Упрощенная HTML-версия
18
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.62.
методу, що дасть можливість швидко та однозначно діагнос-
тувати диспергацію ґрунтів під дією антропогенного фактора.
Установлено зменшення дисперсності чорноземів типових
за профілем під різними фітоценозами (природні, культурні
та штучні). Значний вплив на дисперсність ґрунту, особливо
його верхню частину, має тип використання (природні умо-
ви, с.-г. культури). За цим методом найбільшу дисперсність,
мають орні чорноземи (4,7%) у середньому, особливо за
умов збільшення внесення мінеральних добрив (12,2%),
дещо менша дисперсність (7,7%) у цілинних чорноземах, а
перелогове використання наближає показник дисперсності
до абсолютно цілинних ґрунтів (4,7–12,8%).
УДК 631.445.51
2016.1.62. ВІДТВОРЕННЯ ЕНЕРГЕТИКИ ҐРУНТОУТВО-
РЕННЯ ЧОРНОЗЕМІВ В АГРОЦЕНОЗАХ
/ Демиденко О.В.,
Величко В.А. // Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат.
наук. зб. — Х., 2015. — Вип. 82. — С. 19–26. — Бібліогр.:
14 назв. Шифр 06 546056.
Ґрунтоутворення чорноземів, агроценози, обробіток
ґрунту, ксероморфність, гідроморфність, гумусонакопи-
чення.
Узагальнено концептуальні положення щодо ґрунтоут-
ворення чорноземів в агроценозах Лісостепу України за
тривалого (38–40 років) безполицевого обробітку ґрунту. За
оранки ґрунтоутворення в агроценозах зміщується у бік поси-
лення ксероморфності, а за безполицевого обробітку — у бік
посилення гідроморфності чорноземів у зоні оптимального
зволоження. Під впливом системи безполицевого обробітку
ґрунту вектор ґрунтоутворення в агроценозах спрямовується
у напрямі формування більш зволожених чорноземів, що
відбивається на особливостях процесу гумусонакопичення.
Виявлений ефект посилення гумусоутворювальної фракції
ґрунту запропоновано вважати оцінювальним критерієм
адаптованості системи обробітку ґрунту і загалом системи
землеробства до умов зростання посушливості клімату.
УДК 631.445:631.47:631.471
2016.1.63. ЗЕМЕЛЬНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЯК
ГЕОІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ МО-
НІТОРИНГУ ҐРУНТІВ
/ Трускавецький С.Р., В’яткін К.В. //
Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат. наук. зб. — Х.,
2015. — Вип. 82. — С. 14–19. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 06
546056.
Земельна інформаційна система, моніторинг ґрунтів,
мережевий сервіс, дистанційне зондування.
Висвітлено передумови створення, принцип дії та при-
значення земельної інформаційної системи. Зазначено, що
вона може слугувати інструментом накопичення, оперативної
обробки, інтерпретації та зручного відображення результатів
моніторингу ґрунтів засобами дистанційного дослідження.
Охарактеризовано її структуру, показано принцип створення
моніторингових майданчиків для збирання і накопичення
даних натурних спостережень. В основу організації моніто-
рингу ґрунтів обов’язково має бути покладено застосування
мережевого сервісу “Земельна інформаційна система” із
залученням даних багатоспектральної космічної зйомки.
Запропоновано один із шляхів функціонування подібного
мережевого сервісу, описано підходи до його обслугову-
вання. Зауважено, що земельна інформаційна система як
оперативний та дієвий інформаційний сервіс може існувати
лише опираючись на об’єктивні, часто поновлювані дані дис-
танційного зондування.
УДК 631.452
2016.1.64. ІННОВАЦІЙНІ СПОСОБИ МЕЛІОРАЦІЇ СОЛОН-
ЦЮВАТИХ ҐРУНТІВ СУХОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Носонен-
ко О.А., Дрозд О.М. // Наукові засади ефективного ведення
степового землеробства в умовах змін клімату: зб. матеріалів
Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон,
2015. — С. 24–27. Шифр 546155.
Інноваційні способи меліорації, ґрунти солонцюваті, гіпсу-
вання, меліоративний обробіток ґрунту, пшениця озима.
Обґрунтовано доцільність і ефективність застосування
адресного нормування внесення гіпсу під пшеницю озиму
на темно-каштановому солонцюватому ґрунті залежно від
ступеня солонцюватості конкретної ділянки, що зумовлює
можливість заощадження майже 60% меліоранта (гіпс). До-
ведено більшу ефективність глибоких меліоративних обро-
бітків (плантажний і фрезерний) темно-каштанового солонцю-
ватого ґрунту порівняно з його гіпсуванням за вирощування
пшениці озимої. Урожайність пшениці озимої на контролі
становила 0,8 т/га, на варіанті з хімічною меліорацією приріст
становив 0,4 т/га, з плантажною оранкою — 1,0, з фрезерним
обробітком — 0,8 т/га. Ефективність фрезерного обробітку
практично дорівнює ефективності плантажного.
УДК 631.461:631.465:631.1:631.3
2016.1.65. ДИНАМІКА БІОХІМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЧОР-
НОЗЕМУ ТИПОВОГО ЗА ОРГАНІЧНОЇ ТА ТРАДИЦІЙНОЇ
СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА
/ Цигічко Г.О., Маклюк О.І. //
Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат. наук. зб. — Х.,
2015. — Вип. 82. — С. 91–97. — Бібліогр.: 20 назв. Шифр 06
546056.
Біохімічна активність, чорнозем типовий, системи зем-
леробства, трансформація азоту, ензим ґрунтового комп-
лексу.
Досліджено біологічну активність ґрунту за показниками
ферментативної активності, процесів амоніфікації та нітри-
фікації чорнозему типового у Лісостепу України. Зроблено
висновок, що оптимальний режим активного функціонування
ензимного ґрунтового комплексу і, особливо, зростання ак-
тивності ферменту інвертази, та висока біохімічна активність
процесів трансформації азоту, зокрема амоніфікації і нітрифі-
кації, сприяє формуванню високої біологічної активності чор-
нозему типового саме за органічної системи землеробства.
Зазначено, що за умов органічної системи землеробства на
біологічну активність чорнозему типового в цілому суттє-
во впливає культура-попередник, її біологічні особливості.
Тому використання нуту, який зумовлює високу біологічну
активність ґрунту на наступний рік, є бажаним у сівозмінах
за органічного землеробства.
УДК 631.5
АГРОТЕХНІКА
631.5 АГРОТЕХНІКА
Науковий референт — кандидат іст. наук ДАВИДЕНКО М.М.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 631.51.021:633.15
2016.1.66. ВПЛИВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА
ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНА КУКУРУДЗИ
/ Яку-
нін О.П., Храмцов Л.І., Трубілов О.В. // Вісник Дніпропет-
ровського державного аграрно-економічного університету. —
2015. — № 3. — С. 229–231. — Бібліогр.: 6 назв.
Кукурудза, обробіток ґрунту, бур’яни, ґрунтова волога,
врожайність зерна, економічна ефективність.
Викладено результати досліджень щодо впливу спосо-
бу та глибини основного обробітку ґрунту на формування
зернової продуктивності кукурудзи (ранньостиглий гібрид
Дніпровський 181 СВ). У досліді були варіанти основного
обробітку ґрунту: 1) оранка на глибину 25–27 см плугом ПЛН-
5-35; 2) спушування ґрунту глибокорозпушувачем Ekolo-tiger
530 В (Канада) на 25–27 см; 3) обробіток важкою дисковою
бороною Fleo-Fleo (Франція) на 16–18 см; 4) обробіток дис-
ковою бороною Great Plains (США) на 12–14 см; 5) нульовий
обробіток, сівба кукурудзи сівалкою Great Plains PD 8070. Ви-
значено, що заміна оранки на 25–27 см спушуванням ґрунту
на таку саму глибину забезпечувала збільшення запасів
доступної вологи в шарі ґрунту 0–150 см, при цьому дещо
зменшувалася забур’яненість посівів, на 0,25 т/га порівняно