Упрощенная HTML-версия
83
№ 3 (69), 2016
2016.3.369.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630
і Чернігівського Полісся. Вивчався вплив гутоти і складу на
ріст штучних і природних соснових насаджень та очищення
дерев від гілок та сучків. Наведено результати дослідження
залежності щільності деревини від густоти насаджень та
умов місцезростання. Охарактеризовано диференціацію
об’єму стовбура на зону безсучкової деревини та зону зі
зрощеними й незрощеними сучками, зважаючи на загальну
кількість стовбурів у чистих і змішаних насадженнях. Виявле-
но, що в деревостанах, створених сівбою насінням, і в при-
родних насадженнях простежується велика різниця стовбурів
за діаметром. Вона значно більша, ніж у культурах, створе-
них садінням сіянців. У насадженнях, створених сівбою та
штучних деревостанах, більша кількість дерев знаходиться
в тонких ступенях товщини, що позначається на товарності
деревостанів. У деревостанах і кількістю стовбурів 570–
580 шт.·га
–1
спостерігається інтенсивніше очищення від
сучків. При цьому кількість дерев супутніх порід становить
10–15% від загального числа стовбурів. З’ясовано, що в
чистих насадженнях щільність деревини вища, ніж у зміша-
них. Зниження фізико-механічних властивостей у змішаних
деревостанах зумовлено великим приростом за діаметром,
а відповідно і меншою кількістю деревини. Зі збільшенням
густоти підвищується щільність деревини та межа міцності
при стисканні вздовж волокон.
УДК 630*903:504.062:630*62“737”(470.41)
2016.3.366. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЛІСІВНИЦТВА КИЇВ-
СЬКОЇ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИ-
РОДОКОРИСТУВАННЯ
/ Дребот О.І. // Збалансоване при-
родокористування. — 2016. — № 1. — С. 62–67. — Бібліогр.:
11 назв.
Лісівництво, політика лісова, землевпорядкування, при-
родокористування збалансоване, економіка лісівництва.
Наведено короткий огляд становлення та розвитку лісівни-
цтва (Л.) по Київській області з часів його започаткування та
за сучасним його станом у межах суб’єктів-землекористувачів
державного лісівництва, останнє — з урахуванням Регіо-
нальної програми розвитку лісового господарства Київщини
на період до 2015 року. Природно-кліматичні й економіч-
ні умови регіону є досить сприятливими для здійснення
агроекологічного Л. з урахуванням достатньо повного на-
уково-технічного забезпечення та багатовікового практич-
ного досвіду його здійснення, починаючи з 18-го століття.
Подальший розвиток Л. в області на найближчі 5–10 років
доцільно здійснювати з урахуванням його ідеології, спира-
ючись на сучасне розуміння як об’єкта праці “Землі лісо-
господарського призначення” та у їх складі “Землі лісові” (у
свідомості громадськості — ліси, а за екологічним змістом —
лісові екосистеми) аналогічно країнам ЄС. Головна про-
дукція лісівництва — деревина для виробництва лісових
матеріалів — має стати основним джерелом надходжень
разом з використанням супутніх лісівництву і другорядних
лісових матеріалів, наданням послуг, зокрема з мисливства
тощо. Відповідні надходження мають створювати основу для
формування самоокупного і прибуткового господарювання
ДП лісгоспів та інших суб’єктів господарювання з державного
лісівництва. Слід зазначити, що розширення повноважень
органів державної влади та органів місцевого самоврядуван-
ня потребує здійснення заходів з удосконалення прозорості
фінансових надходжень господарської діяльності суб’єктів
господарювання з лісівництва виключно в межах адміністра-
тивно-територіального поділу Київської області.
УДК 630*97(100+4+477)
2016.3.367. СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ
/ Полякова Л. // Лісовий і
мисливський журнал. — 2015. — № 6. — С. 12–14.
Ліси у світовому та європейському контексті, ринок
лісоматеріалів, лісові екосистемні послуги.
Висвітлено питання щодо значення лісів у світовому і євро-
пейському контексті. Зазначено, що в 2015 р. у м. Енгельберг
(Швейцарія) відбулася Конфедерація в рамках Спільної
сесії Комітету з лісу та лісової галузі ЄЕК ООН (Комітет) та
Європейської лісової комісії ФАО (Комісія). Одночасно з про-
веденням спільного засідання Комітету та Комісії проведено
заходи 4-го Європейського тижня лісу —- 16 семінарів лісів-
ничого профілю. Участь у роботі сесії взяли представники
лісових адміністрацій 39 країн. Було окреслено пріоритетні
напрями розвитку лісового господарства (ЛГ), а саме: за-
хист, відновлення та сприяння сталому використанню на-
земних екосистем, збалансоване лісоуправління, боротьба
з опустелюванням, припинення й повернення назад процесу
деградації земель і припинення втрати біорізноманіття. Про-
аналізовано основні результати глобальної оцінки лісових
ресурсів. Установлено, що нині вдвічі зменшилася світова
тенденція втрат лісового покриву, а країни бореальної зони
збільшують площу лісів, на відміну від країн тропіків. Пред-
ставлено результати щорічного огляду ринку лісоматеріалів.
У 2015 р. було зафіксовано зниження попиту на лісопродук-
цію. Представники США і Швейцарії поділилися досвідом
своїх країн щодо розвитку ринку лісових екосистемних послуг.
Презентація України стосувалася досягнень ЛГ з посилення
здатності лісових екосистем у запобіганні змінам клімату та
проблемам, що виникають з питань адаптації лісів до цих
змін. Учасниками засідань розглянуто Інтегровану програму
роботи на період до 2017 р. Окремо було розглянуто виконан-
ня пілотного проекту “Семафор” щодо оцінки збалансованого
лісоуправління. Слід зазначити, що представника Держліс-
агентства України було обрано до складу Виконавчого комітету
Європейської лісової Комісії ФАО, а це свідчить про вагомий
внесок лісівників України в зміцнення міжнародної співпраці.
Висвітлено досвід Швейцарії з питань управління ризиками.
УДК 630*97(470+474.3)
2016.3.368. ЛАТВІЯ — ЗВИЧАЙНО НЕ УКРАЇНА, АЛЕ
ДЕЩО ЗАПОЗИЧИТИ МОЖНА...
/ Іванів Л. // Лісовий і мис-
ливський журнал. — 2016. — № 1. — С. 14–18.
Лісове господарство Латвії, реформування лісового сек-
тору Латвії, політика лісова Латвії.
Висвітлено досвід ведення лісового господарства в країнах
Балтії, зокрема, на прикладі реформування його в Латвії. За-
значено, що загалом реформування лісової галузі в цій країні
проходило у кілька етапів, не без певних конфліктів інтересів,
але мінімізованих. Вивчався досвід закордонних колег, і вже
через 2 роки було реорганізовано всі 35 наявних на той час
ліспромгоспів. За функціональним призначенням їх поділили
на лісгоспи та промгоспи. В останніх залишили вирубку. Було
вирішено, що деревина з 70% закріпленої території відпуска-
тиметься за ціною, встановленою договорами, укладеними
між представником держави та 35 директорами. Ціна ж де-
ревини з решти 30% лісових територій формувалася на від-
критих аукціонах. У 1996 р. було розроблено та презентовано
Державну програму “Лісова політика Латвії”, яку затвердили
в уряді. Для її реалізації потрібно було оптимізувати лісовий
сектор країни. Було розроблено почерговість кроків упровад-
ження нововведень, а головне — строго розподілено функції
між суб’єктами відносин у лісовій сфері: регулювання, конт-
роль-підтримка та функції власності. Вирішено, що 1,6 млн
гектарів латвійських державних лісів мають не тільки себе
забезпечувати можливістю й надалі функціонувати, але й
робити внесок у державну скарбницю. Функцію регулювання
в Латвії покладено на Міністерство землеробства (у сусідній
Естонії — на Міністерство екології). У лісовій галузі було
розділено функцію власності і контролю. Виконання функції
власності покладено на новостворену компанію LVM. Зосе-
реджено увагу на питанні структури Державної лісової служ-
би (ДЛС). Перш за все ДЛС — це орган державного управ-
ління при Міністерстві землеробства Латвії, який відповідає
за реалізацію лісової політики, веде нагляд за дотриманням
положень нормативних актів і виконує програми підтримки,
спрямовані на забезпечення сталого ведення лісового госпо-
дарства. Процес підготовки до реформування відбувався за
підтримки Міжнародної організації ФАО. Найоптимальнішим
для Латвії варіантом при утворенні управляючої компанії
LVM було створення Акціонерного товариства. Національні
парки та резервати залишилися поза зоною відповідальності
АТ “LVM” (площа цих лісів становить 20% від усіх лісових
угідь). Завдяки запровадженню реформ у лісовій галузі
Латвія нині входить у десятку передових країн ЄС за рівнем
ведення лісового господарства.
УДК 630*97(477+438)
2016.3.369. “ДЕРЖАВНІ ЛІСИ” ПОЛЬЩІ
/ Карабчук Д., Ка-
чало О. // Лісовий і мисливський журнал. — 2016. — № 3. —
С. 6–11.