Упрощенная HTML-версия
79
№ 2 (68), 2016
2016.2.351.
у серпні–вересні — на брусничниках, восени — на журав-
линниках. З’ясовано, що в середньому відстань до ягідника
становить 173,8±28,8 м (n=273). Птахи в літньо-осінній період
найчастіше тримаються на ягідниках або недалеко від них
(72,2% траплянь на відстані до 100 м). Збільшення відстані до
ягідників спричиняє зменшення ймовірності траплянь птахів
(r=–0,93). У місцях зі значними площами ягідників (5–25 га
?
(25 га)
–1
) зафіксовано 58,6% траплянь. Обмеженість площ
журавлинників зумовлює відносно невелику кількість фікса-
цій Т. (16,5% траплянь), проте на територіальний розподіл
птахів ці ягідники впливають особливо істотно.
УДК 630*161.03:577.34:504.062.4(477)
2016.2.347. ПРОБЛЕМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЛІСІВ ПОЛІССЯ
УКРАЇНИ, ЗАБРУДНЕНИХ РАДІОНУКЛІДАМИ
/ Краснов В.П.,
Курбет Т.В., Шелест З.М. // Науковий вісник Національного
лісотехнічного університету України: зб. наук.-техн. пр. — Л.,
2015. — Вип. 25.2. — С. 103–109. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр
546420.
Забруднення лісів радіонуклідами, реабілітація лісів, лісо-
користування, радіонукліди, лісогосподарські заходи.
Здійснено порівняння результатів дослідження мозаїчності
радіоактивного забруднення лісів Полісся України в перші
роки після аварії на ЧАЕС та через 28 років. З’ясовано, що
варіювання величини щільності радіоактивного забруднення
ґрунту в лісових насадженнях на сьогодні може сягати 50%.
Результати досліджень свідчать про значне зниження рівнів
радіоактивного забруднення лісів, що дає можливість здій-
снювати реабілітацію лісокористування та лісогосподарських
заходів. Дослідження, проведені в лісах, де заборонено
лісогосподарську діяльність (кількість радіоактивного забруд-
нення ґрунту понад 15 Кі/км
2
), виявили значну мозаїчність
забруднення їх радіонуклідами на рівні таксаційних виділів
і лісових кварталів. Реабілітація лісів і лісогосподарського
виробництва має здійснюватися поступово і проводитися
після детального вивчення радіаційної ситуації в лісових
кварталах, оскільки частина матеріалів обстеження лісів
за 1991–1992 рр. мають суб’єктивний характер. Вказано на
необхідність створення в системі Держагентства лісових ре-
сурсів електронного банку даних матеріалів обстеження лісів
за 1991–1992 рр., а також нового банку даних за матеріалами
обстеження лісів з метою їх реабілітації.
УДК 630*17:582.475.2:630*232.42:631.811.98
2016.2.348. ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА
РІСТ СІЯНЦІВ МОДРИНИ ТОНКОЛУСКАТОЇ
/ Белеля С.О. //
Науковий вісник Національного лісотехнічного університету
України: зб. наук.-техн. пр. — Л., 2015. — Вип. 25.1. — С. 36–
44. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 546419.
Модрина тонколуската, регулятори росту, сіянці модри-
ни, теплиця, насіння модрини.
Вивчався вплив різних видів регуляторів росту рослин
(РРР) на ріст сіянців модрини тонколускатої (МТ) у закри-
тому ґрунті, який значною мірою визначається субстратом.
Установлено, що склад останнього визначає ефективність
дії РРР, яка може істотно змінюватися — від індиферентної
до сильно стимулювальної. Доцільним є чотириразове об-
роблення сходів превікуром, що запобігає виляганню рослин,
усуває небезпеку подальшого з’явлення хвороб і шкідників.
Зауважується, що використання лісового ґрунту як компо-
нента субстрату, відсутність мульчі та припосівного добрива
дещо зменшують інтенсивність росту сіянців МТ загалом,
проте порівняно слабо впливають на вихід стандартного са-
дивного матеріалу. На показник середньої висоти однорічних
сіянців МТ істотно впливають спосіб підготовки насіння до
висіву, наявність припосівного добрива, мульчування посівів
і наявність суперабсорбенту. В останньому випадку забезпе-
чується оптимальний водний режим живлення рослин навіть
за умови нерегулярного поливу. Краще ростуть однорічні сі-
янці МТ за рівномірного їх розміщення в рядах. На зниження
показників висоти й діаметра на кореневій шийці сіянців МТ
вплинули спосіб підготовки насіння до висіву (намочування
у воді після зберігання в герметичній тарі), відсутність при-
посівного добрива і мульчування посівів та висів насіння без
суперабсорбенту. Найефективнішими з використаних РРР
виявились Максим і Мікосан, які забезпечили дружне пророс-
тання насіння, швидке з’явлення сходів, високий вихід стан-
дартного садивного матеріалу, високі біометричні показники
рослин. Зниження ефективності дії досліджуваних РРР відоб-
ражається таким рядом: Максим
>
Мікосан
>
Циркон
>
Емістим
>
Вермістим. Зроблено висновок, що передпосівне
оброблення насіння модрини тонколускатої водними розчи-
нами регуляторів росту рослин сприяє підвищенню схожості
насіння, збільшенню виходу стандартних сіянців з одиниці
площі та прискоренню їхнього росту.
УДК 630*17:582.632.2:631.559(477.87)
2016.2.349. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ТА ПРОДУК-
ТИВНІСТЬ ДУБОВИХ ЛІСІВ ЗАКАРПАТТЯ
/ Копій Л.І., Фі-
зик І.В., Копій С.Л., Агій В.О., Копій М.Л. // Науковий вісник
Національного лісотехнічного університету України: зб. наук.-
техн. пр. — Л., 2015. — Вип. 25.1. — С. 69–74. — Бібліогр.:
10 назв. Шифр 546419.
Дуб, продуктивність дубових лісів, вік дубових дерево-
станів, діброви реліктові, діброви грабові свіжі.
Наведено результати аналізу поширення, продуктивності,
видового складу дубових лісів (ДЛ) Закарпаття, які відзна-
чаються високою видовою насиченістю й значною потенці-
альною продуктивністю. Встановлено, що вікова структура
ДЛ регіону досліджень істотно порушена. Найбільшу площу
тут займають середньовікові високостовбурні деревостани
(53,9%), значно менше стиглих і перестійних (11,5%) та най-
менше молодняків 1-го класу віку (5,4%). Слід зазначити,
що серед ДЛ значну площу (понад 50%) займають похідні та
низькоповнотні (понад 73%) деревостани, що має істотний
вплив на їх продуктивність та екологічну стійкість. З метою
підвищення ефективності використання лісорослинних умов
досліджуваного регіону, доцільно посилити увагу стосов-
но забезпечення природного відтворення ДЛ, своєчасного
проведення доглядових рубок, зменшення площі похідних
деревостанів та сприяти поступовому зростанню їх площі
шляхом створення на низькопродуктивних та непридатних
для с.-г. використання землях лісових насаджень за участю
дуба звичайного.
УДК 630*17:582.931.4:630*44
2016.2.350. ІНФЕКЦІЙНА ТА НЕІНФЕКЦІЙНА ПАТОЛО-
ГІЯ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО
/ Кульбанська І.М. // Науковий
вісник Національного лісотехнічного університету України:
зб. наук.-техн. пр. — Л., 2015. — Вип. 25.1. — С. 75–80. —
Бібліогр.: 11 назв. Шифр 546419.
Ясен звичайний, патологія ясена, ентомофауна шкідлива,
туберкульоз ясена, шкодочинність хвороб ясена.
Висвітлено результати фітопатологічних досліджень па-
тологічних змін вегетативних та генеративних органів ясена
звичайного (ЯЗ) під дією патогенної міко- і мікрофлори, а
також шкідливої ентомофауни. Зазначено, що мікрофлора
інфікованих гілок, листя та бруньок всихаючих насаджень
F. excelsior
L. характеризується наявністю комплексу па-
тогенних видів, які дисперсно локалізуються по ураженій
ділянці. Найбільш поширеною і шкодочинною хворобою ЯЗ
є туберкульоз (збудник —
P. syringae pv. savastanoi
), який
уражує як вегетативні, так і генеративні органи цієї деревної
породи (на листках туберкульоз не виявлено, оскільки вони
нечутливі до його збудника навіть за штучного зараження). Із
суцвіть та інших органів ЯЗ (крім листків) ізольовано жовто-
пігментні та спороносні бактерії, які в експерименті виявили
патогенні властивості, а також мікроміцети. Зауважується,
що нині в етіології “смертельної хвороби”
F. excelsior
L.
переважає мікозна точка зору, зокрема анаморфний гриб
Chalara fraxinea
та телеоморфа —
Hymenoscyphus pseudo-
albidus
, проте наразі це питання залишається дискусійним.
У ході досліджень визначено широке видове різноманіття
представників шкодочинної ентомофауни, яка ушкоджує
насамперед генеративні органи і листки, а також гілки й
стовбури. З’ясовано, що найшкодочиннішими є представники
ряду
Coleoptera
(лубоїди).
УДК 630*18’6“737”
2016.2.351. НАУКОВИЙ ВІСНИК НЛТУ УКРАЇНИ: зб. наук.-
техн. пр.
/ Нац. лісотехн. ун-т України; наук.-ред. рада: Туни-
ця Ю.Ю. (голова) [та ін.]. — Л., 2015. — Вип. 25.7. — 296 с. —
(Сер. Економіка). Шифр 546425.
Лісокористування стале, менеджмент екологічний, стра-
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630