Упрощенная HTML-версия
20
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.77.
УДК 631.5
АГРОТЕХНІКА
сорту Вересоч (5,66–5,54 т/га) формує при висіві насіння на
глибину 4–6 см.
УДК 631.53.048:633.34(477.47)
2016.2.77. ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД
ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ
ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Молдован В.Г.,
Молдован Ж.А., Собчук С.І. // Вісник Житомирського націо-
нального агроекологічного університету: наук.-теорет. зб. —
Житомир, 2015. — № 2(50), т. 1. — С. 279–285. — Бібліогр.:
6 назв. Шифр 546506.
Соя, обробіток ґрунту, удобрення, насіння, врожайність.
Висвітлено результати досліджень щодо впливу способів
основного обробітку ґрунту (оранка, поверхневий), удобрень
(без добрив, N
30
P
30
K
30
, N
45
P
45
K
45
) на індивідуальну продук-
тивність рослин та показники врожайності сої в умовах Право-
бережного Лісостепу України. Моніторинг запасів продуктивної
вологи в орному та метровому шарах ґрунту на час сівби сої
та вегетації свідчив, що за оранки накопичується більша кіль-
кість вологи (193,4 мм) порівняно з поверхневим обробітком
ґрунту (174,0 мм). Проте більший запас вологи накопичується
на неудобрених варіантах на обох обробітках ґрунту. Внесення
добрив призводить до його зменшення. Мінеральне живлення
та передпосівна обробка насіння ризобофітом позитивно впли-
вали на формування показників індивідуальної продуктивності
рослин сої та, навпаки, вони зменшувались за умови заміни
оранки поверхневим обробітком. Максимального зростання
вони досягали за внесення більшої норми (N
45
P
45
K
45
) добрив
і передпосівної обробки насіння ризобофітом. На формування
загальної врожайності сої найбільший вплив мало удобрення
у поєднанні з обробкою насіння, на другому місці — спосіб
основного обробітку ґрунту. Максимальну врожайність сої
(2,98 т/га) одержано на фоні оранки за внесення N
45
P
45
K
45
та
передпосівної обробки насіння ризобофітом, що на 1,5 т/га
більше, ніж у варіанті без добрив.
УДК 631.55.03:631.354.022:633.15
2016.2.78. ПОКРАЩЕНА ТЕХНОЛОГІЯ ЗБИРАННЯ КУ-
КУРУДЗИ НА ЗЕРНО
/ Лінник М., Говоров О. // Техніка і
технології АПК. — 2016. — № 3. — С. 24–26. — Бібліогр.: 6
назв.
Кукурудза, зернозбиральний комбайн, висота стерні, по-
дрібнювач-розподілювач, двоярусний апарат.
Констатовано, що у західних країнах кукурудзу на зерно
збирають двофазним способом. Спочатку машинами зби-
рають качани, а потім потужним подрібнювачем-розподі-
лювачем подрібнюють стебла, залишаючи стерню заввишки
до 10 см. В Україні кукурудзу на зерно збирають зернозби-
ральними комбайнами зі спеціальними жатками. Залишену
стерню подрібнюють дисковими знаряддями. Це зумовлює
зростання енергетичного навантаження, витрат пального і
підвищене спрацювання робочих органів. Для подрібнення
стерні кукурудзи заввишки не більше 25 см, а стебла кукуру-
дзи на частинки завдовжки не більше 15 см, в ННЦ “ІМЕСГ”
був розроблений двоярусний дисковий різальний апарат.
Конструкція різального апарата полягає в закріплені двох
ножів, розділених по вертикалі висотою 15 см. Ножі працю-
ють паралельно. Верхній ніж зрізає верхню частину стернини
завдовжки 15 см, а нижній — остаточно скошує стернину,
відрізаючи від неї частинку стебла завдовжки також 15 см,
залишаючи остаточну оптимальну висоту стерні 10 см. Ви-
користання подрібнювачів-розподілювачів стебел рослин з
двоярусним різальним апаратом дає можливість збирати
кукурудзу на зерно зернозбиральними комбайнами для по-
дрібнювання стебла кукурудзи завдовжки не більше 15 см
та залишати висоту стерні не вище 10 см. За рахунок більш
високого зрізання стебла кукурудзи, в молотарку комбайна
надходить кукурудзяної маси на 20% менше, продуктивність
комбайна зростає і головне, значно знижується зношення
частин комбайна через зменшення навантаження на моло-
тарку. Після застосування такого апарата, стерня і частки
стебел кукурудзи краще загортаються у ґрунт на оптимальну
глибину, збагачуючи його органічними речовинами.
УДК 631.58:633.63(477.41)
2016.2.79. ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУ-
ВАННЯ БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕ-
РОБСТВА В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/
Петренко І.М., Павлов О.С. // Науковий вісник Національного
університету біоресурсів і природокористування України: зб.
наук. пр. — К., 2015. — Вип. 210, ч. 1. — С. 150–155. — (Сер.
Агрономія). — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 547125.
Урожайність, система землеробства, буряки цукрові,
енергетична ефективність.
Викладено результати досліджень щодо впливу різних
систем землеробства (диференційована (контроль), плоско-
різна, полицево-безполицева та поверхнева) на врожайність
та енергетичну ефективність вирощування цукрових буряків
у Правобережному Лісостепу України. Найвищу врожайність
(74 т/га) одержано за диференційованої системи обробітку
ґрунту і шестиразової різноглибинної оранки, дворазового
поверхневого обробітку під пшеницю озиму та одноразового
розпушування ґрунту плоскорізом під усі культури сівозміни.
Серед обробітків ґрунту найкращі результати отримали за
полицево-безполицевого варіанта — 69,4 т/га. За безпо-
лицевих основних обробітків ґрунту врожаї коренеплодів
були нижчими на 10,3–18,7% від контролю. За енергетичною
ефективністю кращою була екологічна система землероб-
ства з органо-мінеральною системою удобрення ґрунту в
поєднанні з полицево-безполицевим обробітком у сівозміні,
яка забезпечила найвищий К
ее
=7,7, що на 10% переважає
диференційовану систему (контроль).
УДК 631.583:635.67:631.165
2016.2.80. АГРОТЕХНІКА ПОПКОРНУ
/ Семеняка І. // The
Ukrainian Farmer. — 2016. — № 3. — С. 74–76.
Розлусна кукурудза, попкорн, агротехніка вирощування,
економічні показники.
Наведено результати вирощування розлусної кукурудзи в
умовах Північного Степу України. Розлусна кукурудза в умо-
вах природного зволоження степової зони є доволі рентабель-
ною культурою. Врожайність на суходолі сягає 2,8–4,5 т/га,
на зрошенні — 3,6–6,9 т/га. Оптові ціни вороху зерна станов-
лять 8–9 тис. грн/т, а відкаліброваного та розфасованого для
використання на харчові цілі — від 12–14 до 45–60 грн/кг.
Розлусну кукурудзу можна вирощувати як у польових зер-
но-паро-просапних сівозмінах, так і в овочевих. Кращим
попередником можуть бути зернові колосові, зернобобові, ба-
штанні і овочеві культури. Добрива сприяють не тільки підви-
щенню врожайності, але й збільшують розлускуватість. Так,
зерно, вирощене без мінеральних добрив, розлускувалось
на 82%, на фоні N
60
P
20
K
20
— на 88%, на фоні N
60
P
60
K
40
—
на 94%. Кращим способом обробітку ґрунту є полицевий,
який передбачає попереднє дискування подрібненої стерні
попередника на 8–10 см, а через 2–3 тижні — оранку на
25–27 см, навесні — боронування й суцільну культивацію. У
разі сівби по кращому попереднику та полицевому обробітку
ґрунту, одержували найбільш умовно чистий прибуток —
23,6 тис. грн/га за рентабельності 260% та собівартості
зерна 2,22 тис. грн/т. За вирощування розлусної кукурудзи
по гіршому попереднику (соняшник) та без обробітку ґрунту,
сівби в пізніші строки, показники економічної ефективності
були дуже низькими: прибуток 17,3 тис. грн/т, рентабельність
153%, собівартість зерна — 2,68 тис. грн/т.
УДК 631.895:634.34
2016.2.81. ОПТИМИЗАЦИЯ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРИЁ-
МОВ ВОЗДЕЛЫВАНИЯ СОИ
/ Алиева А.А. // Аграрная нау-
ка. — 2016. — № 2. — С. 14–16. — Библиогр.: 6 назв.
Соя, добрива органо-мінеральні, строки і схеми сівби,
врожайність.
Наведено результати досліджень щодо впливу строків і
схем сівби та зростаючих доз мінеральних добрив на врожай-
ність сої в умовах Азербайджану. Вивчали ранній — 1–5 квіт-
ня, оптимальний — 10–15, пізній — 20–25 квітня строки сівби,
схеми посіву: 45
?
5; 45
?
10; 45
?
15 см на фоні 10 т гною та
різних доз мінеральних добрив: N
30-90
P
60-120
K
30-90
. У середньо-
му за роки досліджень (2013–2015) врожайність зерна сої за
сівби в оптимальний строк (10–15 квітня) на контролі за схе-
ми посіву 45
?
5 см одержано 17,4 ц/га, за схеми 45
?
10 см —
19,1 ц/га, за схеми 45
?
15 см — 16,3 ц/га. Сумісне застосу-
вання гною і мінеральних добрив суттєво впливало на вро-
жайність зерна сої. Більш високу врожайність сої одержано за
внесення 10 т гною + N
60
P
90
K
60
за схемою посіву 45
?
5 см —