доведено, що такий показник для
немодифікованого активованого вугілля є добрим. Зроблено
порівняння одержаного зразка з активованим вугіллям рос-
линного походження БАУ-А, питома ємність якого становить
45 Ф/г. Зроблено висновок, що буряковий жом може бути
використаний як сировина для карбонізації без додаткового
подрібнення та досушування.
УДК 634.74:581.524.1
2016.4.336. СОХРАННОСТЬ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВ-
НЫХ ВЕЩЕСТВ В ПЛОДАХ АКТИНИДИИ В ЗАВИСИМОСТИ
ОТ ВИДА ПЕРЕРАБОТКИ
/ Калайда Е.В., Пыркало В.В. // Віс-
ник Українського відділення Міжнародної академії аграрної
освіти. — Запоріжжя, 2016. — Вип. 4. — С. 260–267. — Биб-
лиогр.: 10 назв. Шифр 547675.
Актинідія, Пурпурна садова актинідія, Київська гібридна
актинідія, біологічно активні речовини, цукрово-кислотний
індекс, кислота аскорбінова, актинідін, папаїн, варення,
джеми, соки.
Розроблено рецептури виготовлення консервів з плодів
актинідії сорту Київська гібридна і Пурпурна садова. Дос-
ліджено хімічний склад плодів, стан збереження хімічного
складу у консервах різного виду. Наведено порівняльні
характеристики вмісту цукрово-кислотного індексу в свіжих
плодах, варенні, компоті, соку, та порівняльні характеристики
такого вмісту в різних сортах актинідії. Доведено, що плоди
актинідії є цінним джерелом аскорбінової кислоти, і вживання
навіть невеликої кількості цього фрукту забезпечує добову
потребу такої для людського організму. Рекомендовано за-
провадження виготовлення консервів різного виду з актинідії
для розширення бакалійного асортименту та для споживання
з профілактичною метою.
УДК 635.078
2016.4.337. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ СУШІННЯ ЯБЛУЧНОЇ СИ-
РОВИНИ І МЕХАНІЗМ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ
/ Стрельченко Л.В.,
Дубковецький І.В., Бандуренко Г.М., Малежик І.Ф. // Інжене-
рія переробних і харчових виробів. — Х., 2016. — № 1. —
С. 26–29. — Бібліогр.: 6 назв.
Сухофрукти, сушені яблука, яблуко Голден, конвективний
метод сушіння, терморадіаційний метод сушіння, снеки,
цукати.
З метою отримання високоякісного сушеного продукту з
мінімальними енерговитратами та зі збереженням високої
якості продукції і харчової цінності вихідної сировини випро-
бувано комбінацію методів сушіння яблук — конвективний,
інфрачервоний, терморадіаційний. Удосконалено класичну
технологію цукатів з яблук для промислової переробки (без
обсипки цукром та глазурування). Доведено переваги кон-
вективно-терморадіаційного способу приготування сушених
яблук, яблучних снеків і цукатів з яблук. Запропоновано
нову технологію приготування сухофруктів з яблук, з тер-
міном сушки 70 хв, та висушування яблук на цукати — до
5 год. Встановлено зниження енерговитрат під час сушіння
яблук на сухофрукти на 25–30% порівняно з конвективним