Упрощенная HTML-версия
27
№ 4 (70), 2016
2016.4.115.
несе в собі свіжий ПП (токсичні властивості, що негативно
впливають на початковий ріст і розвиток рослин; насиче-
ність збудниками інфекційних захворювань, ін.). Наведено
правила зберігання ПП за нормативом ВНТП-АПК 04-05,
яких треба дотримуватись на промислових птахофабриках.
Надано опис технології біоконверсії — найважливішого тех-
нологічного процесу одержання знезараженої компостної
маси й основної складової для створення нового покоління
органо-мінеральних біоактивних добрив (ОМБД). Відзначено
науковий внесок Відділу агрохімії ННЦ “Ін-т землеробства
НААН” у виробництво ОМБД за буртовою технологічною
лінією. Автор звертається до широкого наукового загалу,
вчених-агрохіміків й екологів, інвесторів і власників великих
компаній із виробництва яєць і м’яса птиці щодо екологічної
й економічної доцільності біоконверсії пташиного посліду,
перетворення відходів на продукцію, яка сприятиме і бізнесу,
і охороні навколишнього середовища.
УДК 633.11“324”:631.8(251.1–17)
2016.4.113. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ПШЕНИЦІ ОЗИ-
МОЇ В ОСІННІЙ ПЕРІОД ВЕГЕТАЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ
МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
/ Гасанова І.І., Семенкова А.С.,
Носенко Ю.М. // Бюлетень Інституту сільського господарства
степової зони НААН. — Д., 2016. — № 9. — С. 67–70. —
Бібліогр.: 7 назв. Шифр 547512.
Пшениця озима, сорт, фон мінерального живлення, біо-
метричні показники, маса рослин.
Метою досліджень було вивчити особливості росту та
розвитку рослин нових сортів пшениці озимої ((ПО) в осінній
період вегетації залежно від елементів погоди та фону міне-
рального живлення. Дослідження проведено в ДП дослідне
господарство “Дніпро” Ін-ту сільського господарства степової
зони. Ґрунтовий покрив місця проведення досліджень —
чорнозем звичайний малогумусний середньосуглинковий.
Клімат зони помірно континентальний з річною кількістю
опадів 514 мм та середньорічною температурою повітря
8,5°С. Сорти ПО, з якими проводились дослідження, —
Благодарка одеська та Златоглава. Наведено дані щодо гід-
ротермічних умов осіннього періоду вегетації ПО і стану рос-
лин ПО на час припинення осінньої вегетації (2012–2014 рр.).
В технології вирощування ПО після непарових попередників
важливе місце посідає система удобрення посівів впродовж
вегетації, при цьому особливе значення надається перед-
посівному внесенню мінеральних добрив. У складі повного
добрива обов’язково повинен бути азот, адже після та-
ких попередників вміст даного елемента живлення рослин
у ґрунті досить низький. Також необхідно дотримуватися
оптимального співвідношення поживних речовин, що є за-
порукою отримання не тільки високого рівня урожайності,
але й якісного продовольчого зерна. В умовах північного
Степу після ячменю ярого в 2012–2014 рр. найбільші зна-
чення біометричних показників (висота, кількість пагонів,
вузлових коренів, листків, маса рослин ПО) були в 2012 р.
за сприятливих гідротермічних умов у передпосівний період
і в період осінньої вегетації. Найкращі біометричні показники
та найбільша маса рослин були у сортів Благодарка одеська
та Златоглава за передпосівного внесення повного добрива,
у складі якого містилося азоту 60–90 кг/га д.р. Значно менші
значення показників одержано на ділянках, де вносили лише
фосфорно-калійні добрива.
УДК 633.51:631.82(477.72)
2016.4.114. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО В ЗА-
ЛЕЖНОСТІ ВІД РЕЖИМУ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
В УМОВАХ СУХОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Коновалова В.М.,
Ніжеголенко В.М. // Вісник Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград.
ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип. 13. — С. 34–36. — Біб-
ліогр.: 8 назв. Шифр 547519.
Льон олійний, мінеральне живлення, природне вологе за-
безпечення, олійність льону.
Мета досліджень — вивчити вплив різних режимів міне-
рального живлення на продуктивність льону олійного (ЛО)
на фоні природного вологого забезпечення в умовах сухого
Степу. Польові дослідження проводились на полях Асканій-
ської державної с.-г. дослідної станції Ін-ту зрошуваного зем-
леробства НААН у 2013–2015 рр. В однофакторному досліді
передбачалося вивчення впливу доз внесення мінеральних
добрив: N
30
P
30
, N
60
P
45
, N
90
P
60
та без добрив (контроль), на
фоні природного вологозабезпечення. Встановлено, що
достовірний позитивний ефект від застосування добрив про-
явився в усіх варіантах досліду. Внесення добрив вплинуло
на ріст, розвиток та формування врожаю. Наведено дані
щодо продуктивності льону (висота рослин, см; маса насін-
ня з 1 рослини, г; маса 1000 насінин, г; кількість насінин на
1 рослині, шт.). Також наведено дані щодо впливу добрив
на врожай ЛО сорту Віра, олійність та вихід олії з гектара
ЛО залежно від застосування добрив (середні дані за 2013–
2015 рр.). Найбільшу врожайність ЛО сорту Віра (1,44 т/га)
та вихід олії з одиниці площі (601 кг/га) отримано за вне-
сення N
90
P
60
.
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ
502/504 ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК
631.92/.95 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — академік НААН ГУДКОВ І.М.
УДК 504.054:[631.95+636+664]:539.16
2016.4.115. КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО РЕАЛІЗАЦІЇ РА-
ДІОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АГРОСФЕРІ І ХАРЧОВІЙ
ПРОМИСЛОВОСТІ
/ Гудков І.М. // 4-й Міжнар. конгрес за-
хисту навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалан-
соване природокористування, м. Львів, 21–23 верес. 2016 р.:
зб. матеріалів. — Львів, 2016. — С. 24. Шифр 547522.
Радіоекологія, агросфера, харчова промисловість, радіо-
нукліди, радіаційна безпека.
Розроблено комплексний підхід до реалізації радіозахисних
технологій в агросфері і харчовій промисловості. Зазначено,
що населення, яке мешкає на забруднених радіонуклідами
(Р.) територіях, до 90% дози одержує за рахунок внутріш-
нього опромінення, що формується споживанням продуктів
харчування. Таким чином, відповідальність за радіаційну
безпеку населення фактично покладається на виробників
харчових продуктів — у першу чергу працівників АПК і хар-
чової промисловості. З використанням досвіду великомасш-
табних радіаційних інцидентів, зокрема аварії на ЧАЕС у
1986 р., розроблено технології у сільському господарстві, які
дають змогу істотно зменшити вміст Р. у продукції протягом
усього трофічного ланцюга. У рослинництві на його ланці
ґрунт — рослина — це застосування хімічних меліорантів,
зокрема вапнування кислих ґрунтів, яке знижує рухомість Р.
у ґрунті та їх перехід у рослини; внесення підвищених норм
фосфорних, калійних та органічних добрив і деяких мікро-
елементів, які блокують надходження в рослини
137
Cs i
90
Sr;
заміна культур у сівозміні на такі, що накопичують меншу
кількість Р.; зміна режиму зрошення на поливних угіддях;
внесення в ґрунт спеціальних сорбентів і комплексонів;
зрештою — очищення ґрунту від Р. за допомогою спеціаль-
них агро- і біотехнологій. У тваринництві на ланці рослини
(корми) — тварини — це покращання кормової бази шляхом
поверхневого чи докорінного поліпшення луків і пасовищ;
зміни в раціонах годівлі тварин; підгодовування тварин міне-
ральними солями, мікроелементами; додавання до раціону
ентеросорбентів, зокрема фероцину; перевід тварин перед
забоєм на чисті корми з метою виведення Р. з їх організ-
му. На ланці продукція рослинництва і тваринництва —
людина — це застосування первинних кулінарних і техно-