Упрощенная HTML-версия
15
№ 3 (69), 2016
2016.3.55.
УДК 631.4
ҐРУНТОЗНАВСТВО
середнього, дрібного пилу та мулистої фракції за профілем
ґрунту, а вміст піску, навпаки, знижується від 5,5 до 3,3%.
За довготривалого зрошення непридатними водами зміни
істотніші. Відбулося поважчання гранулометричного складу
з важкосуглинистого до легкоглинистого зі зростанням умісту
фізичної глини від 56–59 до 65–67% унаслідок процесів внут-
рішньоґрунтового оглинювання або вивітрювання, що спри-
чиняють руйнування крупніших часток первинних мінералів
(пісок, середній і крупний пил) і перетворення їх на дрібний
пил та мул. Спостерігається тенденція зростання вмісту
мулистої фракції до 46%, середнього і дрібного пилу відпо-
відно до 12–16%. Фактор дисперсності за Качинським, який
характеризує ступінь руйнування мікроагрегатів, за зрошення
водами цієї якості зростає від 7,4 (незрошуваний ґрунт) до
12,3, що свідчить про зменшення стійкості мікроструктури
чорнозему звичайного. Фактор структурності за Фегеляром,
що визначає водостійкість агрегатів, зменшується від 93 до
88% унаслідок зниження вмісту водостійких агрегатів.
УДК 631.412
2016.3.51. РУХОМІСТЬ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ: ТЕРМОДИ-
НАМІЧНИЙ ПІДХІД: монографія
/ Чешко Н.Ф. — К.: Аграрна
наука, 2015. — 144 с. — Бібліогр.: 77 назв. Шифр 547043.
Рухомість речовин, хіміко-термодинамічні характерис-
тики, потенціометрія у ґрунтах, потенціали живлення
рослин.
Підсумовано тридцятирічні дослідження хіміко-термоди-
намічних характеристик, ґрунтів України методом прямої
потенціометрії в натурному стані. Для кількісної оцінки ру-
хомості у ґрунті елементів живлення (азот, калій, кальцій
тощо), а отже, доступності їх рослинам, застосовано по-
тенціали живлення рослин. В основу покладено поняття
термодинамічної вигідності процесу переходу речовини у
рухому форму, визначуваної шляхом порівняння потенціалу
з константою рівноваги; використано також регресійний ана-
ліз. Потенціали розглянуто як рушійні сили перебігу окремих
оборотних процесів у визначеному напрямі. Особливу увагу
приділено термодинамічній придатності емісії азотовмісних
газів з ґрунту та чинникам ґрунтової кислотності. Складено
шкали оптимальних і критичних рівнів потенціалів ґрунтових
процесів. Зокрема шкалу порогових значень pe
+
pH (потен-
ціал електронно-протонової рівноваги) для термодинамічної
вигідності емісії окремих азотовмісних газів (закис азоту,
окисли азоту, аміаку) в атмосферу; шкала дає змогу оцінити
умови для емісії через експресне потенціометричне вимі-
рювання безпосередньо в ґрунті
in situ
. Містить теоретичне
обґрунтування разом із детальним викладенням методики
вимірювання і розрахунку досліджуваних показників.
УДК 631.415.1:631.153.3:631.81
2016.3.52. ИЗМЕНЕНИЕ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПЛОДОРОДИЯ
И ПРОДУКТИВНОСТИ ДЕРНОВО-ПОДЗОЛИСТОЙ ПОЧВЫ
ПРИ РАЗНЫХ СИСТЕМАХ ОБРАБОТКИ
/ Пегова Н.А., Вла-
дыкина Н.И. // Достижения науки и техники АПК. — 2016. —
Т. 30, № 6. — С. 72–76. — Библиогр.: 7 назв.
Показники родючості, ґрунт дерново-підзолистий, сис-
теми обробітку ґрунту, сівозміни, види пару, продуктив-
ність.
Досліджено показники родючості орного та підорного ша-
рів ґрунту, а також продуктивності сівозміни залежно від
тривалого застосування систем обробітку ґрунту з різними
видами пару в стаціонарному досліді протягом 1986–2012 рр.
Вивчалися три види пару (чисті, занятий), три системи об-
робітку ґрунту (полицева, комбінована, поверхнева) і три
шари ґрунту (0–10, 10–20, 20–30 см). Контроль — чистий
пар без гною і оранка на глибину орного шару. В першій
ротації сівозміни виявлено диференціацію орного шару при
поверхневому обробітку ґрунту. Верхній 0–10 см шар ґрунту
мав більш близькі до оптимальних показники за вмістом во-
дотривких агрегатів (52,0%), біологічної активності (11,8%),
нітрифікаційної здатності (108 мг/кг), ступінь рухомості
фосфору (15,7 мг/кг), ступінь рухомості калію (27,8 мг/кг),
вміст обмінного калію (216 мг/кг), ніж нижній — 40,2%, 9,7%,
94 мг/кг, 14,3 мг/кг, 22,6 мг/кг, 184 мг/кг відповідно. В парово-
му полі четвертої ротації диференціацію орного шару ґрунту
за родючістю відмічено у всіх системах обробітку. Сфор-
мована диференціація орного шару дерново-підзолистого
ґрунту з верхнім розташуванням родючого шару незалежно
від обробітку не призвела до зниження продуктивності сіво-
зміни. Нема необхідності в щорічному полицевому обробітку
ґрунту. Комбінована система обробітку можлива в сівозміні
з різними видами пару, поверхнева — в сівозміні з внесен-
ням гною в чистому пару, соломи всіх зернових культур і
конюшини.
УДК 631.415.2:631.416.7(477.41/.42)
2016.3.53. ОПТИМИЗАЦИЯ ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИХ
СВОЙСТВ ДЕРНОВО-ПОДЗОЛИСТОЙ ПОЧВЫ В КОРМО-
ВОМ СЕВООБОРОТЕ
/ Надточий П.П., Белявский Ю.А.,
Вишневский Ф.А. // Вісник Житомирського національного
агроекологічного університету: наук.-теорет. зб. — Житомир,
2015. — № 2(50), т. 1. — С. 29–39. — Библиогр.: 21 назв.
Шифр 546506.
Ґрунт дерново-підзолистий, властивості ґрунту фізико-
хімічні, сівозміна кормова, вапно, добрива.
Представлено результати досліджень фізико-хімічних і бу-
ферних властивостей дерново-підзолистого ґрунту дослідної
ділянки, де закладений дрібноділяночний польовий дослід.
Описано систему удобрень культур п’ятипільної кормової
сівозміни. Дерново-підзолистий супіщаний ґрунт дослідної
ділянки характеризується низьким вмістом гумусу. Сума об-
мінних основ у орному шарі не перевищує 4,3 мекв/100 г, а
насиченість ґрунту основами становить 64,2%. Ґрунт характе-
ризується низьким ступенем буферної ємності в кислотному
інтервалі і середньою — в лужному. Індекс кислотно-лужної
рівноваги за профілем ґрунту варіює в межах від 0,24 в гу-
мусно-елювіальному горизонті до 0,36 в елювіальному 4,0.
Встановлено, що внесення 10 т/га вапна на фоні невисоких
доз мінеральних добрив (N
15
P
15
K
15
) найсприятливіше позна-
чилося на підвищенні врожайності сіна люцерни. Ефектив-
ним виявилося і внесення 1 кг/га молібдену на фоні 8 т/га
CaCO
3
+ N
30
P
30
K
30
. Винос CaO i MgO рослинами люцер-
ни на удобрених варіантах досліду варіював від 129,6 до
210,9 кг/га і від 27,7 до 44,7 кг/га відповідно.
УДК 631.416.1:631.416.2:631
2016.3.54. ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ОР-
НИХ ЗЕМЕЛЬ УКРАЇНИ МАКРОЕЛЕМЕНТАМИ ЖИВЛЕННЯ
РОСЛИН
/ Христенко А.О. // Вісник аграрної науки. — 2016. —
№ 1. — С. 18–22. — Бібліогр.: 10 назв.
Орні землі, оцінка родючості, макроелементи живлення
рослин, органічні і мінеральні добрива.
Надано експертну оцінку природної родючості орних ґрун-
тів України щодо їх забезпеченості макроелементами жив-
лення рослин на основі сучасних методичних і теоретич-
них розробок. Показано наявність факторів, які заважають
отриманню точної оцінки стану родючості ґрунтів щодо їх
забезпеченості макроелементами живлення рослин. Це
пов’язано з недосконалістю методів ґрунтової діагностики і
методології проведення агрохімічної паспортизації земель.
Відзначено також ґрунтові фактори, які заважають отриман-
ню об’єктивної оцінки стану родючості. Зазначено, що на цей
час реальний середньозважений уміст доступних рослинам
сполук азоту, фосфору і калію в орних ґрунтах України відпо-
відав середнім значенням забезпеченості цими елементами
живлення. Тому на всіх неокультурених ґрунтах України
без застосування відповідних доз органічних і мінеральних
добрив неможливо стабільно одержувати високі врожаї с.-г.
культур нормативної якості.
УДК 631.416.2
2016.3.55. БАЛАНС ФОСФОРУ В ҐРУНТАХ І ЗЕМЛЕРОБ-
СТВІ УКРАЇНИ
/ Носко Б.С., Бабинін В.І., Гладкіх Є.Ю. // Віс-
ник аграрної науки. — 2016. — № 2. — С. 5–10. — Бібліогр.:
11 назв.
Баланс фосфору в ґрунтах, чорнозем типовий, залишкові
фосфати, післядія добрив.
Визначено динаміку змін фосфатного режиму чорнозему
типового на підставі узагальнення досліджень багаторічного
перелогу, а також варіантів із різним обсягом навантаження
мінеральними та органічними добривами. Установлено, що
за 6 ротацій сівозміни попри від’ємний баланс фосфору
(–734 кг/га) уміст його рухомих форм в орному шарі ґрунту
зберігається в межах 5,5–4,2 мг P
2
O
5
/100 г ґрунту. Запас-