Стр. 48 - rj_2016_03

48 “АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.203.
тиметься на використанні зимостійких адаптивних насіннєвих
підщеп, карликових проміжних вставок та стійких до хвороб і
шкідників сортів. Залежно від природи сорту і довжини встав-
ки насадження матимуть щільність 1,2–3,5 тис. дер./га. Такі
сади починають плодоносити в рік садіння, а з 2–3-го року
дають високоякісний промисловий урожай якісної продукції.
Технологія трикомпонентних саджанців (ТС) повністю знімає
проблеми щодо сумісності щеплених компонентів. Продук-
тивний період експлуатації саду зростає до 55–75 років, що в
2,5–3 рази перевищує індустріальні інтенсивні сади. Завдяки
ТС на сильнорослих сіянцевих підщепах у богарних умовах є
можливість вирощування деяких кісточкових порід і плодових
сортів раннього терміну достигання, спрощується технологія
зрошення. Сади ТС можна розміщувати на ґрунтах з низькою
природною родючістю і підвищеним умістом карбонатів, що
особливо важливо для вирощування груші. Створені за запро-
понованою технологією сади не потребують опори, насіннєві
підщепи слабше вражаються вірусами, що сприяє зменшенню
фінансових витрат та покращанню екології садів.
УДК 634.11:577.175.1
2016.3.203. ФІЗІОЛОГІЧНІ Й ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ЗАПОБІГАННЯ ПЕРІОДИЧНОСТІ ПЛОДОНОШЕННЯ, СТА-
БІЛІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ І ПІДВИЩЕННЯ
ЯКОСТІ Й ЛЕЖКОСТІ ПЛОДІВ ЯБЛУНІ / Вогудковський В. //
Садівництво по-українськи. — 2016. — № 2. — С. 80–87.
Плодоношення дерев, фітогормони, яблуневі сади, рос-
тові процеси яблуні, якість плодів, регулювання у плодів-
ництві.
Результати останніх фундаментальних і прикладних дослід-
жень у садівництві виявили важливу багатофункціональну
роль фітогормонів (ауксини, гібереліни, цитокініни, етилен,
абсцизова кислота) у життєдіяльності плодових рослин і
плодів та їх вплив на продуктивність (закладання квіткових
бруньок), стійкість насаджень до стрес-факторів, а також
якість плодів та їх лежкість. Розглянуто роль фітогормонів,
регуляторів росту та окремі агроприйоми у плодівництві.
Показано, що в регулюванні утворення квіткових бруньок
центральна роль належить гормональному середовищу в
оточенні бруньок: низький рівень гіберелінів, ауксинів і підви-
щений рівень етилену. Надлишок плодів на дереві порушує
гормональний баланс та оптимальне постачання всіх органів
рослин асимілятами, що негативно впливає на закладання
майбутнього врожаю та якість плодів. Тому необхідно вчасно
проріджувати плоди (оптимальне навантаження — 6–7 плодів
яблуні на 1 см 2 поперечного перерізу штамбу). Наведено
основні умови закладання (індукування) квіткових бруньок,
комплекс екологічних, біологічних, агротехнічних факторів,
що регулюють збалансований ріст, продуктивність, стійкість
до стрес-факторів, якість і лежкість плодів. Ця концептуаль-
на модель запобігає періодичності плодоношення та сприяє
ефективному виробництву високоякісних плодів. Конкретизу-
ються біологічні й агротехнічні методи регулювання ростових
процесів і механізми їхньої дії, види обрізування (червневе,
літнє, серпневе, після збирання врожаю, підрізування коріння,
надпилювання штамбів). Висвітлено способи регулювання
врожайності (ручний, хімічний, механічний) та особливості
обробки дерев фітогормонами і регуляторами росту.
УДК 634.13(438)
2016.3.204. КЕРУЄМО ГРУШЕЮ / Сосна Іренеуш // Садів-
ництво по-українськи. — 2016. — № 3. — С. 18–24 (Початок.
Закінчення у № 4, 2016).
Груша у Польщі, сорти груші, підщепи груші.
Досвід Польщі. Охарактеризовано комбінування сортів та
підщеп груші, як основний спосіб регулювання росту і швид-
кості настання плодоношення. У Польщі найбільше садів
груші садять на досить стійкій до морозу підщепі — айві S 1.
Зокрема сорти Конференція та Комісувка попри слабший
ріст значно краще плодоносять на айві S1, ніж на айві МА та
айві МС. Останнім часом великі надії покладають на клонову
підщепу Pyrodwarf німецької селекції, хоча її розмноження
складне (не вкорінюється у ґрунті). Описано нові сорти груші,
які заслуговують на увагу: Радана (літній, чеська селекція
(с.)), Карола (осінній, шведська с.), Конкорд (зимовий, ан-
глійська с.), Діколор, Амфора та Еріка (зимові, чеської с.).
З огляду на небезпеку бактеріального опіку, виділено ка-
надський сорт Харроу Світ — смачний, дуже врожайний,
пізньоосінній, маловразливий щодо морозу і на 2-й рік після
садіння дає 1-й урожай. Відзначено сорти Fertilia, Delbard,
Delwilmor, Ноябрська, Вижниця. Наведено порівняльні по-
казники росту і плодоношення нових сортів, закладених у
2006 р.: Ізольда, Гортензія, Фертілія, Морава, Вижниця, Но-
ябрська, Бланка, Ута, Давід, Богемія. Показано вплив якості
садивного матеріалу на ріст і плодоношення сортів Карола і
Діколор, а також вплив клону айви і системи ведення дерев
на плодоношення і середню масу плоду у сортів Лукасувка,
Конференція, Комісувка.
УДК 634.23:632.111.5
2016.3.205. ЗИМОСТІЙКІСТЬ ВИШНІ / Китаєв О., Криво-
шапка В. // Садівництво по-українськи. — 2016. — № 2. —
С. 64–66.
Вишня, зимостійкість вишні.
В Інституті садівництва НААН запроваджено програму
комплексного визначення морозо- та зимостійкості сортів
плодових порід. Представлено результати досліджень, які
показують, що до морозостійких сортів вишні (МСВ) належать
МСВ середнього терміну достигання: Норд, Стар, Тургенєвка,
Альфа і Ночка, які незначно підмерзають лише за суворої
зими. Середню морозостійкість мають: Радість, Фаворит і Под-
бєльська (за суворих зим сильно пошкоджуються), слабку —
Чудо-вишня, Ребатська красуня і Донецький велетень (за
температур –25...–30°С можуть вимерзати зовсім). Останні
2 сорти є вишнево-черешневі гібриди, що успадкували ана-
томо-морфологічну структуру пагонів і бруньок черешні, тому
є менш стійкими до морозів. Охарактеризовано температурні
вимоги вишні, процес дослідження зимостійкості і морозо-
стійкості. Зокрема висвітлено електричний опір тканин, льодо-
утворення у них, ризики для сортів.
УДК 634.25:632.952
2016.3.206. КУЧЕРЯВІСТЬ ПЕРСИКА / Нагорна Л. // Садів-
ництво по-українськи. — 2015. — № 6. — С. 40–41.
Персик, кучерявість персика, захист персика від хвороб,
фунгіциди, біозахист персика, південна зона.
Представлено результати моніторингу персикових садів у
2008–2015 рр. щодо ураження їх хворобою кучерявості (ХК)
у південній зоні України. Визначено, що в Херсонській, Мико-
лаївській, Одеській і Запорізькій областях ураження листків
становило 50–100%, а пагонів — 25–50%. Без захисних захо-
дів насадження втрачали 20–90% листя і молодої зав’язі, що
взимку зумовлювало вимерзання дерев. Збудник ХК — голо-
сумчастий гриб Taphrina deformans Tu1 класу Ascomycetes,
для його розвитку основне значення мають погодні умови в
період розпускання бруньок і до появи молодих листків (ві-
ком 8–10 днів), особливо за температури повітря +10...+20°С,
вологості — 65%, суми опадів — понад 30 мм. Описано біо-
логічні особливості розвитку ХК, а також заходи захисту від
інфекції. Основними є хімічні обприскування мідьумісними
препаратами, похідними тріазолів і дитіокарбамінової кисло-
ти, аміносполуками сірчаної кислоти та іншими фунгіцидами
(Ф.) з контактною і системною дією. Перше обприскування
мідьумісними препаратами здійснюють у період листопаду,
коли 60–70% листків обсипалось, друге — у період набухан-
ня бруньок, ефективність при цьому — 80–95%. На початку
розпускання листкової бруньки обприскують Ф. на основі
водорозчинних гранул (ВГ) ципродинілу, концентрату емульсії
дифеноконазолу, ВГ суміші піраклостробіну та дитіанону, або
ж на основі ВГ крезоксим-метилу. Перед самим цвітінням
рекомендується обприскування Ф. на основі дитіанону або
суміші боскаліду та піраклостробіну. Описано альтернативні
обробки персика біопрепаратами (на основі спор міцелію
гриба-антагоніста Trichoderma lignorum, на основі бактерій
Pseudomonas fluorescens та Pseudomonas aureofaciens).
Серед стійких до хвороби сортів в умовах Південного Степу
України виділено сорти персика: Віренея, Златодар, Юві-
лейний Сидоренка, Золотистий, Спокуса, Первісток, Ласу-
нець, Пам’яті Сидоренка, Мадкарсі, а серед імунних — сорт
Мрія.
УДК 634.36:631.526.3
2016.3.207. СОРТИ ПЛОДОВОЇ ШОВКОВИЦІ ДЛЯ ОРГА-
НІЧНОГО САДІВНИЦТВА / Бабаєва Г.І., Литвин В.М., Вой-
РОСЛИННИЦТВО. Садівництво. Плодівництво УДК 634.1/.8