Упрощенная HTML-версия
17
№ 4 (70), 2016
2016.4.67.
Показано, що за сучасних умов землекористування панів-
ними видами деградації ґрунтів є дегуміфікація та виснажен-
ня орного шару на азот, фосфор і калій. Особливо інтенсивно
збіднюються на гумус ґрунти районів Лівобережного Лісо-
степу (4,2 бала) та зони Полісся (4,0 бали). Найбільшими
втратами поживних елементів характеризуються орні землі
лісостепової частини області і, насамперед, правобережні
райони, в яких виснаження на азот, фосфор і калій становить
відповідно 4,2, 3,1 та 4,1 бала за п’ятибаловою шкалою. Най-
шкодочиннішим, хоча й менш поширеним видом деградації,
є водна ерозія. Змиті ґрунти займають 11% площі орних
земель. Процеси засолення та осолонцювання в області
поширені майже на 42 тис. га ріллі, переважно в районах
Лівобережного Лісостепу. Більшість цих ґрунтів малозасолені
(містять до 0,2% солей), тому оцінка засоленості не переви-
щує одного бала. Загальна площа кислих ґрунтів у Київській
обл. за останні 30 років збільшилась від 249 до 466 тис. га.
Інтенсивніше процес підкислення с.-г. земель відбувається в
лісостеповій зоні. Майже 35 тис. га, або 2,8% орних земель
знаходиться у стані перезволоження, 28 тис. га (2,3%) — за-
болочені. Для зони Полісся найбільш значними виявилися
процеси дегуміфікації, виснаження на калій, забруднення
радіонуклідами, підкислення та перезволоження. На терито-
рії лісостепової зони значних масштабів набули: виснаження
ґрунту на поживні елементи, дегуміфікація, ерозія та дефля-
ція, забруднення
137
Cs, підкислення та засолення. На орних
землях перехідної міжзональної території найбільше родю-
чість ґрунтів лімітують процеси дегуміфікації, виснаження на
поживні елементи, підкислення та перезволоження. Оцінка
масштабів прояву деградаційних процесів вказує на необхід-
ність проведення негайних природоохоронних заходів щодо
збереження та відтворення родючості ґрунтів і поліпшення
екологічної ситуації в області.
УДК 631.452:631.442
2016.4.63. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО МЕЛІОРАЦІЇ
КИСЛИХ ҐРУНТІВ
/ Цапко Ю.Л., Десятник К.О., Огородня А.І.,
Мешреф Радван Б. // Вісник аграрної науки. — 2016. —
№ 10. — С. 12–15. — Бібліогр.: 10 назв.
Кислі ґрунти, меліорація, кальцієвмісні відходи, буфер-
ність, культури-фітомеліоранти.
Узагальнено результати досліджень застосування каль-
цієвмісних відходів виробництва та місцевих сировинних
ресурсів як меліорантів на кислих ґрунтах. Наведено харак-
теристику та механізм дії біомеліоративного впливу культур-
фітомеліорантів на структурно-агрегатний стан опідзолених
ґрунтів. Визначено, що найбільш ефективними та екологіч-
но безпечними кальцієвмісними меліорантами є доломіт,
дефекат і вапняк флюсований у нормах, визначених за
графіками рН буферності. Встановлено, що застосування
фітомеліоративних способів окультурення кислих ґрунтів
сприяє розв’язанню 3 головних проблем сучасного с.-г. ви-
робництва: відтворення родючості ґрунтів, поліпшення їх
агроекологічного стану та забезпечення кормової бази для
тваринництва. Найефективнішими структуроутворювальними
властивостями відзначаються люцерна, еспарцет і гірчиця.
УДК 631.461.1:351.777.6
2016.4.64. ЗАЛЕЖНІСТЬ БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУН-
ТУ ВІД ЗАБРУДНЕНОСТІ ЕКОТОПІВ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ
/
Корсун С.Г., Довбаш Н.І., Оліферчук В.П. // Агроекологічний
журнал. — 2016. — № 3. — С. 56–61. — Бібліогр.: 14 назв.
Біологічна активність ґрунту, важкі метали, екотоп, за-
бруднення, сірий лісовий легкосуглинковий ґрунт.
Дослідження проведено на базі тривалого дрібноділян-
кового досліду на сірому лісовому легкосуглинковому ґрун-
ті екотопів, що підлягали тривалому систематичному за-
брудненню свинцем, кадмієм, цинком. Установлено зміну
активності мікробного ценозу ґрунту в умовах забруднення
екотопів полютантами. За зростання концентрації свинцю,
кадмію, цинку в ґрунті відбулось зниження активності целю-
лозолітичних мікроорганізмів, пригнічення інтенсивності рас-
пірації ґрунту, спостерігалась тенденція до активізації мікро-
організмів-нітрифікаторів. Відмічено, що порушення при-
родної концентрації важких металів у сірому лісовому ґрунті
супроводжувалось змінами у видовому складі мікроміцетів.
Перевищення природного фону екотоксикантів спричиняло
додаткове збільшення кількості патогенних видів роду
Fuza-
rium
, родини
Zyqomycetes
, зокрема видів роду
Rizopus
, та
появу ефекту “меланізації ґрунту”.
УДК 631.461:632.931.1
2016.4.65. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ ГРУП
КОРИСНИХ ҐРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ В СУЧАСНИХ
АГРОЦЕНОЗАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/
Шикірява О.В. // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат.
наук. зб. — Вінниця, 2015. — Вип. 81. — С. 164–170. — Біб-
ліогр.: 5 назв. Шифр 06 547788.
Ґрунтові мікроорганізми, агроценози, щільність популя-
цій, система добрив, хімічна меліорація ґрунту.
Наведено результати спільних досліджень, проведених
Центром наукового забезпечення АПВ Поділля на базі Інс-
титуту кормів та сільського господарства Поділля НААН та
лабораторії мікробіології Уладово-Люлинецької дослідно-
селекційної станції, щодо чисельності різних груп корисної
ґрунтової мікробіоти в ризосфері основних культур сучасних
короткоротаційних сівозмін. Встановлено пряму залежність її
кількісного та видового складу від культури, що вирощується.
За щільністю популяцій основних груп корисної ґрунтової
мікробіоти сірі лісові ґрунти поступаються чорноземам, од-
нак вони є більш чутливими до внесення добрив. Визначено
можливість регулювання корисної ґрунтової мікробіоти за
допомогою системи добрив та хімічної меліорації ґрунту,
як ефективних компенсуючих факторів сучасних ризиків,
пов’язаних із змінами в агроценозах.
УДК 631.48:631.618
2016.4.66. ЗМІНИ СТАНУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ РЕ-
КУЛЬТИВОВАНИХ ҐРУНТІВ ЗА ЇХ ТРИВАЛОГО СІЛЬСЬКО-
ГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ
/ Забалуєв С.В. //
Вісник аграрної науки. — 2016. — № 5. — С. 68–71. — Біб-
ліогр.: 10 назв.
Рекультивовані ґрунти, органічні речовини, техноземи,
гумусоутворення, гумусонакопичення, фітомеліоративні
агроценози.
Визначено вплив тривалого с.-г. використання технозе-
мів, сформованих з потенційно родючих гірських порід, на
темпи гумусонакопичення. Відмічено, що за тривалого с.-г.
використання рекультивованих земель основним процесом
ґрунтогенезу є гумусонакопичення, швидкість якого залежить
від едафічних характеристик техноземів, біокліматичного по-
тенціалу території, насиченості фітомеліоративними агроце-
нозами. Кількість і якість рослинних залишків, що надходять
в темноземи, є основним енергетичним і речовим матеріалом
для гумусоутворення і гумусонакопичення. Прискорення
процесів гумусонакопичення можливе завдяки насиченню
сівозмін багаторічними бобовими і бобово-злаковими агро-
ценозами.
АГРОТЕХНІКА
УДК 631.5
631.5 АГРОТЕХНІКА
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 631.354:631.361.025:633.853.494
2016.4.67. ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ ОЗИМОГО РІПАКУ
/ Кур-
цев В., Гайденко О. // Агробізнес сьогодні. — 2016. —№ 13. —
С. 56–57.
Ріпак озимий, насіння, пряме комбайнування, десикація,
дефоліація.
Відмічено, що останнім часом більшість господарств від-
дає перевагу прямому комбайнуванню при збиранні врожаю