Стр. 81 - rj_02_2016

81 № 2 (68), 2016
2016.2.360.
ранти, висаджені в ґрунтову суміш торфу, піску і дернової
землі у співвідношенні 1:1:1. Під час адаптації регенерантів
до польових умов вдалося запобігти зневодненню їх листя за
допомогою обприскування рослин упродовж усього акліма-
тизаційного періоду 50%-м розчином глідерину в етиловому
спирті (1:1), що дало змогу досягти 70,7% приживлюваності
регенерантів. Найсприятливішим строком висаджування
рослин у відкритий ґрунт є квітень–червень. Встановлено,
що оптимальною площею живлення під час постасептичної
адаптації рослин in vivo (для одержання більшої кількості
якісного матеріалу з метою зменшення їх витрат) є комірки
розміром 5? 5 см. Стратегія, розроблена для в’яза гладень-
кого, сприяє довготерміновому збереженню елітних генотипів
і забезпечує підхід до покращання збереженості інших порід,
що перебувають під загрозою зникнення.
УДК 630*421’423.4:630*17:582.632.1/.2’475.2(477.87)
2016.2.357. ВІТРОВАЛИ І СНІГОЛАМИ У ГРАБОВИХ БУ-
ЧИНАХ ЗАКАРПАТТЯ / Блистів В.І., Олійник В.С. // Науковий
вісник Національного лісотехнічного університету України: зб.
наук.-техн. пр. — Л., 2015. — Вип. 25.5. — С. 19–24. — Біб-
ліогр.: 9 назв. Шифр 546423.
Вітровал, сніголам, граб, бук, лісотвірні породи, крутиз-
на і експозиція схилів, противітровальний захист лісу.
Проаналізовано показники вітровалів у буковому і ялино-
вому поясах Карпат, а також здійснено оцінку їх поширення
у висотній смузі грабових бучин. Зазначено, що на стійкість
насаджень у гірських умовах негативно впливають екстре-
мальні метеоумови, зокрема дуже небезпечними є сильні
вітри й випадання мокрого снігу, наслідком яких є вітровали
(ВВ) і сніголами (СЛ) лісу. Вітровали — перманентне стихій-
не явище, що виникає при вітрах зі швидкістю понад 15 м/с,
особливо більше 20 м/с, після попереднього зволоження
лісових ґрунтів. Щодо СЛ, то вони найчастіше виникають на
низьких гіпсометричних рівнях — до висот 800–900 м н.р.м.,
де внаслідок м’яких зим атмосферні опади іноді випадають у
вигляді мокрого снігу, який, налипаючи на крони дерев, спри-
чиняє їх пошкодження. Результати досліджень засвідчили, що
вітровальність букових лісів у 10 разів менша, ніж ялинових.
Із збільшенням висоти гірських схилів стійкість букових на-
саджень проти вітру ослаблюється, тому на висотах понад
700 м н.р.м. формується більше половини вітровальних си-
туацій. Очевидно, що з висоти 400 м доцільно впроваджувати
систему противітровального захисту лісу, а з висоти 700 м
вона має бути невід’ємною складовою ведення лісового
господарства. Найбільша вітростійкість спостерігається у
твердолистяних корінних породах (бук, дуб скельний і граб),
а найменша — насадженнях похідної ялини. Встановлено, що
розподіл площ ВВ у бучинах залежно від орографії місцевості
майже такий, як і в ялинових лісах, які зростають переважно
на стрімких і дуже стрімких схилах північно-західних експо-
зицій. Слід зазначити, що в букових лісах Закарпаття місцеві
особливості атмосферної циркуляції можуть зумовлювати по-
над третину вітровальних ситуацій також на схилах південних
експозицій. З’ясовано, що частка сніголамів у лісорослинних
умовах бучин незначна — менше ніж 2%.
УДК 630*5’18:630*17:582.632.2(292.452)
2016.2.358. ДИНАМІКА ОСНОВНИХ ТАКСАЦІЙНИХ ПО-
КАЗНИКІВ МОДАЛЬНИХ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ РІЗ-
НИХ ЕКСПОЗИЦІЙНО-ОРОГРАФІЧНИХ ГРУП УКРАЇНСЬКИХ
КАРПАТ / Гриник Г.Г. // Науковий вісник Національного
лісотехнічного університету України: зб. наук.-техн. пр. — Л.,
2015. — Вип. 25.4. — С. 8–16. — Бібліогр.: 13 назв. Шифр
546422.
Букові ліси, таксація бучин, моделі росту бука, динаміка
таксаційних ознак, експозиційно-орографічні групи.
Здійснено моделювання основних таксаційних показників
модальних букових деревостанів (БД) різних експозиційно-
орографічних груп (ЕОГ) Українських Карпат (моделі росту
у висоту та за діаметром, динаміки відносної та абсолютної
повнот БД і загальних запасів). Зазначено, що створені моде-
лі адекватно описують особливості росту в межах виділених
ЕОГ та в типах лісорослинних умов (ТЛУ) С2–С3 і D2–D3 .
Коефіцієнти рівнянь регресії визначено з відповідною точ-
ністю. За результатами досліджень установлено, що для БД
максимальними значеннями середньої висоти деревостанів
характеризуються ліси Іа класу бонітету обох груп ТЛУ І та
ІІ ЕОГ. З’ясовано, що загалом максимальними значеннями
відносної повноти характеризуються бучини Іа класу бонітету
обох ЕОГ у ТЛУ С2–С3 та у ТЛУ D2 –D3 . Динаміка показника
для таких БД є близькою, а значення змінюються від 0,87 до
0,71. Мінімальними значеннями відносної повноти характери-
зуються БД ІІІ класу бонітету І ЕОГ у ТЛУ С 2–С3 та І і ІІ ЕОГ
у ТЛУ D2–D3 . Значення показника для таких деревостанів
змінюється від 0,82–0,87 до 0,57–0,59.
УДК 630*53:630*182:504.064.3(292.452)“19/20”
2016.2.359. ДИНАМІКА СТАНУ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАР-
ПАТ ЗА ДАНИМИ МОНІТОРИНГУ В 2010–2014 РОКАХ /
Шпарик Ю.С., Вітер Р.М. // Науковий вісник Національного
лісотехнічного університету України: зб. наук.-техн. пр. — Л.,
2015. — Вип. 25.2. — С. 31–36. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр
546420.
Моніторинг лісів, дефоліація, дехромація, довжина крони,
пошкодження дерев, динаміка стану карпатських лісів.
Наведено результати аналізу динаміки стану основних
порід лісів Українських Карпат упродовж 2010–2014 рр. за
показниками моніторингу (методика ICP-Forest): дефоліа-
ція, дехромація, довжина крони, пошкодження. За період
досліджень стан основних порід регіону був добрим. У бука,
дуба та ялини дефоліація і дехромація були “незначними”,
а пошкодження — “слабкі”. При цьому коливання показників
стану в окремі роки перевищували 30%. Виявлено тенденцію
щодо збільшення довжини крон бука і ялиці. У ялини цей
показник був стабільний. Найчастіше спостерігалися такі
пошкодження, як: сухі сучки — у хвойних порід, листогризні
шкідники — у дуба та поперечний рак — у бука. Динаміка
показників стану основних порід регіону за останні 5 років
була такою: незначне покращання стану бука лісового, але
з достовірним ростом інтенсивності пошкоджень; стабільний
стан ялини європейської, проте з дуже інтенсивними коли-
ваннями більшості показників; стабільний стан ялиці білої з
незначним покращанням і з дуже інтенсивними коливаннями
більшості показників.
УДК 630*56:630*17:582.475.4(477.8)
2016.2.360. ОЦІНЮВАННЯ СТОВБУРОВОГО ЗАПАСУ
ДЕРЕВОСТАНІВ СОСНИ БАНКСА ТА СОСНИ ЖОРСТКОЇ
В УМОВАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ / Юськевич Т.В.,
Вицега Р.Р., Осадчук Л.С. // Науковий вісник Національного
лісотехнічного університету України: зб. наук.-техн. пр. — Л.,
2015. — Вип. 25.4. — С. 17–23. — Бібліогр.: 16 назв. Шифр
546422.
Сосна Банкса, сосна жорстка, запас стовбуровий дерево-
стану, інтродукція, бонітет.
Проведено дослідження з метою виявлення модальних при-
стигаючих та стиглих деревостанів сосен Банкса і жорсткої в
умовах західного регіону України та оцінки їх стовбурового
запасу. Визначено основні лісівничо-таксаційні показники де-
ревостанів на пробних площах, розраховано запаси модальних
пристигаючих та стиглих деревостанів за участю вищезазна-
чених деревних порід у досліджуваному регіоні. Результати
дослідження й узагальнення засвідчили, що деревостани сосни
Банкса (СБ) приурочені, здебільшого, до сухих і свіжих борів
(49,7%) та свіжих і вологих суборів (34,9%), рідше — до свіжих і
вологих сугрудів (8,7%), а деревостани сосни жорсткої (СЖ) —
до борових, суборових та сугрудових типів лісорослинних умов.
Найбільша частка насаджень зосереджена у вологому суборі —
53,8%. Зазначено, що СБ і СЖ можуть зростати в мішаних
(як правило із сосною звичайною (СЗ)) та формувати чисті
біогрупи. Деревостани з часткою в складі цих деревних порід
характеризуються високими показниками продуктивності, зо-
крема класом бонітету і загальним запасом. Деревостани СЖ
є продуктивнішими в умовах західного регіону, що підтверджу-
ють бонітети насаджень (І клас) та значення загального стовбу-
рового запасу, який у віці 86–97 років становить від 395 м3/га–1
до 729 м3/га –1. Встановлено, що СЖ у пристигаючому та
стиглому віці досягає, а в окремих випадках і перевищує, про-
дуктивність деревостанів СЗ, а СБ, навпаки, характеризується
нижчими показниками стовбурового запасу (272–460 м3/га–1 ).
Це зумовлено, насамперед, біологічними особливостями де-
ревних порід. Слід зазначити, що загалом запас досліджуваних
деревостанів характеризується високою мінливістю.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО УДК 630