Упрощенная HTML-версия
74
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
клітин у посівних суспензіях 8·10
5
та 10·10
5
кл/см
3
. Наведено
динаміку цитопатичних змін після зараження культур ФЕК та
ФЕП дослідним штамом вірусу ІБХ (24 год, 48, 72, 96 та 120
год). Установлено, що в результаті адаптації вірусу ІБХ до
культури ФЕП найвищий титр його інфекційної активності
становив 5,75 lg на рівні 10-го пасажу. Зазначено, що з
метою подальшого вивчення біологічної активності штаму
“Winterfield 2512” вірусу ІБХ розпочато роботу щодо адап-
тації його до інших біологічних систем культивування, таких
як перещеплювальні культури клітин та первинні культури
клітин інших видів птиці.
УДК 636.09:616.98:578.824.11:542.2
2016.4.324. АНАЛІЗ БІОРИЗИКІВ ТА ЇХ НЕДОПУЩЕННЯ В
РАЗІ РОБОТИ З ВІРУСОМ СКАЗУ В ЛАБОРАТОРІЇ
/ Нікіто-
ва А.П., Ничик С.А., Полупан І.М., Розумнюк А.В., Недосє-
ков В.В., Іванов М.Ю. // Ветеринарна біотехнологія: бюле-
тень. — К., 2016. — Вип. 28. — С. 208–216. — Бібліогр.: 17
назв. Шифр 547672.
Вірус сказу, біоризики, лабораторні дослідження, метод
ЗТ-ПЛР, мікроорганізми, тестування сироватки крові, се-
рологічний аналіз, біопроби.
Аналіз біоризиків проводили в умовах лабораторії нейро-
інфекції ІВМ НААН, де створено колекцію вуличних ізолятів
вірусу сказу (ВС) із 1366 екземплярів від різних видів тварин.
Описано методи, які застосовують у лабораторії для про-
ведення діагностичних скринінгових, моніторингових і моле-
кулярно-генетичних досліджень та тестування вакцин. У ре-
зультаті застосування моделі ОЗП для оцінки біоризиків ви-
значено рівень небезпеки в лабораторії і розроблено шляхи
її мінімізації. У процесі, що передбачає тестування сироватки
крові, усунено фактор ризику (не потребує роботи зі штамами
ВС) шляхом заміни роботи
in vivo
на
in vitro
. Встановлено,
що серологічний аналіз є швидким методом для тестування
імуногенної активності інактивованих антирабічних вакцин і
не потребує використання живого ВС. Запропонована схема
ґрунтується на 3-разовому заморожуванні-відтаюванні мозко-
вого матеріалу і дає можливість одержати мозкову суспензію
ВС з максимально високим титром інфекційної активності.
Результати ЗТ-ПЛР у 100% відповідали результатам біопро-
би, що вказує на можливість використання методу ЗТ-ПЛР
як скринінгового тесту для ідентифікації ізолятів з метою
створення їх колекції. Запропоновані методики становлять
наукову новизну і зменшують рівень біоризиків у лабораторії
при здійсненні науково-дослідних робіт з вірусом сказу.
УДК 636.09:616.98:578.824.11–076
2016.4.325. ЧУТЛИВІСТЬ ТА СПЕЦИФІЧНІСТЬ АНТИРА-
БІЧНИХ ГЛОБУЛІНІВ, ОТРИМАНИХ НА ОСНОВІ IG Y З ПЕ-
РЕПЕЛИНИХ ЯЄЦЬ
/ Ничик С.А., Полупан І.М., Мазур Н.В.,
Хоменко Я.В., Спиридонов В.Г. // Ветеринарна біотехнологія:
бюлетень. — К., 2016. — Вип. 29. — С. 196–204. — Бібліогр.:
13 назв. Шифр 547801.
Сказ, діагностика сказу, штам G52 Wistar, штам CVS-11,
імуноглобуліни антирабічні, перепілка, антигени вірусу ска-
зу, вакцини, яйця перепелині.
З метою виготовлення препарату для імунізації перепілки
використовували наступні антигени вірусу сказу: зразок 1 —
штам G52 Wistar (вакцина Indi Rab, Bharat Biotech International
Limited, Індія); зразок 2 — штам CVS-11 (одержаний в лабо-
раторних умовах, титр вірусу 6,23±0,11 ТКІД
50
/0,05 см
3
). По-
казано, що антирабічний Ig Y з яєць перепелів, імунізованих
антигеном вірусу сказу, штам CVS-11, володіє високою вірус-
нейтралізуючою активністю на рівні 81,25 МО/см
3
. Установле-
но специфічну активність ФІТЦ-кон’югованих препаратів Ig Y
при люмінесцентній мікроскопії мазків-відбитків позитивного
на сказ матеріалу. Дослідження в РПІФ зразків антирабічних
Ig Y, мічених ФІТЦ, показали специфічність Ig Y, отриманого
на антиген вірусу сказу штаму CVS-11 із активністю робочо-
го розведення 1:2. Представлені результати демонструють
принципову можливість одержання антирабічних Ig Y з яєць
перепелів, застосування яких є перспективним щодо конст-
руювання засобів лабораторної діагностики сказу.
УДК 636.09:616.98:578.833.31:636.4
2016.4.326. ЗАГРОЗИ АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ
ДЛЯ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
/ Стегній Б.Т.,
Герілович А.П., Бузун А.І., Філатов С.В., Вовк С.І. // Ветери-
нарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип.
102. — С. 50–53. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 06 547640.
Африканська чума свиней, свинарство, хвороби свиней,
діагностика АЧС, епізоотії, небезпека АЧС, кліщі-орніто-
дорини.
Відзначається, що в 2016 р. тенденція подальшого по-
ширення африканської чуми свиней (АЧС) в Євразійському
нозоареалі спостерігалась, головним чином, за рахунок
ураження нових територій в Україні. Оскільки на територіях
неблагополучних країн ЄС епізоотію вдавалось утримувати
(за виключенням Латвії та Естонії) у межах національних по-
пуляцій дикого кабана на прикордонних з РФ та Білоруссю
територіях. За даними ННЦ “ІЕКВМ” загрозу нині становить
активізація епізоотичного процесу у вигляді стійкого тренду
його поширення у напрямку кордону України з Молдовою. В
Одеській та Миколаївській обл. найвірогіднішими джерела-
ми хвороби були ремонтні свинки та кабанчики, завезені із
Черкащини та Полтавщини. Найбільшу загрозу від тривалого
збереження вірусу АЧС у природі на північних територіях
України з високою вірогідністю у найближчі 1–3 роки стано-
вить “чорнобильська зона”. Небезпека “південного” напрямку
поширення посилюється і додатковими ризиками через
наявність природних популяцій кліщів-орнітодорин. Отже,
сьогодні Україна стає стаціонарно неблагополучною щодо
АЧС. За цих умов, як показує приклад викорінення хвороби
в Іспанії та Португалії, необхідно забезпечити потужну віт-
чизняну базу лабораторної та польової діагностики АЧС, а
також оптимізувати заходи з блокування векторної передачі
збудника. На національному рівні потрібно запровадити
принцип просторового відокремлення племінного свинарства
від товарного, щоб забезпечити найвищий рівень захисту
від прихованого носійства збудника АЧС саме племінного
свинарства. Наголошується, що рівень негативного розвитку
ситуації щодо АЧС в Україні напряму залежить від якості і
термінованості протиепізоотичних заходів, їх наукового і
матеріального забезпечення.
УДК 636.09:616.98:578:636.52/.58:575
2016.4.327. ЧУТЛИВІСТЬ КУРЕЙ ПОРОДИ ПОЛТАВСЬКА
ГЛИНЯСТА ДО ХВОРОБИ МАРЕКА ТА ЇХ ГЕНЕТИЧНА СТРУК-
ТУРА ЗА ЛОКУСОМ MX-ГЕНУ
/ Білецька Г.В., Музика Н.М.,
Кулібаба Р.О., Вовк С.І. // Ветеринарна медицина: міжвід.
темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип. 102. — С. 134–137. — Біб-
ліогр.: 7 назв. Шифр 06 547640.
Хвороба Марека, кури (Полтавська глиняста), геноти-
пування курчат, селекція курей, оперення курей, стійкість
курей до ХМ, алель А Мх-гена.
Дослідження проведено на курчатах 14 лінії породи Пол-
тавська глиняста (ПГ) генофондного стада курей ДДСП НААН
(с. Бірки). Наведено показники чутливості курей ПГ до хво-
роби Марека (ХМ) у 2011–2013 рр. та у 2015 р. за термінами
спостереження: 150, 198, 210 та 170 днів відповідно до років.
Із 30 голів птиці у 2011 р. від ХМ загинуло 60%, із 74 гол. у
2012 р. — 60,3, із 97 гол. у 2013 р. — 65,5 та із 111 гол. у
2015 р. — 78,0%. Встановлено, що 22,0–40,0% курей ПГ 14
лінії проявляють стійкість до інфікування контрольним віру-
лентним штамом JM-P вірусу ХМ у дозі 1000 ЕІД
50
/0,2 см
3
.
У популяції курей ПГ ген, який пов’язаний зі стійкістю до різ-
них вірусних захворювань птиці — Mx-ген, є поліморфним.
Частота “чутливого” алеля G (0,78) переважає над частотою
“резистентного” алеля А (0,22). Показники відходу птиці
через ХМ та частота досліджених алелів Mx-гена відрізня-
лись у курчат зі світлим та темним оперенням. Так, птиця з
темним оперенням мала частоту “резистентного” алеля А —
0,6, а загибель її від ХМ становила 50% проти 76,6% у кур-
чат зі світлим оперенням, у яких алель А Mx-гена — 0,27.
Зроблено висновок, що для підвищення стійкості курей 14
лінії породи ПГ до хвороби Марека необхідно здійснювати
відбір птиці за результатами генотипування щодо частоти
“резистентного” алеля А Mx-гена та проводити селекційну
роботу за програмами добору та розведення птиці впродовж
кількох поколінь.
УДК 636.09:616.98:579.834:615.371:636.4
2016.4.328. ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛЕПТОСПІРОЗУ
СВИНЕЙ У ГОСПОДАРСТВАХ УКРАЇНИ
/ Куликова В.В.,
2016.4.324.
ВЕТЕРИНАРІЯ
УДК 619