Упрощенная HTML-версия
62
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.269.
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4
ни; під його впливом на клітинах яйцепроводу утворюються
?
-2 адренергічні рецептори, які регулюють їх скорочувальну
активність у процесі запліднення; встановлено, що він висту-
пає як імуномодулятор. Пригнічує активність Т-хелперів, що
має значення при заплідненні, а при взаємодії з гормонами
тимуса — посилює виділення лютеїнізуючого гормона та
відповідним чином впливає на механізми овуляції. Особливу
увагу приділено синхронізації статевої охоти у стаді за допо-
могою Альтрезину (схема).
УДК 636.4.082.11
2016.2.269. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДБОРУ БАТЬКІВСЬКИХ
ФОРМ В ГЕНОФОНДОВИХ СТАДАХ СВИНЕЙ
/ Дудка О.І. //
Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2015. — Вип. 8. — С. 219–
230. — Бібліогр.: 8 назв.
Свині, порода, лінія, підбір, ефект гетерозису (ЕГ), індек-
си схожості, кластерний аналіз.
Надано оцінку ефективності поєднуваності батьківських та
материнських ліній генофондових стад свиней українських
степових білої та рябої порід ДПДГ “Асканія-Нова”. Вста-
новлено, що 22,2% поєднань із загального їх числа у стаді
української степової білої породи характеризуються пози-
тивними варіантами фактичного гетерозису. Максимальний
ефект поєднуваності за комплексом відтворювальних ознак
встановлено в кросах ліній Задорого
?
Аспекта (ЕГ=120).
Нейтральним варіантом гетерозису характеризується 42,2%
поєднань при ЕГ у межах ±5% середньої по популяції. Знач-
ний ефект гетерозису встановлено в кросах ліній української
степової рябої породи: Рубіна
?
Радія, Рассвета
?
Розбійника (ЕГ=106,9–112,8); Рябого
?
Розбійника
(112,8); Розбійника
?
Рифа (111,0). Внутрішньолінійні
варіанти значно поступалися кросам ліній за продуктивністю.
За комплексом відтворювальних ознак встановлено рівень
міжлінійної диференціації. Індекси схожості у стаді свиней
української степової рябої коливалися в межах 0,154–0,951.
Найбільш близькими виявилися лінії Рябого і Рифа, Реала і
Розбійника, де коефіцієнти трансгресії становили відповідно
0,936 і 0,951. Значну генетичну несхожість встановлено між
лінією Рокота з усіма наявними лініями (0,154–0,287). Ви-
значено генетичні дистанції та проведено групування ліній
свиней у кластери за комплексом відтворювальних ознак.
УДК 636.4.082.11
2016.2.270. ВІДГОДІВЕЛЬНІ ТА М’ЯСНІ ЯКОСТІ ВІТЧИЗ-
НЯНИХ ПОРІД СВИНЕЙ
/ Дудка О.І., Карвацька І.М. // Науко-
вий вісник “Асканія-Нова”. — 2015. — Вип. 8. — С. 210–218. —
Бібліогр.: 7 назв.
Свині, порода, відгодівельні та м’ясні якості, селекційний
процес, асиметрія, ексцес.
Викладено результати досліджень відгодівельних та м’яс-
них якостей молодняку свиней українських степових білої
та рябої порід чотирьох генофондових стад півдня України.
Встановлено, що за умов тривалого чистопорідного розве-
дення вітчизняних порід досягнуто високий рівень племінних
якостей свиней, що засвідчує їх господарську цінність та ви-
соку пристосованість до умов навколишнього середовища.
Виявлено порідні особливості за віком досягнення молод-
няком живої маси 100 кг. Так, максимальними показниками
характеризувалися нащадки кнурів-плідників генофондових
стад “Лідія” та “Асканія-Нова” української степової білої по-
роди — 178,4 дня, із розмахом мінливості відповідно 165–195
і 168–198 днів, високовірогідно перевершуючи аналогів гос-
подарства “Волна” на 5,4 дня (Р>0,999). Вища енергія росту
характерна для молодняку племгосподарства “Лідія” 781,2 г,
перевага над аналогами стад “Асканія-Нова” і “Волна” ста-
новила відповідно 23,6 (Р>0,99) і 15,1 г. Частка елітних
нащадків за віком досягнення 100 кг української степової
рябої породи становила 80,8%, за витратами корму на 1 кг
приросту живої маси — 97,0%, за товщиною шпику та дов-
жиною напівтуші — відповідно 74,5 та на 94,6%. Доведено,
що аналіз селекційного процесу у стадах бажано здійснювати
за статистичними показниками асиметрії і ексцесу та з ураху-
ванням форми кривої розподілу частот варіаційного ряду.
УДК 636.4.082.12
2016.2.271. ИЗМЕНЧИВОСТЬ ГЕНА ESR В ЛИНИИ СВИ-
НЕЙ КРУПНОЙ БЕЛОЙ ПОРОДЫ И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА
ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНЫЕ КАЧЕСТВА
/ Соколов Н.В., Ма-
чульская Е.В. // Свиноводство. — 2015. — № 7. — С. 5–7. —
Библиогр.: 12 назв.
Свині, ПЛР-ПДРФ, ESR-поліморфізм, відтворювальні
якості.
Проведено генотипування алелів ESR у маток (n=239)
і кнурів (n=19) великої білої породи в одному з дослідних
свинарських господарств. При обробці даних за 865 опоро-
сами (із них 239 — перші, 209 — другі, 171 — треті, 113 —
четверті, 73 — п’яті і 60 — шості і сьомі) встановлено, що
наявність генотипу ВВ і АВ не має позитивного впливу на
відтворювальні якості свиноматок. Відмічено достовірний су-
місний вплив маток і кнурів на масу гнізда першого опоросу у
30 днів, а також достовірний сумісний вплив обох факторів на
кількість поросят при відлученні і масу гнізда у 30 діб у маток
із другим і більше опоросами. Отже, ймовірно, що алель В
гена ESR у деяких групах свиней успадковується зчеплено
з іншим алелем гена, пов’язаним з відтворювальними якос-
тями, що зумовлює вибірковий прояв позитивної дії цього
алеля в різних стадах (табл.). Також можливо, що в групах
свиней, які мають високі показники відтворювальних якостей
свиноматок, позитивна дія ESR алелі В не виявляється, тому
позитивний вплив цього алеля потребує подальшої пере-
вірки на більш значній кількості тварин.
УДК 636.4.082.12
2016.2.272. МЕЖПОРОДНОЕ СКРЕЩЕВАНИЕ ПОВЫ-
ШАЕТ ПРОДУКТИВНОСТЬ
/ Балынников А.А., Рябцева С.В. //
Тваринництво сьогодні. — 2016. — № 5. — С. 48–53.
Свиноматки, кнури, породи свиней, схрещування, продук-
тивність, підсвинки, відтворювальна здатність.
Проведено комплексну оцінку репродуктивних якостей чи-
стопорідних і помісних свиноматок, відгодівельних та м’ясних
ознак їх потомства, отриманого при схрещуванні з кнурами
спеціалізованих порід. У досліді використовували чисто-
порідних свиноматок і кнурів білоруського заводського типу
“Дніпробузький” породи йоркшир (Й.), а також чистопорідних
свиноматок білоруської м’ясної породи (БМ) і помісних свино-
маток (БМ
?
Й.) у поєднанні з кнурами порід дюрок (Д.) і лан-
драс (Л.) німецької селекції. За принципом груп-аналогів було
сформовано п’ять груп свиней з урахуванням походження,
живої маси і віку. Визначено, що найбільша багатоплідність
серед дослідних у свиноматок БМ породи — 11,3 поросяти на
опорос. У дослідних групах багатоплідність свиноматок, за-
пліднених кнурами породи Д., була нижче на 10,8% (Р<0,001)
і 11,6% (Р <0,05) порівняно з матками контрольної групи. Маса
гнізда при народженні у помісних маток БМ
?
Й., запліднених
кнурами Д., була найвищою серед дослідних груп — 12,8 кг,
однак щодо контрольної групи — це на 5,9% (Р<0,05) менше.
Висока молочність була відзначена у свиноматок Й., заплідне-
них кнурами Д., — 57,8 кг, що на 9,8 кг, або на 20,4% (Р<0,001)
вище, ніж у маток контрольної групи. Найкращі показники
збереження поросят спостерігались у свиноматок породи Й.,
запліднених кнурами Д., — 90,9%, що на 9,9% вище, ніж у сви-
номаток контрольної групи. Поросята, одержані від поєднань
(БМ
?
Й.)
?
Д. і БМ
?
Й., перевершували однолітків контрольної
групи за масою одного поросяти на 1,8 кг або на 22,7%, і на
1,9 кг або на 24% (Р<0,001) відповідно. Комплексний показник
відтворювальних якостей свиноматок білоруської м’ясної по-
роди був найкращим серед інших груп і становив 92,7 бала,
що на 8 балів більше, ніж у свиноматок контрольної групи.
Кращими показниками відгодівельної продуктивності від-
різнялися підсвинки поєднань Й.
?
Д., (БМ
?
Й.)
?
Д. і Й.
?
Л., і
у яких вік досягнення живої маси 100 кг і середньодобовий
приріст становив 170,4 діб (Р<0,001) і 786 г (Р<0,001), 172,3
діб (Р<0,01) і 739 г (Р <0,001), 176,1 діб (Р<0,001) і 730 г
(Р<0,001) за витрат кормів 3,28–3,41 к.од. (Р<0,001) відповід-
но. Найкращими показниками маси задньої третини напівтуші
(12,0 кг) характеризувалися помісі (БМ
?
Й.)
?
Д. і Й.
?
Д., що
на 5,3% (Р<0,05) перевищувало аналоги контрольної групи.
Найбільш високим вмістом м’яса в туші відрізнялися помісі
Й.
?
Д. і (БМ
?
Й.)
?
Д. — 65,6 і 65,7%, що на 5,3 і 5,4% (Р<0,05)
перевищувало показники підсвинків породи Й.
УДК 636.4.082.32/.082.454.3
2016.2.273. БАГАТОПЛІДНІСТЬ СВИНОМАТОК РІЗНИХ
ГЕНОТИПІВ ТА ЇХ РЕПРОДУКТИВНІСТЬ
/ Ставецька Р., Шор-