Упрощенная HTML-версия
73
№ 1 (67), 2016
2016.1.319.
ВЕТЕРИНАРІЯ
УДК 636.09
ветеринарно-санітарного нагляду, транспортних засобів,
обладнання для перевезення тварин і продукції зон каран-
тинного нагляду, дезбар’єрів, вогнищ інфекції бактеріальної,
грибкової та вірусної етіології, а також пунктів забою тварин і
птиці. Окрім того, препарат рекомендується для профілактич-
ної або вимушеної дезінфекції підприємств агропереробки,
тваринницьких ферм, пташників, місць утримання дрібних
с.-г. тварин та хутрових звірів. Для дезінфекції у зимовий
період розроблено нову форму цього препарату, який, навіть
у випадку замерзання за дуже низьких температур, після
розмерзання не втрачає своїх антимікробних властивостей.
УДК 636.09:615.322:636
2016.1.315. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ У ТВАРИННИЦТВІ
/
Антоненко П.П., Суслова Н.І., Постоєнко В.О., Арделян В.М.,
Ушкалов В.О., Пеленьо Р.А. — Херсон, 2014. — 424 с. — Біб-
ліогр.: 54 назви. Шифр 545877.
Лікарські рослини у ветмедицині, хвороби тварин, фі-
тотерапія.
Охарактеризовано біологічно активні речовини лікарських
рослин (ЛР), фітотерапію та її роль у лікуванні і профілактиці
окремих хвороб у тварин. Зокрема показано застосування
ЛР при порушеннях серцево-судинної системи, захворюван-
нях органів дихання, шлунка, кишок, нирок та сечовивідних
шляхів. Велика увага приділяється експериментальному
обґрунтуванню ефективності нового рослинного препарату
“Гастроцид” щодо його впровадження у ветеринарну прак-
тику для лікування гастритів і виразкової хвороби шлунка
(сичуг) з підвищеною кислотністю. Розглянуто ЛР, які засто-
совують для лікування у тварин гастроентеритів, диспепсії
молодняку, порушеннях центральної нервової системи та
залоз внутрішньої секреції, а також імунодефіцитного стану
та при гіповітамінозах. Висвітлено нові лікувальні препарати
на основі рослинної сировини, які застосовують при дисфунк-
ції травного апарату та імунної системи тварин (“Фітохол”
та “Фітопанк”).
УДК 636.09:616.24:615.3:636.4
2016.1.316. ОСОБЛИВОСТІ ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУ-
ВАННЯ ПРОТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРИ АКТИНО-
БАЦИЛЯРНІЙ ПЛЕВРОПНЕВМОНІЇ СВИНЕЙ
/ Музика В.П.,
Авдос І.К., Собко І.О., Регенчук В.В. // Науково-технічний
бюлетень Державного науково-дослідного контрольного
інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок
і Інституту біології тварин НААН. — Л., 2015. — Вип. 16,
№ 1. — С. 77–82. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 546200.
Актинобацилярна плевропневмонія, свині, препарати
протимікробні.
Актинобацилярна плевропневмонія (АПП) свиней — конта-
гіозне інфекційне захворювання, яке характеризується септи-
котоксемією, геморагічною та гнійно-некротичною пневмонією,
а також серозно-фібринозним плевритом, перикардитом та
артритами. Збудником АПП є бактерії родини
Pasteurellaceae
,
роду
Actinobacillus
, виду
Actinobacillus pleuropneumoniae
.
При дослідженні зразків легеневої тканини від загиблих чи
вимушено забитих свиней у 2012–2014 рр. виявлено 56%
позитивних результатів, що свідчить про значне поширення
патогенних серотипів серед свиней в Україні. Показано, що
терапевтичний ефект за терапії АПП свиней при застосуванні
монопрепарату “Фловет” (ДР — флорфенікол) становив 60%,
а комбінованого засобу “Флорікол” (на основі антибіотика
групи феніколів і флуніксин меглуміна) — 80%. Наведено
показники співвідношення діючих речовин у зареєстрованих
протимікробних препаратах в Україні, які застосовують для
терапії АПП свиней. З них 15 — для внутрішньом’язового
застосування та 53 — з кормом чи водою.
УДК 636.09:616.441–008.61:636.292.1:612.664
2016.1.317. РОЛЬ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В ЛАКТАЦИИ
БУЙВОЛИЦ
/ Гузеев Ю.В. // Науково-технічний бюлетень
Державного науково-дослідного контрольного інституту вете-
ринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології
тварин НААН. — Л., 2015. — Вип. 16, № 1. — С. 223–227. —
Библиогр.: 33 назви. Шифр 546200.
Гіпертиреоз, буйволиці лактуючі, щитоподібна залоза,
тиреоїдин, метилтиоурацил, гормони щитоподібної за-
лози, обмін речовин у буйволиць, окситоцин.
Представлено узагальнені інформаційні дані за період
1932–2009 рр. щодо ролі щитоподібної залози (ЩЗ) в лак-
тації буйволиць. Розглянуто застосування тиреоїдину та
метилтиоурацилу в умовах експериментального гіпертиреозу
буйволиць, що по-різному відобразилось на секреції молока
та окремих його компонентах (молочний жир і білок) залежно
від стадії лактації. Зазначено, що на відміну від корів, у буй-
волиць у період спаду лактації тиреоїдин зупиняє затухання
лактації і затримує термін падіння надою та підвищення
жирності молока. На піку лактації (ІІ–ІІІ місяці) у буйволиць
одночасно відбувається збільшення вмісту жиру і білка у
молоці. За рекомендацією проф. Вінничука Д.Т. у ТОВ “Го-
лосієво” (Київська обл.) застосовували високоефективний
метод “зняття гальмування молоковіддачі у буйволиць”,
який ґрунтується на фізіології рефлексу молоковіддачі (РМ).
Кінцева частина еферентного ланцюга РМ представлена
гормоном задньої частки гіпофіза — окситоцином. Однією з
причин механізму гальмування молоковіддачі є утруднення
виходу в кров окситоцину. Якщо це не вдається досягти після
застосування зоотехнічних способів, пропонується введення
в організм препарату з окситоциновою активністю (внутріш-
ньом’язово або підшкірно — 3–5 мл окситоцину).
УДК 636.09:616.98:578.828.11Л:636.2
2016.1.318. ХВОРОБА, ЩО НЕ ДАЄ ШАНСІВ
/ Хват В. //
The ukrainian farmer. — 2015. — № 10. — С. 150–151.
Лейкоз ВРХ, діагностика лейкозу, клінічні ознаки лейкозу,
перебіг лейкозу, аборти у худоби, яловість корів.
Детально описано шляхи передачі лейкозу (Л.) ВРХ, пере-
біг захворювання і клінічні ознаки. Перебіг Л. ВРХ має кілька
стадій: передлейкозну, початкову, розгорнуту і термінальну.
На початковій стадії вірус (В.) починає руйнувати організм
тварини, і знищити його в клітині крові вже неможливо. Для
Л. характерний тривалий інкубаційний період (за спонтан-
ного зараження 2–6 р.). Клінічна картина на ранній стадії
спостерігається лише в 1–2% стада. Діагностують Л. на під-
ставі результатів епізоотологічного, клініко-гематологічного,
гістологічного, серологічного, вірусологічного та патолого-
анатомічного досліджень. На ранніх стадіях установити діаг-
ноз можна лише в лабораторних умовах. Проводять низку
аналізів: полімеразно-ланцюгову реакцію (ПЛР), реакцію іму-
нодифузії (РІД), імуноферментний аналіз (ІФА). Найпростіша
реакція дифузної преципітації (РДП) уможливлює виявлення
в сироватці крові специфічні антитіла до глюкопротеїдного
і поліпептидних антигенів ВЛ через 2–4 місяці після інфіку-
вання тварин. У телят материнські антитіла виявляються до
6-міс. віку, тому діагностичне значення у них мають лише ті
антитіла, які виявлено із 6-міс. віку. Допоміжними методами
діагностики Л. можуть бути дослідження пунктату грудної
кістки та лімфовузлів, біопсія. В благополучних по лейкозу
ВРХ молочних фермах необхідно проводити лабораторну
діагностику поголів’я шестимісячного і старшого віку 2 рази
на рік. Вказано правила забору матеріалу для досліджень та
поетапного їх проведення, а також особливості диференціаль-
ного діагнозу та профілактики.
УДК 636.09:616.98:578.833.314:614.48:636.4
2016.1.319. АЧС НЕ МАЄ КОРДОНІВ, АБО ЯК ДЕЗІНФІ-
КУВАТИ, ЩОБ ЗУПИНИТИ…
/ Гавриленко А., Крюкова Л. //
Пропозиція. — 2015. — № 10. — С. 142–146.
Свинарство, чума свиней африканська, дезінфекційні за-
соби (АЧС), вірус АЧС.
Відзначається, що на сьогодні жодна лабораторія світу
не здатна виготовити ефективну вакцину проти вірусу аф-
риканської чуми свиней (АЧС). Нині виділено й описано 22
генотипи. У 2012–2015 рр. в Україні виявлено вірус АЧС
генотипу ІІ, що за останні 8 місяців значно поширився із
Кавказу до Росії, Білорусі, України, країн Балтії та Польщі.
Характерною особливістю дотепер залишається висока ле-
тальність. Ця невиліковна хвороба призводить до загибелі
свиней усіх порід і статевовікових груп. У трупах свиней вірус
зберігається до 10 тижнів, у м’ясі від хворих тварин — до 155
діб, у копченій ковбасі та шинці — до 5 місяців, понад три
місяці — у гною, до 4–8 місяців — у ґрунті. У тушах свиней,
підданих глибокому заморожуванню, — до 15 років. Через
ці та інші причини хвороба швидко поширюється. Описано
клінічні ознаки АЧС. Інкубаційний період короткий — 2–