Упрощенная HTML-версия
12
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.36.
УДК 631.3
Ефективність використання приставки, навішеної на ком-
байн Class Leksion, порівнювали з роботою комбайна Class
Leksion, обладнаного звичайною жаткою. Рослини ріпаку
характеризувались сильним переплетінням стебел. Під час
обмолоту від контакту з жаткою комбайна спостерігалось
розтріскування стручків, що призводило до значних втрат
насіння. Встановлено, що втрати насіння на фоні І під час
збирання прямим комбайнуванням становлять 0,98 ц/га,
роздільним способом — 0,91 ц/га, а з використанням прис-
тавки ПРЕ-6000 — 0,37 ц/га. На фоні ІІ — 0,39 ц/га, 0,39 ц/га
і 0,13 ц/га відповідно. Використання приставки дало змогу
зменшити втрати насіння в 2,4–3 рази, що свідчить про
доцільність застосування приставки для збирання насіння
ріпаку в сучасних технологіях.
УДК 631.316.022.4
2016.4.36. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ ЛЕЗА
НА ЕНЕРГЕТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОБОЧИХ ОРГАНІВ
КУЛЬТИВАТОРІВ
/ Козаченко О.В., Шкрегаль О.М., Каден-
ко В.С., Блезнюк О.В., Д’яконов С.О. // Технічний сервіс
агропромислового, лісового та транспортного комплексів. —
2016. — № 4. — С. 236–242. — Бібліогр.: 11 назв.
Лапа культиватора, тяговий опір, параметри леза, ло-
кальне зміцнення, глибина обробітку, швидкість руху.
Наведено результати експериментальних досліджень впли-
ву конструктивних параметрів лап культиваторів на тяговий
опір у лабораторних умовах. Установлено доцільність зас-
тосування робочих органів з криволінійною формою та мож-
ливість удосконалення їх елементами локального зміцнення
по довжині леза. Відмічено також, що швидкісний режим та
глибина обробітку ґрунту робочими органами культиватора
впливають на зміну показників тягового опору при виконан-
ні технологічного процесу. Збільшення глибини обробітку
ґрунту від 0,06 до 0,12 м в діапазоні швидкостей 0,5–1,0 м/с
зумовлює зменшення тягового опору експериментальної
лапи порівняно з серійним робочим органом культиватора,
в середньому від 4,3% до 10,8%. При збільшенні робочої
швидкості руху від 0,5 до 1,0 м/с у діапазоні зміни глибини
обробітку ґрунту 0,06–0,12 м значення тягового опору розро-
бленого робочого органу культиватора порівняно з серійним
є меншими, у середньому на 9,4–14,2%.
УДК 631.331:001.8
2016.4.37. РЕЗУЛЬТАТИ ПОПЕРЕДНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
УДОСКОНАЛЕНОЇ КОНСТРУКЦІЇ ПЛІВКОУКЛАДАЧА ДО
КУКУРУДЗЯНОЇ СІВАЛКИ
/ Осипов І., Сисоліна І. // Техніко-
технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки
і технологій для сільського господарства України: зб. наук.
пр. / ДНУ УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. — Дослідницьке,
2016. — Вип. 20. — С. 106–113. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр
547535.
Конструкція плівкоукладача, пристрій для кукурудзяної
сівалки, сівалка точного висіву, ширина плівки, грунові
валики, економічний ефект.
Обґрунтовано вдосконалення конструкції пристрою для
сівби зернових під плівку. Запропоновано пристрій, який при-
єднується до кожної посівної секції кукурудзяної сівалки, для
реалізації другого способу — роздільне пробивання отворів
та висів. Висів здійснюється у відкритий ґрунт звичайною сі-
валкою точного висіву, у плівці плівкоукладач перфоратором
виконує низку повздовжніх надрізів з кроком 3 см уздовж лінії
висіву, укладає її на ґрунт і закриває краї ґрунтом. Пророс-
лі паростки знаходять найближчий надріз для виходу з під
плівки. Для перевірки конструкції за цією технологією була
розроблена програма експериментальних досліджень, якою
передбачалось: визначення необхідної висоти ґрунтових
валиків для утримання країв плівки від поривів вітру, ви-
вчення ефективності покриття посівів плівкою, визначення
раціональної ширини плівки. Встановлено, що засипання або
закопування країв плівки ґрунтовими валиками має бути зав-
вишки 60–80 мм, щоб шквальний вітер (18 м/с) її не здував.
Доведено, що доцільно використовувати плівку шириною
близько 40 см. Підтверджено, що під плівкою в похмуру по-
году температура була на 2–3°С, а в сонячну на 10–12°С
вище, ніж на відкритих посівах. Ця технологія буде сприяти
більш ранньому висіву та завершенню збиральних робіт,
отриманню врожаю високої якості. Зроблено висновок, що з
урахуванням незначних додаткових витрат застосування цієї
технології може мати значний економічний ефект.
УДК 631.333
2016.4.38. ОБҐРУНТУВАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ПАРА-
МЕТРІВ РОБОЧОГО ОРГАНУ РОЗКИДАЧА МІНЕРАЛЬНИХ
ДОБРИВ
/ Кобець А.С., Науменко М.М., Пономаренко Н.О. //
Конструювання, виробництво та експлуатація сільськогос-
подарських машин: загальнодерж. міжвід. наук.-техн. зб. —
Кіровоград, 2015. — Вип. 45, ч. ІІ. — С. 42–46. — Бібліогр.:
9 назв. Шифр 06 547123.
Розкидач мінеральних добрив, параметри робочого ор-
гану, дисковий розсіювач добрив, продуктивність машин,
рівномірність внесення.
Розроблено технологічні параметри машин для внесення
мінеральних добрив розкидачами відцентрового типу. Ви-
рішено науково-практичну задачу підвищення ефективності
механізованого внесення твердих мінеральних добрив шля-
хом поліпшення якості їх розділення по поверхні ґрунту і
підвищення продуктивності машин. Виявлено, що розкидачі
відцентрового типу можуть забезпечувати більш щільне за-
сівання по краях смуги захвату. Розроблено математичну
модель руху гранул по поверхні робочого органу. Отримані
формули дають змогу визначити абсолютну швидкість ви-
льоту туків з диска і кут вильоту, які необхідні для визна-
чення ширини захвату розсіювача. Виведені прості для ін-
женерного застосування формули, основані на теоремі про
зміну кінетичної енергії, що дають можливість обґрунтувати
конструкцію дискового розсіювача добрив, який гарантовано
покращує розсіювання. Розроблено робочий орган відцентро-
вого типу для машин, що вносять мінеральні добрива, який
забезпечить рівномірність внесення на 90%.
УДК 631.3–351
2016.4.39. РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ ЗЕРНОЗБИРАЛЬ-
НИХ КОМБАЙНІВ ЗА КРИТЕРІЄМ ОПТИМАЛЬНОСТІ ХОДО-
ВОЇ СИСТЕМИ
/ Мажейка О.Й., Каліч В.М., Маркович С.І. //
Збірник наукових праць Кіровоградського національного
технічного університету. — Кіровоград, 2016. — Вип. 29. —
С. 53–58. — (Сер. Техніка в с.-г. виробництві, галузеве ма-
шинобудування, автоматизація). — Бібліогр.: 3 назви. Шифр
547681.
Зернозбиральний комбайн, ходова система, коливання,
імовірність.
Розглянуто процес роботи зернозбирального комбайна при
виконанні технологічного процесу збирання за мінімальних
втрат урожаю. Показано, що спектри вертикальних коливань
корпусу ходової системи комбайна і крутильних коливань
приводу ходової системи знаходяться в однаковому частот-
ному діапазоні (
ω
=6–15 с
–1
). Це приводить до виникнення
синхронізації коливань приводу ходової системи і корпусу на
транспортних режимах роботи машин. При наявності навіть
слабких взаємодій починаються коливання з однаковими
частотами за певних фазових співвідношень між ними. Ви-
користання імовірнісного критерію оптимізації для такого
завдання дало можливість встановити, що при зниженні жор-
сткості шин ходових коліс на 5·10
3
Н/м вірогідність переви-
щення цільової функції D знижується від 1-P (u
P
) = 0,0338 до
1-P (u
P
) = 0,1T. Визначено ступінь ідентичності прийнятих
моделей і реальних об’єктів.
УДК 631.353.3:631.53.023–026
2016.4.40. ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВИРОБНИЦТВА ТВЕРДОГО БІОПАЛИВА
/ Гайденко О.М. //
Вісник Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград. ін-т АПВ. — Кірово-
град, 2016. — Вип. 13. — С. 129–135. — Бібліогр.: 14 назв.
Шифр 547519.
Біопаливо тверде, рослинна біомаса, паливні гранули,
технологічні лінії, твердопаливне виробництво.
Визначено основні технологічні операції по виробництву
твердого біопалива (паливних гранул) з рослинної біомаси
с.-г. культур. Установлено, що залежно від стану вхідної
сировини, її технологічних параметрів та фізико-механічних
властивостей кількість технологічних операцій та послідов-
ність їх виконання може бути змінена в будь-якому конкретно
взятому випадку. Доведено, що процес виробництва твердо-
го біопалива, в т.ч. паливних гранул, потребує постійного та
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, ЗНАРЯДДЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ