Упрощенная HTML-версия
41
№ 4 (70), 2016
2016.4.178.
Сорго зернове, крохмаль, селекція сорго, сорт сорго,
кореляція.
Відмічено, що крохмаль у рослин виконує функцію запасу
поживних речовин і міститься у насінні, бульбах і плодах. Для
людини крохмаль — основне джерело вуглеводів. Його ви-
користовують у харчовій, текстильній, паперовій, медичній та
інших галузях виробництва. Головні виробники крохмалю —
США, Канада, країни ЄС, Японія, де виробляється на осо-
бу понад 20 кг (у США — 50 кг), у Росії — 2,5 кг. Основним
джерелом для вироблення крохмалю є кукурудза (США), рис
(Японія, Китай), пшениця (ЄС), картопля (Росія). Для збіль-
шення виробництва крохмалю потрібно шукати нові ресурси.
Одним з них є зернове сорго. Зерно сорго містить до 69–83%
крохмалю, що перевищує його вміст у кукурудзі. Крім того,
зернове сорго є більш посухостійкою культурою, що сприяє
його поширенню у виробництві. В Інституті зернових куль-
тур ім. І.Г. Калиненка ведеться селекція зі створення сортів
сорго цукрового з підвищеним вмістом крохмалю. На підставі
аналізу на вміст крохмалю 6 сортів, 38 зразків конкурсного
сортовивчення та 311 зразків колекції було відібрано два
сорти зернового сорго Зерноградське 88 і Великан, які за
біохімічним складом зерна відповідають вимогам сировини
для виробництва крохмалю.
УДК 633.19:631.559:631.526.3
2016.4.175. АДАПТИВНІСТЬ СОРТІВ ТРИТИКАЛЕ ОЗИ-
МОГО В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Харченко М.В. //
Миронівський вісник: зб. наук. пр. — Миронівка, 2016. — Вип.
2. — С. 129–140. — Бібліогр.: 20 назв. Шифр 547766.
Тритикале озиме, сорти, врожайність.
Наведено результати досліджень щодо визначення ста-
більності врожайності сортів тритикале озимого різного еко-
логічного походження в умовах Миронівки упродовж 2012–
2015 рр. Сівбу проводили по попереднику зайнятий пар, пло-
ща ділянки — 5 м
2
, повторність — одноразова. Середньою
врожайністю 6,9 т/га, що на 1,2 т/га більше стандартного
сорту Амфідиплоїд 256, характеризувалися сорти Раритет,
АДМ 8, Амур (Україна), Цекад 90 (Росія) та Утро (Білорусь).
Найстабільнішою врожайність за мінливих кліматичних умов
вирощування відрізнялись сорти АДМ 11, Юкон (Україна)
і Утро (Білорусь) з найменшими значеннями коефіцієнта
варіації урожайності і високої гомеостатичності.
633.2/.4 Кормові культури
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — професор БОГОВІН А.В.
УДК 631.53.01/.02:631.55:633.2
2016.4.176. ВПЛИВ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІН-
НЯ БІОПРЕПАРАТАМИ НА ОСНОВІ АСОЦІАТИВНИХ АЗОТ-
ФІКСУЮЧИХ МІКРООРГАНІЗМІВ НА НАСІННЄВУ ПРО-
ДУКТИВНІСТЬ СТОКОЛОСУ БЕЗОСТОГО
/ Колісник С.І.,
Сереветник О.В., Антонів С.Ф. // Вісник Степу: зб. наук. пр. /
Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип. 13: Стан та
перспективи розвитку агропромислового виробництва Украї-
ни: матеріали ХІІ Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених
і спеціалістів, 24–25 берез. 2016 р. — С. 30–34. — Бібліогр.:
7 назв. Шифр 547519.
Стоколос безостий, азотфіксувальні мікроорганізми, біо-
фунгіцид Екобацил, обробка насіння, врожайність насіння.
Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу
передпосівної обробки насіння стоколосу безостого сорту
Всеслав азотфіксувальними бактеріями та їх поєднань з біо-
фунгіцидом Екобацил на ріст, розвиток і врожайність насіння.
Схема досліду передбачала обробку насіння 5 азотфіксу-
вальними бактеріями та їх поєднань з Екобацилом (табл.).
Встановлено, що передпосівна обробка насіння лише біо-
препаратами збільшувала кількість генеративних пагонів на
16–47 шт./м
2
, а в поєднанні з Екобацилом — на 55–87 шт./м
2
порівняно з контролем. Крім збільшення пагонів, обробка
насіння сприяла зростанню загального вмісту хлорофілу.
Найбільшим він був на ділянках при обробці насіння азотфік-
сатором Штамом КЛ-9 — 2,537 мг/г сирої наважки, але без
біофунгіцида. Застосування азотофіксувальних біопрепаратів
сприяло збільшенню врожайності насіння на 34–99 кг/га, а
у поєднанні з Екобацилом — на 117–312 кг/га. Найбільшу
врожайність насіння — 484 кг/га одержано при застосуванні
біопрепарату Діазофіт у поєднанні з Екобацилом, що на
359 кг/га більше контролю. Зроблено висновок, що на фоні
основного добрива (N
30
) передпосівна обробка насіння біо-
препаратом Діазофіт (0,1 л/га норму насіння) у поєднанні з
біофунгіцидом Екобацил (0,1 л/га) збільшило врожайність
насіння на 359 кг/га (289%) порівняно з контролем.
УДК 633.2.031:631.552
2016.4.177. ВПЛИВ СКЛАДУ ТРАВОСУМІШОК, СТРОКІВ
СІВБИ ТА РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ НА ВИСОТУ БОБО-
ВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ
/ Оліфірович В.О. // Вісник
Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград,
2016. — Вип. 13: Стан та перспективи розвитку агропромис-
лового виробництва України: матеріали ХІІ Всеукр. наук.-
практ. конф. молодих вчених і спеціалістів, 24–25 берез.
2016 р. — С. 53–56. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 547519.
Бобово-злакові травосумішки, склад травосумішок, стро-
ки сівби та скошування, висота рослин.
Наведено результати вивчення впливу складу травосумі-
шок, строків сівби та режимів скошування на висоту рослин.
Вимірювання висоти рослин багаторічних трав показало, що
вона залежала як від видового складу, так і від строків сівби,
кількості та часу проведення укосів. Так, при триукісному ви-
користанні висота рослин багаторічних трав була нижчою по-
рівняно з двоукісним скошуванням. Висота рослин лядвенцю
рогатого в сумішці з тимофіївкою лучною в першому укосі за
триразового відчуження становила 38,6 см, за дворазового —
41,6 см, злакового компонента відповідно — 42,3 і 52,4 см.
За висотою виділилася костриця очеретяна, яка в сумішці з
лядвенцем рогатим при триукісному використанні становила
54,0–54,7 см, а при двоукісному — 62,2–62,5 см. Висота сто-
колосу становила відповідно 48,5–49,9 і 57,2–59,8 см. Третій
укіс багаторічних трав характеризувався зниженням висоти
рослин. Найвищою висотою рослин характеризувались рос-
лини сумішок за ранньовесняної сівби — 42,5–54,8 см, за
осінньої — 38,7 і 43,6 см. Зроблено висновок, що висота
травостоїв є одним з визначальних факторів при заготівлі
кормів. У гірській частині Карпат найкращі умови для рос-
ту багаторічних трав забезпечувала ранньовесняна сівба.
Кращим видом травосумішок була костриця очеретяна при
двоукісному використанні.
УДК 633.2:551.5
2016.4.178. ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ СУ-
МІШЕЙ ОДНОРІЧНИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕЖНО ВІД ПОГОДНИХ
УМОВ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
/ Гетман Н.Я. // Кор-
ми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. — Вінниця,
2015. — Вип. 81. — С. 39–45. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 06
547788.
Однорічні культури, бобово-злакові суміші, погодні умови,
урожайність, суха речовина.
Наведено аналіз погодних умов за період 1981–2014 рр.
Правобережного Лісостепу України та їх вплив на кормову
продуктивність сумішей вівса та тритикале ярого з високо-
білковими культурами. Аналіз погодних умов свідчить, що із
27 років, 6 років спостерігалась найменша кількість опадів
від сходів до колосіння злакових культур, що становило в се-
редньому 63 мм із сумою активних температур 852°С та ГТК
0,72. Більшість років (13) відносились до сприятливих умов
при кількості опадів 125 мм та сумі позитивних температур
844°С, тоді як 8 років були з надмірним зволоженням з ГТК
2,19 та кількістю опадів 176 мм і сумою температур 806°С за
РОСЛИННИЦТВО. Кормові культури
УДК 633.2/.4