Упрощенная HTML-версия
5
№ 4 (70), 2016
ІСТОРІЯ АГРАРНОЇ НАУКИ
2016.4.4.
УДК 63(091)
УДК [378.2:63:57+477](092)Франкфурт
2016.4.1. С.Л. ФРАНКФУРТ ТА УКРАЇНА (до 150-річчя від
дня народження)
/ Вергунов В.А.; НААН, ННСГБ, Ін-т історії
аграрної науки, освіти та техніки. — К., 2016. — 260 с. —
(Іст.-бібліогр. сер. “Аграрна наука України в особах, доку-
ментах, бібліографії”; кн. 95). — Бібліогр.: 531 назва. Шифр
547823.
Історія с.-г. дослідної справи, агрономія, аграрна еконо-
міка, агрохімія, переробка с.-г. продукції, організація галу-
зевого дослідництва, с.-г. товариство, учений у галузі с.-г.
дослідної справи Франкфурт С.Л.
Висвітлено життєвий і творчий шлях, внесок у становлення
вітчизняної с.-г. дослідної справи С. Л. Франкфурта. Для ста-
новлення його наукового світогляду вбачаються важливими
роки навчання в Цюріхському університеті, захист докторської
дисертації “Хімічно-технічні методи дослідження будівельних
матеріалів”. Доведено вплив на формування його наукових
пріоритетів професора Е. Шульца, під керівництвом якого
працював старшим хіміком та завідувачем хімічної лабора-
торії Швейцарського інституту для випробування будівельних
матеріалів. Для підтвердження наукового ступеня захистив
магістерську дисертацію “Про фізіологічну роль деяких скла-
дових частин насіння” при Імператорському Московському
університеті. Працював у с.-г. хімічній лабораторії Департа-
менту землеробства при Імператорському Лісовому інституті
в Санкт-Петербурзі. Обґрунтовано роль С. Л. Франкфурта
в становленні мережі дослідних установ Всеросійського
товариства цукрозаводчиків (ВТЦ), Миронівської дослідної
і селекційної станції, Київського агрономічного товариства,
Української Академії Наук. Доведено, що агрохімічна лабо-
раторія та контрольно-насіннєва станція з обслуговування
мережі дослідних полів ВТЦ стали базою для створення в
1928 р. Центральної агрохімічної лабораторії — попередниці
Інституту землеробства НААН. Творча спадщина С. Ф. Франк-
фурта — близько 265 наукових праць з агрономії, аграрної
економіки, агрохімії, переробки с.-г. продукції та ін. Встановив
оптимальні норми висіву озимої пшениці та ефективність
внесення фосфатних добрив на посівах буряків цукрових.
Розробив методичні рекомендації агрохімічних досліджень із
визначення вмісту гумусу та аміаку в ґрунті, технологію виро-
щування буряків цукрових та їх переробки. Акцентовано увагу
на тому, що організаційна система поєднання інтересів ви-
робників с.-г. продукції та науковців у формі різних товариств,
членом яких був С. Л. Франкфурт, може використовуватися
при зміні сучасних державних пріоритетів стосовно інституцій
управління с.-г. дослідною справою в країні.
УДК 001.32:664.1(091)(477)
2016.4.2. УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИ-
ТУТ ЦУКРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ (90-річчю з дня засну-
вання інституту присвячується)
/ Шевчук Г.В., Ходаков-
ська З.М., Гербут А.Я. — К.: Основа, 2016. — 415 с. — Біб-
ліогр.: 95 назв. Шифр 547821.
Історія с.-г. дослідної справи, цукрова промисловість,
буряки цукрові, механізація і автоматизація виробництва,
охорона праці, організація виробництва, Український науко-
во-дослідний інститут цукрової промисловості.
Висвітлено основні періоди діяльності Українського науко-
во-дослідного інституту цукрової промисловості (УНДІЦП) —
головного наукового центру цукрової галузі харчової про-
мисловості України. Відображено напрями досліджень, які
охоплюють цикл виробництва цукру з буряків цукрових,
створення нових технологій та обладнання, механізацію
й автоматизацію виробництва, охорону праці й економіку,
організацію виробництва й управління, впровадження завер-
шених наукових розробок у виробництво. Обґрунтовано, що
результати діяльності УНДІЦП на початку 90-х років ХХ ст.
сприяли переоснащенню цукрових заводів відповідно до
вимог технічного прогресу, забезпечили виведення цукро-
вої промисловості України за обсягами виробництва цукру
на перше місце в світі. Наукові розробки УНДІЦП з теорії і
практики зберігання буряків цукрових, дифузійного процесу
добування соку, його очищення і випаровування, уварювання
утфелів мають світове визнання. В інституті працювали відо-
мі вчені: І. О. Тищенко, І. А. Кухаренко, Г. С. Бенін, М. А. Кон-
дак, І. Б. Мінц, А. С. Рейсер, С. Ф. Дронов, Ю. В. Жвірблян-
ський, О. О. Шумілов та ін. Установі належить понад 500
винаходів, захищених авторськими свідоцтвами і патентами.
Узагальнено наукові здобутки УНДІЦП періоду незалежності
України зі створення і вдосконалення нової техніки та техно-
логій. Вбачаються своєчасними підготовлені нормативні до-
кументи та методичні рекомендації з економіки та організації
виробництва, проект Закону України про цукор і ринок цукру,
концепція розвитку галузі.
УДК 001.891:061.62(477)
2016.4.3. КУЛЬТУРА БОЛІТ НА ПОЛТАВЩИНІ: СТАНОВ-
ЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК У СВІТЛІ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ
П.В. СПЕСИВЦЕВА
/ Вергунов В.А.; НААН, ННСГБ, Полтав.
обл. краєзнавч. музей ім. В. Кричевського. — К., 2016. —
160 с. — (Іст.-бібліогр. сер. “Аграрна наука України в осо-
бах, документах, бібліографії”; кн. 92). — Бібліогр.: 179 назв.
Шифр 547945.
Історія с.-г. дослідної справи, Підставське болотне дос-
лідне поле, болото, осушення ґрунтів, екологія, луки, фахі-
вець з культури боліт і луківництва П.В. Спесивцев.
Відображено основні віхи життєвого і творчого шляху
П.В. Спесивцева (1885–1922), його внесок у розвиток науко-
вих основ с.-г. використання осушених ґрунтів Полтавщини.
У 1916 р. на чолі зі спеціалістом Департаменту землеробства
П.В. Спесивцевим розпочало роботу Підставське болотне дос-
лідне поле. Обґрунтовано, що ідея створення дослідної інс-
титуції для вивчення торфоболотного фонду регіону виникла
в 1900 р. на засіданні економічної ради Полтавської губерн-
ської земської управи. Використовуючи ініціативу місцевої
територіальної громади, важелі державного регулювання,
П.В. Спесивцев запровадив дослідництво для культури боліт
у зоні Лісостепу України, заклав підвалини для майбутніх
здобутків Панфильської дослідної станції ННЦ “Інституту зем-
леробства НААН”. Встановлено, що її подальша діяльність
спрямовувалася переважно на вирішення питання культури
кормових рослин на болотних ґрунтах. Зокрема, П.В. Спе-
сивцев сформулював пропозиції щодо створення системи
луківництва короткотермінового використання в умовах знач-
ного перенаселення Полтавщини для забезпечення кормами
галузі тваринництва. Монографія містить вибрані твори з нау-
кової спадщини П. В. Спесивцева, що стосуються культури
боліт і луківництва Полтавщини, характеристику сучасного
екологічного стану торфовищ заплави р. Трубіж.
УДК 631.1:061.62(091)(477)
2016.4.4. НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ХАР-
КІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
І СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ У ГАЛУЗІ
МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
/ Ткаченко С.С.,
Поштаренко Д.В. // Вісник Національного технічного універси-
тету “ХПІ”: зб. наук. пр. — Х.: НТУ “ХПІ”, 2015. —№ 63 (1172). —
С. 90–94. — (Сер. Системний аналіз, управління та інформа-
ційні технології). — Бібліогр.: 26 назв. Шифр 547695.
Харківське товариство сільського господарства і с.-г.
промисловості, механізація сільського господарства, трак-
тори, с.-г. машини, двигуни внутрішнього згорання.
Визначено характерні риси передреволюційного с.-г. маши-
нобудування: обмежена номенклатура при значній кількості
63 (091) ІСТОРІЯ АГРАРНОЇ НАУКИ
Науковий референт — доктор істор. наук БОРОДАЙ І.С.
Науковий консультант — академік НААН ВЕРГУНОВ В.А.