Стр. 44 - rj_2016_04

Упрощенная HTML-версия

44
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.188.
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9
ридна, люцерна посівна й жовта та еспарцет. Із злакових:
стоколос безостий, очеретянка звичайна, костриця лучна,
костриця очеретяна, тонконіг лучний, пажитниця багаторіч-
на та житняк. Трави слід добирати з однаковою тривалістю
вегетаційного періоду та близькими строками проходження
фенофаз. Сучасна технологія приготування вітамінного сіна
передбачає: скошування з одночасним плющенням бобо-
вих, ворушіння, згрібання маси у валки та їх перевертання,
підбирання з валків, транспортування сухої маси до місця
зберігання. Скошувати бобово-злакові травостої потрібно у
фазі початку цвітіння на висоті 5–6 см. Для одержання висо-
копоживного вітамінного сіна потрібно, щоб від скошування
до висихання маси до оптимальної вологості (17%) час був
якомога коротшим. Вітамінне сіно має містити не більше як
17 і не менше 12% вологи, мати зелений колір, велику кіль-
кість листків, суцвіть і приємний аромат.
УДК 633.31/.37:631.816.3
2016.4.188. СТИМУЛИ ДЛЯ СУМІШОК
/ Вишневська О.,
Тугаєва І., Маркіна О. // The ukrainian farmer. — 2016. —
№ 5. — С. 104–105.
Кормові сумішки, технологія вирощування, мінеральні
добрива, врожайність сухої маси.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу мікро-
добрив та біопрепаратів на формування продуктивності лю-
пинових ценозів. Інститутом сільського господарства Полісся
НААН розроблено технологію вирощування сумішок люпину
вузьколистого з житом і тритикале ярими. Технологія перед-
бачає сівбу люпину половинною нормою висіву і повною нор-
мою злакового компонента з проведенням позакореневого
підживлення рідким мінеральним добривом Інтермаг у фазі
“стеблування та бутонізація — початок цвітіння”. Піджив-
лення добривом Інтермаг у фазі цвітіння забезпечило одер-
жання 4,06–4,09 т/га сухої речовини, у фазі сизих бобів —
6,00–6,35 т/га, зернофуражу — 2,11–2,18 т/га та рентабель-
ність до 45%. Для пелюшко-вівсяної сумішки кращим рідким
мінеральним добривом був Росток-макро, яке за два під-
живлення забезпечило одержання 6,7 т/га сухої речовини,
що на 21% більше базової технології. Проте позакореневе
підживлення є лише допоміжним способом використання
добрив, а не основним. Ним можна лише скоригувати брак
елементів живлення, а не повністю його ліквідувати.
633.5/.9 Технічні культури
Науковий референт — кандидат с.-г. наук НИНЬКО П.І.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН КАЛЕНСЬКА С.М.
УДК 631.526.3:633.8(477.7)
2016.4.189. ВПЛИВ СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МО-
НАРДИ ДВІЙЧАСТОЇ НА ВИХІД ЕФІРНОЇ ОЛІЇ З РОСЛИН-
НОЇ СИРОВИНИ У ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Янчен-
ко І.А. // Вісник Уманського національного університету садів-
ництва. — 2016. — № 1. — С. 54–58. — Бібліогр.: 18 назв.
Монарда двійчаста, ефірна олія, сировина, компонентний
склад, сорт, структура.
Досліджено показники продуктивності, особливо структури
рослинної сировини сортів монарди двійчастої. Визначено,
що у генеративній фазі розвитку у рослин маса стебел у
2,0–2,9 раза перевищує масу листків, що значно впливає
на вихід ефірної олії, оскільки кожен орган (стебло, листок,
суцвіття) накопичує різну кількість олії. З урахуванням біо-
логічних особливостей культури концентрацію ефірної олії
визначали у зразках надземних пагонів монарди двійчастої
на другий рік вегетації. Згідно з даними, отриманими у дослі-
дах, найбільшу кількість ефірних олій накопичують суцвіття,
найменшу — стебло. Концентрація ефірної олії у рослинній
сировині досліджуваних зразків становила: у сорту Слава —
1,2%, Серпанок — 0,99, Сніжана — 1,05% абсолютно сухої
маси. На основі проведених досліджень встановлено, що
вихід ефірної олії з одиниці площі на другий рік вирощування
культури коливався у межах 4,5–11,5 г/м
2
і значно залежав
від продуктивності сорту.
УДК 631.81:633.63(477.4+292.485)
2016.4.190. ЕФЕКТИВНІСТЬ МІКРОДОБРИВ НА ПОСІВАХ
БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСО-
СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Поліщук І.С., Поліщук М.І., Мацько О.Ю.,
Плаксій А.В. // Сільське господарство та лісівництво: зб. наук.
пр. — 2016. — № 3. — С. 95–103. — Бібліогр.: 7 назв.
Буряк цукровий, мікродобрива, позакореневе підживлення,
цукристість буряків, урожайність буряків.
Представлено результати по застосуванню позакореневого
підживлення на посівах буряків цукрових такими препаратами,
як: Нановіт Мікро, Нутрісол, Агросол, Вимпел, Акварін 15 М1,
Sunny Mix Sugar Beet, Фертігрейн Фолліар, Альфа Гроу на
фоні карбаміду 15 кг/га в умовах Лісостепу Правобережного.
На даний час вичерпних достовірних даних про вплив цих
препаратів мало, це і зумовило доцільність та необхідність
проведення відповідних досліджень. Вивчено вплив макро- і
мікродобрив на формування врожайності, цукристості буря-
ків цукрових гібрида Федірка. Встановлено, що загалом всі
препарати дали приріст урожайності від 1,2–12 т/га, кращі
результати отримані після застосування препарату Нутрісол,
що вносили триразово: у фазі змикання листків у рядках —
2 кг/га, у фазі змикання листків у міжряддях — 2 кг/га і через
15 днів після останньої обробки — 2,5 кг/га.
УДК 633.3:658.562
2016.4.191. ЕКОЛОГІЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ СТЕВІЇ В УК-
РАЇНІ
/ Роїк М.В., Кузнєцова І.В. // Вісник аграрної науки. —
2016. — № 8. — С. 8–13. — Бібліогр.: 10 назв.
Стевія, густота садіння, пластичність екологічна, світ-
ло період, стиглість технічна.
Вивчено екологічну стабільність стевії сорту Берегиня в
результаті взаємодії систем “рослина — екологічне середо-
вище”. Досліджено вплив густоти садіння рослин стевії та
агрокліматичних зон України на технічну стиглість і техноло-
гічну якість. Показано, що в кліматичних умовах Тернопіль-
ської обл. рослини набувають технічної стиглості на 5 діб
раніше, ніж у Київській та Вінницькій областях, що зумовлено
оптимальною (15–17°С) в травні–червні температурою для
вегетаційного розвитку рослин стевії. Доведено, що ста-
більнішу пластичність рослини виявляють у підзоні нестій-
кого зволоження за густоти садіння 100 тис. шт./га (0,388,
0,397). Установлено, що оптимальною густотою садіння
рослин для підзони достатнього і нестійкого зволоження є
45
×
16 см, що забезпечує формування листків високої якості
з ПЛП
сер
=6,5...7,0 см
3
. За значенням стабільності стевія є
нестійкою і залежно від агрозаходів може змінювати ступінь
екологічної пластичності.
УДК 633.51:631.82(477.72)
2016.4.192. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО В ЗА-
ЛЕЖНОСТІ ВІД РЕЖИМУ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
В УМОВАХ СУХОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Коновалова В.М.,
Ніжеголенко В.М. // Вісник Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград.
ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип. 13. — С. 34–36. — Біб-
ліогр.: 8 назв. Шифр 547519.
Льон олійний, мінеральне живлення, продуктивність.
Установлено, що достовірний позитивний ефект від за-
стосування добрив проявився на всіх варіантах досліду. По-
рівняно з контролем висота рослин збільшилась від 41,3 см
до 43,2–45,9 см і найбільшою була за внесення добрив у
дозі N
90
P
60
. Внесення добрив сприяло збільшенню таких по-
казників продуктивності як кількість насінин на одній рослині,
маса насіння з однієї рослини та маса 1000 насінин. Порів-
няно з контролем, ці показники зросли від 47,9 шт., 0,33 г,
6,8 г до 48,4–49,3 шт., 0,35–0,36 г та 7,2–7,5 г відповідно.
Найбільшими вони були за внесення мінеральних добрив
у дозі N
90
P
60
та N
60
P
45
(табл.). Найвищий урожай насіння
льону олійного сорту Віра було одержано за внесення N
90
P
60