Стр. 51 - rg_2016_n1

51 № 1 (67), 2016
2016.1.226. РОСЛИННИЦТВО. Овочівництво. Городництво УДК 635.1/.8
бульб під кущем вирізняються сорти Подолянка (15,4 шт.),
Слов’янка (11,3 шт.), Тирас, Дніпрянка і Невська — відповід-
но 9,6; 9,4 та 9,5 шт. Великими товарними бульбами (>100 г)
відзначаються сорти Кобза, Тирас, Скарбниця, Зелений гай,
Невська, Світанок київський тощо. Для двоврожайної культу-
ри дуже важливою властивістю сорту є здатність переривати
період спокою й утворювати сходи під дією хімічної стимуля-
ції за літнього садіння свіжозібраними бульбами. Сортами,
що повною мірою відповідають цим вимогам, можна вважати
Кобзу, Тирас, Подолянку, Дніпрянку, Скарбницю, Невську,
Світанок київський та Явір.
УДК 635.21:631.526.32:631.82:631.674.6
2016.1.223. ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ ТА ВИКОРИС-
ТАННЯ КАРТОПЛІ ЛІТНЬОГО САДІННЯ НА КРАПЛИННОМУ
ЗРОШЕННІ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ / Гамаюнова В.В.,
Ісканова О.Ш. // Вісник Житомирського національного агро-
екологічного університету: наук.-теорет. зб. — Житомир,
2015. — № 1(47), т. 1. — С. 145–151. — Бібліогр.: 5 назв.
Шифр 546065.
Картопля, удобрення картоплі, зрошення краплинне, ви-
рощування картоплі, сорти картоплі, урожайність карто-
плі, регулятори росту.
Висвітлено результати досліджень трьох сортів картоплі
(К.) літнього садіння: Тирас (ранньостиглий), Забава (серед-
ньоранній), Слов’янка (середньостиглий), які вирощували
на краплинному зрошенні. Вивчали 3 фони живлення — без
добрив (контроль), N90P90K90 врозкид та N 45P45K45 локально
в шар ґрунту 0–12 см, а також обробку рослин К. у фазі
бутонізації сучасними регуляторами росту (РР): діазофітом,
адаптофітом й агростимуліном. Дослідження проводили на
чорноземі південному важкосуглинковому (2010–2012 рр.).
Зазначено, що продуктивність бульб формується сталою й
істотно залежить від фону живлення. За рахунок мінераль-
них добрив, незалежно від дози та способу їх внесення,
урожайність бульб підвищується на 43–45%, а застосування
РР сприяє подальшому збільшенню врожайності. Обробка
рослин К. на початку бутонізації РР сприяла подальшому
збільшенню вмісту сухих речовин, крохмалю та вітаміну С
у бульбах як без добрив, так і з удобренням. Розраховано,
що за умови переробки бульб з вирощеного врожаю мож-
на одержати 1,67–2,77 т/га біоетанолу або 1,86–3,09 т/га
спирту.
УДК 635.21:631.527:551.5
2016.1.224. ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ РІЗНИХ
ЗА СТИГЛІСТЮ МІЖВИДОВИХ ГІБРИДІВ КАРТОПЛІ ЗА
ВМІСТОМ КРОХМАЛЮ І ЙОГО ВИХОДОМ / Подгаєцький А.А.,
Крючко Л.В. // Селекція і насінництво: міжвід. темат. наук. зб. —
Х., 2015. — Вип. 107. — С. 87–97. — Бібліогр.: 14 назв. Шифр
06 546117.
Картопля, гібриди картоплі, селекція картоплі, крохмаль,
метеорологія.
Висвітлено результати дослідження щодо селекційної
цінності різних за стиглістю міжвидових гібридів картоплі,
створених за участю мексиканських диких видів, за вмістом
крохмалю (К.) у бульбах та виходом його в перерахунку на
рослину. За вмістом К. було виявлено значний потенціал
різних за групами стиглості міжвидових гібридів та їх бек-
кросів. Винятком були ранньостиглі форми, у яких навіть за
сприятливих зовнішніх умов рівень ознаки не перевищував
17%, а модальним класом, крім 2014 р., був клас з дуже
низьким рівнем ознаки — 10% і менше. У групі середньо-
ранніх виділено гібриди з відносно високою крохмалистістю
в умовах 2012 р., який був несприятливим для утворення К.
Вищий потенціал у цьому ж році мали середньопізні гібриди.
За відносно сприятливих зовнішніх умов двох наступних років
незалежно від групи стиглості виділено беккроси з високим
(20,1–22%) і дуже високим (більше 22%) умістом К. У піз-
ньостиглих гібридів в останньому класі виявлено найбільшу
частку матеріалу (20–25%). У зв’язку з низькою продуктив-
ністю досліджуваних форм (2013 р.) їх розподіл за виходом
К. в перерахунку на рослину відрізнявся від розподілу за
його вмістом. Ранньостиглі гібриди характеризувалися дуже
низьким рівнем першої ознаки майже в усі роки дослідження.
Зазначено, що максимальний вихід К. властивий середньо-
стиглим, середньопізнім і дуже пізньостиглим беккросам.
Три середньопізні беккроси — 90.285с9, 01.29Г11 і 04.16с10
мали вихід крохмалю понад 200 г/рослину в сприятливому
для прояву ознаки 2014 році.
УДК 635.21:632.937:631.559(292.452)
2016.1.225. ВПЛИВ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ
НА СТРУКТУРУ УРОЖАЮ КАРТОПЛІ В КАРПАТСЬКОМУ
РЕГІОНІ / Бородай В.В., Данілкова Т.В., Войцешина Н.І.,
Колтунов В.А. // Агробіологія: зб. наук. пр. — Біла Церква,
2015. — № 1(117). — С. 48–52. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр
546055.
Картопля, урожайність картоплі, біопрепарати.
Вивчався вплив абіотичних чинників, строків садіння, об-
робки хімічними й біологічними препаратами на врожайність
картоплі (К.) і її структуру в умовах Львівщини з метою
виявлення умов вирощування й технологічних прийомів
утворення мінімальної кількості нестандартних, уражених
хворобами бульб. Досліджували біопрепарати Діазофіт,
Планриз, Фітоцид (біоконтроль) та фосфороентерин (ФМБ).
Виявлено, що застосування зазначених біопрепаратів по-
рівняно з контролем пом’якшило дію нестабільних погодних
умов, насамперед надлишок зволоження, сприяло утворенню
більшої кількості врожаю, вищій товарності й виходу меншої
частини нестандартної К. Результати досліджень засвідчи-
ли, що використання суміші Планризу, ФМБ та Діазофіту,
як екологічно безпечних мікробіологічних препаратів на
основі мікроорганізмів, дає змогу покращити фосфорне й
азотне живлення К., сприяє активізації ростових процесів,
посилює імунітет рослин завдяки продукуванню біологічно
активних речовин, забезпечує біоконтроль фітопатогенів з
подальшим підвищенням продуктивності та товарної якості
К. Урожайність К. перевищувала контроль у 1,3–1,7, а кіль-
кість хворих бульб зменшилась у 2,1–5,4 раза. Серед дослід-
жуваних концентрацій Планризу кращими виявилися 2,0–
2,5 л/га, а Планризу + Діазофіту + ФМБ — 2,5 + 0,2 + 0,2 л/га.
За строками садіння кращим був 1-й строк у 1-й декаді квітня
за рахунок меншої кількості бульб, пошкоджених хворобами.
Наведені властивості біопрепаратів дають можливість ви-
користовувати їх в органічному землеробстві.
УДК 635.262:631.5
2016.1.226. ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ВЫРАЩИВА-
НИЯ ОЗИМОГО ЧЕСНОКА / Дыдив И., Дыдив О., Дыдив А. //
Овощеводство. — 2015. — № 10. — С. 47–51.
Часник озимий, вирощування часнику, збирання часнику.
Висвітлено особливості технології вирощування озимого
часнику (ОЧ), а також його лікарські властивості. Зазначено,
що часник належить до рослин, які позитивно реагують на
післядію органічних добрив, тому його краще розміщувати
після добре удобрених ранніх гарбузових, бобових, зеленних
культур, ранньої білоголової і цвітної капусти. У польовій
сівозміні кращими і найздоровішими попередниками для
ОЧ є озимі зернові, зернобобові на зеленмй корм, багато-
річні трави, конюшина, люцерна, кукурудза на силос, чисті і
сидеральні пари. Зауважується, що ОЧ — хороший попере-
дник для інших культур. Дуже важливим агротехнологічним
елементом є використання сидеральних культур (люпин,
олійна редька, гірчиця біла). Не слід розміщувати ОЧ після
цибулевих, які мають з ним спільні хвороби і шкідники. Виро-
щують ОЧ на структурних, багатих органічними речовинами
середньо- і легкосуглинкових ґрунтах з рН 6,2–6,8. Важливим
чинником створення оптимальних умов для росту і розвитку
ОЧ є правильна основна і передпосівна підготовка ґрунту.
Норма внесення наполовину перепрілого гною становить
40–80 т/га, а мінеральної тукосуміші — 4:17:40 — 200–
350 кг/га. Дуже важливо провести оранку під ОЧ за 30–45 діб
до висаджування зубків. В умовах західного регіону України
під ОЧ доцільно вносити мінеральні добрива з розрахунку
N90-120 P60-90 K120-150 кг/га д.р. Колекційний генофонд екологіч-
них форм ОЧ Львівського НАУ на державному рівні оцінено
як національне надбання. Зібрано велику колекцію місцевих
форм ОЧ з метою збереження і підтримки генетичного різ-
номаніття цієї культури. Створено нові сорти Лідер і Спас,
які користуються великим попитом у населення. Кращим
строком висаджування ОЧ у західному регіоні України є 1-ша
половина жовтня, хоча на практиці цей процес може трива-
ти цілий місяць. Восени після висаджування зубків вносять