Упрощенная HTML-версия
32
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.128.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
парат Тілт
®
Турбо 575 к.е. — єдиний, який діє ефективно за
температури 6°С. Не слід недооцінювати шкоду від бур’янів
в осінній період. На забур’янених посівах восени варто ви-
користовувати гербіциди. Наведено дані про особливості
осіннього застосування гербіцидів та вимоги до їх застосу-
вання восени на зернових культурах. Усім вимогам осіннього
застосування відповідають гербіциди Пік
®
і Ланцелот™.
Проведені досліди показали високу ефективність осіннього
застосування гербіциду Ланцелот™ порівняно з весняним
внесенням — зафіксовано приріст врожайності, зміну видо-
вого складу бур’янів в посіві тощо.
УДК 632.08
2016.3.128. ПРОГНОЗУВАННЯ ЯКОСТІ ЕНТОМОКУЛЬТУР
/
Лисенко В.П., Бельченко В.М., Чернова І.С. // Вісник аграрної
науки. — 2016. — № 5. — С. 52–54. — Бібліогр.: 16 назв.
Прогнозування, техноценоз, ентомокультура, агроценоз.
Робота присвячена проблемі визначення методичних під-
ходів до прогнозування якості ентомокультур в умовах тех-
ноценозу. Наведено описову модель техноценозу, з наступ-
ними параметрами: вхідні — x
1
— кількість сировини, x
2
—
кількість матеріалів, x
3
— виробнича площа, x
4
— електро-
енергія; призначення — y
1
— пошукова активність, y
2
— маса
гусені, інші; керування (u
1
–u
4
) — кількість корму, кліматичні
умови, тривалість розведення потомства, густота популяції;
некеровані (z
1
–z
4
) — втрата працездатності обладнання, його
зношуваність, зміна напруги електромережі, температура зов-
нішнього середовища. Надано також параметричну модель
техноценозу. Із застосуванням методу статистичних випро-
бувань Монте-Карло з імовірністю 0,95 прогнозовано якість
ентомокультур в умовах техноценозу при змінюванні абіотич-
них, біотичних і технологічних факторів впливу. Залежно від
цілей розведення встановлюють жорсткі вимоги до якості ен-
томокультур, яка формується постадійною комплексною дією
регламентованих факторів впливу та пов’язана з точністю й
стабільністю їх підтримання за допомогою автоматизованих
систем керування. Визначення найбільш сталих параметрів
призначення ентомокультур щодо зміни факторів в умовах
техноценозу дасть можливість прогнозувати їх ефективне
використання в умовах агроценозу.
УДК 632.25:633.34:633.853.52
2016.3.129. ОЗНАКИ ХВОРОБ СОЇ
/ Кирик М., Піковський М.,
Столяр А. // The ukrainian farmer. — 2016. — № 7. — С. 82–84.
Хвороби сої, фузаріозна коренева гниль, несправжня бо-
рошниста роса (переноспороз), септоріоз, біла гниль, сіра
гниль, фітопатогенні гриби.
Наведено матеріал щодо визначення низки хвороб сої.
Фузаріозна коренева гниль поширена в посівах сої в усіх
ґрунтово-кліматичних зонах України. Збудниками хвороби є
ґрунтові гриби роду
Fusarium
Link, паразитична спеціалізація
яких поширюється на багато культурних і дикорослих рослин.
Надано опис діагностики та прояву хвороби на різних стадіях
росту рослин. Несправжня борошниста роса (переноспороз)
має дві форми прояву — місцеву та дифузну. Збудник хво-
роби — гриб
Peronospora manshurica
(Naum.) Syd — уражує
тільки сою. Джерелами інфекції є уражені залишки рослин і
насіння, у яких гриб зберігається у вигляді спор. Септоріоз
належить до плямистостей і проявляється на всіх надзем-
них органах рослин протягом усього вегетаційного періоду,
трапляється щороку. Наведено діагностичні ознаки хвороби.
Біла гниль — збудник хвороби гриб
Sclerotinia sclerotiorum
(Lib.) de Bary. Поширена у вологі вегетаційні періоди. Гриб
є поліфагом, що уражує зернобобові, технічні, овочеві куль-
тури і різні види бур’янів. Сіра гниль має поширення за умов
частих атмосферних опадів і високої відносної вологості по-
вітря. Діагностувати хворобу візуально можна за наявності
типового симптому — сірого нальоту на поверхні уражених
органів рослин. Джерелом інфекції є склероції гриба, що
формуються на уражених залишках рослин. У разі інфікуван-
ня насіння — всередині нього є грибниця патогену. Надано
рекомендації щодо обмеження розвитку хвороб сої.
УДК 632.35
2016.3.130. БАЗАЛЬНИЙ БАКТЕРІОЗ: ПРОБЛЕМА БЕЗ
“РЕКЛАМИ”
/ Гончаров О. // Агроексперт. — 2016. — № 8. —
С. 36–39.
Базальний бактеріоз, інфекції мікозно-бактеріальні, куль-
тури зернові, мікроорганізми епіфітні, бактерициди, інсек-
тициди.
Базальний бактеріоз (ББ) —
Pseudomonas suringae
— один
із “найпідступніших” бактеріозів, найпоширеніше бактері-
альне захворювання на посівах зернових культур. Спалахи
бактеріозу здебільшого трапляються в холодну погоду восе-
ни або ранньою весною, а також під час посух. Так, спалах
бактеріозу у 1970–1975 рр. агрономи пояснювали посухою
й іншими погодно-кліматичними чинниками. Наведено опис
особливостей ББ: здатність бактерій виробляти і виділяти
токсини для деяких збудників грибних та інфекційних хвороб
(за незначної кількості ББ). Але за вищого рівня заселення
бактеріями стимулювальний ефект зникає, а за надмірного —
бактерії пригнічують рослини. Хвороба прогресує в роки з
м’якою зимою й теплою весною, за підвищеної вологості.
Бактерії здатні підсилювати дію заморозків на рослини.
Розглянуто головне джерело бактеріальної інфекції — по-
сівний матеріал і методи боротьби з інфекцією — фізичну
(термічна) та хімічну (протруювання) обробку насіння. Ви-
користання хімічних протруйників більш технологічне, але
перелік необхідних препаратів дуже обмежений. Фунгіцидні
протруйники, що застосовувались 20–30 років тому (фор-
малін, препарати, що містять тирам) мали бактерицидну
дію. Замінили їх у середині 1990-х років на препарати, які
не мали бактерицидних властивостей, тому спостерігалось
поширення бактеріальної інфекції. Препарати з тирамом
застосовуються і нині, що забезпечує достатній ефект про-
філактики від зараження ББ. Дано опис умов стримування
розвитку базального бактеріозу (внесення азотних добрив,
обробіток ґрунту із оборотом пласта).
УДК 632.51
2016.3.131. ЗЕЛЕНИЙ АГРЕСОР
/ Іващенко І. // The ukrai-
nian farmer. — 2016. — № 7. — С. 86–87.
Амброзія полинолиста, бур’ян, пилок амброзії, алергени,
полінози, захист від амброзії.
Амброзія полинолиста (АП) — найпоширеніша в Україні
рослина, одна з тих, що викликають у населення сезонні по-
лінози. Коренева система в АП добре розвинена, проникає в
ґрунт на глибину понад 4 м і здатна активно використовувати
навіть дуже обмежені запаси вологи. Водночас АП має засто-
сування як у народній, так і в офіційній медицині. Проте про-
блеми, які завдають рослини цього виду на орних і неорних
землях як бур’яни та потенційні алергени, ставлять питання
захисту території від присутності карантинних рослин АП.
У посівах с.-г. культур доцільним є своєчасне застосування
гербіцидів з урахуванням специфіки культурних рослин і
строків найефективнішого проведення обприскувань. Важ-
ливе значення має також формування оптимальних показ-
ників оптичної щільності посівів. Актуальним є своєчасне
підкошування травостою, підсівання та ремонт самих посівів
культурних рослин для формування достатньої щільності
дернини. В умовах населених пунктів (НП) контролювати
наявність АП треба екологічними заходами, наприклад,
скошуванням сходів АП. Перспективним є термічний спосіб
знищення сходів АП струменем гарячої пари. Невеличкі ді-
лянки в НП можна контролювати екрануванням сходів АП
чорною плівкою. Зауважено, що посіви соняшнику також
спричиняють масові алергії, хоч їх активність значно менша,
ніж у амброзії полинолистої.
УДК 632.54:633.18
2016.3.132. ЗНИЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЕРБІЦИДУ
ЦИТАДЕЛЬ 25 ОД М.Д. НА ПОСІВАХ РИСУ
/ Дудченко Т.В.,
Цілинко Л.М., Фальковський І.В. // Вісник аграрної науки. —
2016. — № 6. — С. 20–22. — Бібліогр.: 10 назв.
Рис, гербіциди, резистентність, бур’яни, куряче просо.
Тривалий і беззмінний термін використання гербіциду ци-
тадель 25 ОД м.д. (пеноксулам, 25 г/л), одного з домінуючих,
що використовуються у рисівництві, призвів до утворення
стійких популяцій курячого проса (КП) (
Echinocloa
), швидко-
рослого, здатного адаптуватися до циклу розвитку рису,
який має високу насіннєву продуктивність, внаслідок чого
став дуже небезпечним видом бур’янів. Резистентність КП
визначали методом порівняння ділянок із тривалим (систе-
матичним) застосуванням досліджуваного препарату та без