Упрощенная HTML-версия
21
№ 2 (68), 2016
2016.2.85.
29,1 ц/га, приріст 11,7 ц/га (67,2%). За схеми 45
?
10 см —
32,5 ц/га, приріст 13,4 ц/га (70,2%), за схеми 45
?
15 — 27 ц/га,
приріст 10,7 ц/га (65,6%) порівняно із застосуванням гною
10 т/га. Окупність 1 кг NPK за схеми 45
?
5 см — 4,76 кг;
45
?
10 см — 5,43; 45
?
15 см — 4,24 кг зерна сої. Зроблено
висновок, що для одержання більш високої врожайності сої
сівбу слід проводити 10–15 квітня за схемою 45
?
10 см і вне-
сенням 10 т/га гною + N
60
P
90
K
60
щороку.
УДК 632.51:633.63:631.816
2016.2.82. КОНТРОЛЮВАННЯ ЗАБУР’ЯНЕНОСТІ ПОСІ-
ВІВ БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ В УМОВАХ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕ-
РОБСТВА
/ Цюк О.А. // Вісник Житомирського національного
агроекологічного університету: наук.-теорет. зб. — Житомир,
2015. — № 2(50), т. 1. — С. 40–45. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр
546506.
Бур’яни, забур’яненість, система землеробства, обро-
біток ґрунту.
Викладено результати досліджень із вивчення впливу
різних систем землеробства і варіантів обробітку ґрунту на
забур’яненість поля буряків цукрових. Вивчали три системи
землеробства: промислову (12 т гною і 300 кг NPK на 1 га
+ пестициди — контроль); екологічну (12 т гною + 6 т після-
жнивних решток і 150 кг NPK + пестициди); екологічну (12 т
гною + 5 т післяжнивних решток без мінеральних добрив і
пестицидів, але з використанням біологічних засобів захисту)
та чотири варіанти основного обробітку ґрунту: диференційо-
ваний (контроль, який передбачає за ротацію 6 полицевих,
два поверхневих та один плоскорізний обробіток); різно-
глибинний плоскорізний; полицево-безполицевий (ярусна
оранка і поверхневе дискування); поверхневий (дискування
на глибину 8–10 см). Встановлено, що найбільша кількість
бур’янів була на варіанті поверхневого обробітку ґрунту за
біологічної системи землеробства — 383 шт./м
2
, найменша —
102 шт./м
2
за промислової системи землеробства на варіанті
полицево-безполицевого обробітку ґрунту. Плоскорізний та
поверхневий обробітки ґрунту призводять до збільшення
частки малорічних та багаторічних односім’ядольних видів
бур’янів порівняно з полицево-безполицевим обробітком.
Збільшення норми внесення органічних добрив у сівозміні
призводить до росту забур’яненості посівів цукрових бу-
ряків, серед яких переважають дводольні бур’яни. Під час
збирання врожаю цукрових буряків кращим за чистотою
поля від бур’янів був варіант з полицево-безполицевим або
диференційованим основними обробітками ґрунту у моделях
промислового і екологічного землеробства, де відмічено на
19% менше бур’янів порівняно з контролем. Зроблено висно-
вок, що в Лісостепу України за вирощування цукрових буряків
слід використовувати полицево-безполицевий варіант об-
робітку ґрунту з використанням промислової та екологічної
системи землеробства.
УДК 632.931.1:631.55:633.11
2016.2.83. ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ СИЗАМ НАНО І
ГРЕЙНАКТИВ-С НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
/
Любич В.В. // Agro One (приложение к журналу). — 2016. —
№ 2 (февраль–март). — С. 10–11.
Пшениця озима, регулятори росту, продуктивність
пшениці, якість зерна.
Наведено результати досліджень щодо впливу регуляторів
росту Сизам-Нано і Грейнактив-С на продуктивність і якість
зерна пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу
України. Вивчали сорт Тронка по попереднику зайнятий пар
за схемою: контроль без обробки; передпосівна обробка та
обприскування у фазі кінець кущіння препаратом Сизам-
Нано; обприскування у фазах кінець кущіння та кінець виходу
в трубку препаратом Грейнактив-С. Врожайність пшениці
і якість зерна залежали від виду та способу застосування
регуляторів росту. Так, передпосівна обробка препаратом
Сизам-Нано забезпечила врожайність 57,3 ц/га — на 6,8 ц/га
(13,4%) вище контролю, обприскування в кінці фази кущін-
ня — 55,7 ц/га, що на 5,2 ц/га (10,3%) вище контролю.
Одноразове обприскування рослин у фазі кущіння препара-
том Грейнактив-С забезпечило врожайність 55,8 ц/га — на
5,3 ц/га (10,4%) вище контролю, дворазове — 56,9 ц/га, що
на 6,4 ц/га (12,7%) вище контролю. Найбільший вміст білка —
13,4% та клейковини — 26,1% одержано за дворазового
обприскування препаратом Грейнактив-С, що на 10,5% і
11% відповідно вище контролю. Зроблено висновок, що
регулятори росту Сизам-Нано і Грейнактив-С заслуговують
на впровадження у виробництво.
631.6 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
Науковий референт — кандидат с.-г. наук НИНЬКО П.І.
Науковий консультант — професор СЛЮСАР І.Т.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
УДК 631.6
УДК 631.6
2016.2.84. ВПЛИВ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ НА СОЛЬОВИЙ
РЕЖИМ ҐРУНТІВ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ)
/ Онопрієнко Д.М., Макарова Т.К. // Вісник Дніп-
ропетровського державного аграрно-економічного універси-
тету. — 2015. — № 3. — С. 53–57. — Бібліогр.: 7 назв.
Меліорація хімічна, режим ґрунтів сольовий, чорноземи
солонцюваті, зрошення, фосфогіпс.
Досліджено вплив фосфогіпсу, як хімічного меліоранта,
на сольовий режим зрошуваних солонцюватих чорноземів.
Показано, що післядія 1-го року використання фосфогіпсу як
меліоранта характеризувалась у більшості варіантів суль-
фатним натрієвим хімічним типом засолення. За “сумарним
ефектом” токсичних іонів ґрунти належали до середньо-
засолених, а за вмістом токсичних солей — до слабо- та
середньозасолених. Дія фосфогіпсу на 2-й рік змінила тип
засолення на сульфато-хлоридний. За катіонним складом
ділянки без зрошення тип засолення змінився з натрієвого
на натрієво-кальцієвий лише на варіанті з внесенням фос-
фогіпсу після основного обробітку ґрунту нормою 6 т/га. За
зрошення ці зміни відбулися під час внесення фосфогіпсу
до оранки нормою 3 т/га та після основного обробітку ґрунту
нормою 6 т/га. З огляду на “сумарний ефект” токсичних іонів
та розрахунок вмісту токсичних солей, ступінь засолення дос-
лідних ділянок характеризувався як середній, а за внесення
6 т/га фосфогіпсу зі зрошенням — як слабозасолений. Отже,
позитивний результат дії фосфогіпсу, як хімічного меліоран-
та, на сольовий режим ґрунту відбувається на другий рік за
норми внесення до оранки 3 т/га та після основного обро-
бітку ґрунту — 6 т/га зі зрошенням.
УДК 631.6.03
2016.2.85. ДИНАМІКА ЯКОСТІ ПОЛИВНОЇ ВОДИ НА РИ-
СОВИХ ЗРОШУВАЛЬНИХ СИСТЕМАХ В УМОВАХ ЗМІН
КЛІМАТУ
/ Морозов О.В., Морозов В.В., Дудченко К.В., Без-
ніцька Н.В. // Наукові засади ефективного ведення степового
землеробства в умовах змін клімату: зб. матеріалів Міжнар.
наук.-практ. конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон, 2015. —
С. 159–161. Шифр 546155.
Якість поливної води, рисові зрошувальні системи, дре-
нажно-скидна вода, вода (динаміка мінералізації).
Зазначено, що в умовах змін клімату особливого значення
набувають дослідження умов і чинників формування дре-
нажно-скидної води та води з чеків рисових зрошувальних
систем; оцінка якості зрошувальної води, води з чеків та
дренажно-скидної води; динаміка мінералізації досліджува-
них вод за вегетаційний період. Оцінка якості зрошувальної
води показала, що за безпекою вторинного засолення та
осолонцювання ґрунтів вона відповідає І класу якості, за
токсичністю впливу на рослини, температурним режимом —
до ІІ класу, до ІІ класу — за безпекою підлуження ґрунтів,
термодинамічними потенціалами. Дослідження хімічного