Упрощенная HTML-версия
38
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.160.
633.1 Хлібні злаки. Зернові культури
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
посухи, толерантних до гербіцидів, з підвищеним вмістом
лізину та триптофану. На прикладі селекції стає зрозумілим,
що майбутнє в усіх галузях рослинництва стане за вико-
ристання молекулярних маркерів, використання яких підви-
щить селекційний процес, дасть змогу зменшити матеріальні
й часові затрати та зберегти навколишнє середовище.
УДК 633.15:631.5:631.56
2016.4.160. КУКУРУДЗА. ВИРОЩУВАННЯ, ЗБИРАННЯ,
КОНСЕРВУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ
/ Шпаар Д., Гінапп К.,
Дрегер Д., Захаренко А., Каленська С. [та ін.]; за ред.
Д. Шпаара. — К.: Альфа-стевія ЛТД, 2009. — 396 с. — Біб-
ліогр.: 778 назв.
Кукурудза, агротехніка вирощування, напрями викорис-
тання, врожайність, економіка вирощування.
Відмічено, що книга “Кукурудза. Вирощування, збирання,
консервування і використання” витримала три видання (1998,
1999 і 2005 рр.), одержала хороші відгуки фахівців, проте
стала втрачати актуальність, бо від часу останнього видання
встигли з’явитися нові наукові знання й практичний досвід у
сфері вирощування кукурудзи у різних країнах зони помірно-
го клімату. Узагальнивши останній досвід вирощування ку-
курудзи, керівництво Національного університету біоресурсів
і природокористування України з колективом авторів нау-
кових установ різних країн видали четверте видання, яке
значно розширило питання біології, агротехніки вирощування
та переробки продукції кукурудзи, насамперед за рахунок
іноземних джерел. Видання містить 20 розділів: економічне
і господарське значення, біологія, вимоги кукурудзи до умов
вирощування, місце кукурудзи у сівозміні, агротехніка виро-
щування, переробка продукції, економіка вирощування та ін.
Серед усіх розділів слід звернути увагу на перший “Еконо-
мічне значення кукурудзи”, в якому в табличному матеріалі
розкривається народногосподарське значення та напрями
використання кукурудзи. Книга призначена для фахівців
аграрних підприємств, науковців і студентів навчальних зак-
ладів с.-г. профілю.
УДК 633.15:631.543.1:581.132
2016.4.161. ФІЗІОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОР-
МУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗА-
ЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ
/
Князюк О.В., Липовий В.Г. // Агробіологія: зб. наук. пр. — Біла
Церква, 2016. — Вип. 1. — С. 47–52. — Бібліогр.: 6 назв.
Шифр 547511.
Гібриди кукурудзи, група стиглості, фотосинтетична
продуктивність, вихід сухої речовини.
Наведено результати досліджень щодо вивчення інтен-
сивності фотосинтетичної продуктивності та здатності по-
глинання фотосинтетичної активної радіації (ФАР) гібридами
кукурудзи різної групи стиглості. Вивчали гібриди: ранньостиг-
лі — Мотрин 178 СВ, Аматус, Бліц 160 МВ; середньоранні —
Артемів 230 СВ, Авіас 277 СВ, Бортава 290 СВ; середньо-
стиглі — Збруч, Азов, Гіаліт 391 МВ за густоти рослин 80–100
і 100–120 тис./га. Встановлено, що листкова поверхня кукуру-
дзи досягала максимальної величини у фазі молочної стиглос-
ті і становила у ранньостиглих гібридів 39,7–48,0 тис. м
2
/га,
середньоранніх — 43,2–58,1, середньостиглих — 51,6–
67,7 тис. м
2
/га. Продуктивність рослин залежала від інтенсив-
ності асиміляції вуглекислого газу, яка залежала від густоти
рослин. Так, із збільшенням густоти рослин від 80 до 100 тис./га,
коефіцієнт використання ФАР підвищувався на 11–31%, про-
те за подальшого збільшення густоти від 100 до 120 тис./га —
зменшувався на 5–10%. Максимальне значення показника
чистої продуктивності фотосинтезу припадало на фазу ви-
кидання волоті — від 3,1–4,5 до 3,8–5,2 г/м
2
на добу. Макси-
мальний вихід сухої речовини рослин (86,7 ц/га) — на фазу
молочної стиглості за густоти рослин 100 тис./га середньо-
стиглих гібридів, зокрема гібрида Гіаліт 391 МВ.
УДК 633.16:631.527:575
2016.4.162. ГЕНЕТИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ СЕЛЕКЦІЇ
ЯЧМЕНЮ ЯРОГО: наукове видання
/ Козаченко М.Р., Воже-
ніна О.Є., Наумов О.Г., Васько Н.І., Солонечний П.М., Соло-
нечна О.В.; за ред. М.Р. Козаченка / НААН, Ін-т рослинництва
ім. В.Я. Юр’єва. — Х., 2016. — 458 с.
Ячмінь ярий, сорти, методи створення сортів, генетичні
закономірності селекції.
У науковому виданні наведено історичні аспекти етапів,
методів і напрямів селекції, особливостей та ідентифікації
ячменю. У 1-му розділі теоретично узагальнюються та ви-
рішуються найважливіші наукові проблеми з підвищення
ефективності селекції ячменю ярого на урожайність, 2-му —
на пивоварну якість, 3- та 4-му — на якість крохмалю та
адаптивну здатність і стабільність сортів ячменю за кількіс-
ними ознаками шляхом установлення селекційно-генетичних
особливостей ознак генотипів у системах діалельних схре-
щувань і топкросів. У 5-му розділі розкриваються досягнення
селекції ячменю ярого методами гібридизації та експеримен-
тального мутагенезу. В усіх розділах досліджено генетичні
основи, проблеми, досягнення та перспективи селекції на
врожайність та якість зерна ячменю ярого. Встановлено мор-
фо-біологічні особливості, мінливість, кореляцію, варіабель-
ність, успадкування за компонентами генетичної дисперсії,
комбінаційною здатністю та успадковуваністю ознак рослин.
Закінчується видання резюме, де підкреслюється, що най-
більш доступними і ефективними для створення нових сортів
ячменю ярого є методи гібридизації та експериментального
мутагенезу з наступним добором і оцінкою цінних біотипів.
Використання цих методів дало можливість Інституту рослин-
ництва ім. В.Я. Юр’єва внести до Державного реєстру сортів
рослин, придатних для поширення, 13 сортів ячменю ярого
(2013 р.), серед яких слід відзначити безості сорти Модерн,
Аграрій та Алегро, вперше створені в Україні.
УДК 633.11:575.224.4
2016.4.163. СТВОРЕННЯ СЕЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ
ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ МЕТОДОМ ТЕРМІЧНОГО МУТА-
ГЕНЕЗУ ТА ЙОГО ОЦІНКА
/ Близнюк Б.В., Коломієць Л.А. //
Миронівський вісник: зб. наук. пр. — Миронівка, 2016. — Вип.
2. — С. 10–24. — Бібліогр.: 16 назв. Шифр 547766.
Пшениця озима, сорти пшениці ярої, термічний мутаге-
нез, зимостійкість, продуктивність.
Наведено результати досліджень з використання методу
В.М. Ремесла — трансформації ярих сортів пшениці в озимі.
Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці
по попереднику сидеральний пар упродовж 2005–2015 рр.
Щороку висівалося від 20 до 60 сортів ярої пшениці із різних
країн світу. Сівбу проводили після довготривалої яровизації
насіння у другій половині оптимальних строків сівби пшениці
озимої. Добір кращих форм проводили в Мз. У різні роки із
ярих сортів під дією термічного мутагенезу (осінньої сівби) ві-
дібрано озимі форми, які поєднують достатню зимостійкість,
стійкість до вилягання, листкових хвороб та якість зерна.
До таких форм слід віднести
Taifun
(DEU),
Leguan
(CZE),
Alubus
(MEX) та ін. Зроблено висновок, що у різних ланках
селекційного процесу вивчається значна кількість нащадків,
створених методом трансформації ярих сортів в озимі.
УДК 633.111
2016.4.164. ДОДАЙТЕ ВЕСНИ У ВАШУ ОСІННЮ ПОСІВНУ
(СІВБА ЯРОЇ ПШЕНИЦІ КВС ШІРОККО У ЛИСТОПАДІ)
/
Давидюк І. // Agroexpert. — 2016. — № 7. — С. 34–35.
Пшениця яра, врожайність пшениці, осіння сівба пшениці,
агротехніка пшениці.
Відмічено, що сівбу ярої пшениці в осінній період у світі
досліджують давно, зокрема в Англії компанія KWS щороку
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
УДК 633.1