Упрощенная HTML-версия
15
№ 1 (67), 2016
2016.1.50.
УДК 631.4
ҐРУНТОЗНАВСТВО
631.4 ҐРУНТОЗНАВСТВО
Науковий референт — кандидат с.-г. наук НИНЬКО П.І.
Науковий консультант — академік НААН МАЗУР Г.А.
УДК [631.445.41:631.434]:[631.417.2+631.872]
2016.1.48. КОМПЛЕКСНА РОЛЬ КОЛОЇДНИХ ФОРМ ГУ-
МУСУ, ВЛАСНЕ ГУМУСОВИХ РЕЧОВИН І ДЕТРИТУ В
УТВОРЕННІ МІКРО- І МАКРОАГРЕГАТІВ ЧОРНОЗЕМІВ
/
Панасенко О.С. // Вісник Харківського національного аграр-
ного університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х.,
2015. — № 1. — С. 34–40. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохімія,
землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів). —
Бібліогр.: 3 назви. Шифр 546381.
Колоїдні форми гумусу, власне гумусові речовини, дет-
рит, чорнозем типовий, структурний агрегат.
Показано комплексну роль колоїдних форм гумусу, власне
гумусових речовин і детриту в утворенні мікро- і макроагре-
гатів чорноземів, що визначає фізичні параметри ґрунту і
рівень його родючості загалом. Виявлено закономірності
структуроутворення (агрегатування елементарних часто-
чок ґрунту) у різних за способом використання чорноземах
типових Лісостепу України. Найвищим абсолютним умістом
детриту характеризуються водостійкі структурні агрегати
розміром >1 мм чорноземів типових цілини, перелогу та
лісосмуги. Водостійкі структурні агрегати орного чорнозему
за абсолютним умістом детриту значно поступаються чор-
ноземам природних ценозів, але відносно вмісту загального
гумусу частка детриту тут вища, ніж у чорноземах цілини,
перелогу та лісосмуги. Аналогічна залежність, але менш
чітко виражена, проявляється і за вмістом власне гумусових
речовин. У водостійких структурних агрегатах чорноземів
цілини вміст детриту становить 51–57% від умісту загального
гумусу. Основна частка детриту (36–39%) належить детриту
пасивного гумусу. Така ж залежність характерна і для чор-
нозему перелогу. Водостійкі структурні агрегати агрогенного
чорнозему характеризуються меншою часткою детриту (46–
47%) у складі загального гумусу. У складі пасивного гумусу
агрегатів розміром <3 мм зосереджено 24–25% детриту, а в
агрегатах >3 мм — 33%.
УДК 631.4:631.6
2016.1.49. ЗМІНИ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВИЛУЧЕНИХ ЗІ ЗРО-
ШЕННЯ ҐРУНТІВ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ
/ Морозов О.В.,
Біднина І.О. // Наукові засади ефективного ведення степо-
вого землеробства в умовах змін клімату: зб. матеріалів
Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон,
2015. — С. 154–157. Шифр 546155.
Зрошення ґрунтів, зміни властивостей ґрунтів, зміна
клімату, гумус, органічна речовина, водорозчинні солі,
структура орного шару.
Встановлено, що загальною тенденцією еволюції власти-
востей ґрунтів за вмістом загального гумусу після припинен-
ня їх зрошення є відновлення параметрів, характерних для їх
незрошуваних аналогів. Відмічено таку ж закономірність за
вмістом у ґрунті органічної речовини. Швидкість та інтенсив-
ність цих процесів залежить від властивостей зрошуваних
ґрунтів, системи удобрення, сівозміни, якості поливної води
та кліматичних показників. Після припинення зрошення во-
дами ІІ класу в орному шарі відбувається поступова транс-
формація якісного складу водорозчинних солей: зменшуєть-
ся вміст натрію, сольові характеристики наближаються до
значень, притаманних незрошуваним ґрунтам. Домінуючою
закономірністю є розсолення зрошуваних ґрунтів під впливом
атмосферних опадів до рівня неполивних ґрунтів. Визначен-
ня якісного складу структури орного шару ґрунту показало,
що тільки через 29 років неполивного періоду макрострук-
тура майже досягає показників варіанта без зрошення. На
землях з розвинутими ґрунтово-деградаційними процесами
продуктивність земель, вилучених зі зрошення, при викорис-
танні для зрошення вод ІІ класу досягає рівня незрошуваних
через 29 років неполивного періоду.
УДК 631.412/.51
2016.1.50. АГРОФІЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЧОРНОЗЕМУ ТИ-
ПОВОГО ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕНЬ
/ Чередничен-
ко І.В. // Вісник Уманського національного університету са-
дівництва. — 2015. — № 1. — С. 113–117. — Бібліогр.:
9 назв.
Показники агрофізичні, чорнозем типовий, система удоб-
рення, структурний стан ґрунту.
Досліджено агрофізичні показники чорнозему типового
в умовах різних систем удобрення ґрунтів Лівобережного
Лісостепу України. Встановлено, що агрофізичні показники
чорнозему типового середньосуглинкового, залежно від різ-
них систем удобрення культур сівозміни, зазнають значних
змін. За мінеральної системи структурний стан ґрунту по-
гіршується — зменшується вміст агрономічно цінних агре-
гатів, знижується коефіцієнт структурності та водостійкість
агрегатів, що призводить до ущільнення орного шару, але
найбільшого ущільнення зазнає підорний шар, у результаті
формування плужної підошви. За органічної та сидеральної
систем удобрення структурний стан ґрунту поліпшується —
зменшується вміст пилуватої і брилистої фракцій, підвищу-
ється вміст водостійких агрегатів. Вплив добрив на струк-
турний стан ґрунту проявляється на глибину до 40 см. Для
чорноземів типових, які сформувалися під природною рос-
барабана для “сухого миття” дорівнює 0,6–0,63 м/с, при цій
швидкості сировина ковзає по внутрішній поверхні барабана
та по решті сировини, це не призводить до травмування ко-
ренеплодів. Обрано оптимальний ступінь очищення сировини
від бруду, що дорівнює 70–76%, а також визначено опти-
мальний коефіцієнт завантаження барабана, К=0,32–0,34,
що дає можливість збільшити продуктивність барабанних
мийних машин у 2 рази без збільшення їх габаритів. За
рахунок використання “сухого миття” витрати чистої питної
води зменшуються до 70%.
УДК 669.01:621.9
2016.1.47. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ГРАНУЛЮВАННЯ
ВІДХОДІВ НА РОТОРНИХ ПРЕСАХ З ПЛОСКОЮ МАТРИ-
ЦЕЮ
/ Олексієнко В.О., Фучаджи Н.О., Червоткіна О.О. //
Праці Таврійського державного агротехнологічного універ-
ситету. — Мелітополь, 2015. — Вип. 15, т. 1. — С. 234–
239. — Бібліогр.: 4 назви.
Гранули, роторний прес, рослинні відходи, плоска матри-
ця, методика розрахунку, параметри пресування.
Відомо, що вторинні ресурси рослинної сировини віді-
грають велику роль у вирішенні продовольчих, екологічних
і енергетичних проблем, це додаткове джерело цінних ре-
човин природного походження. Відмічено, що до вторинних
рослинних відходів відносяться, зокрема, відходи виробни-
цтва морквяного соку, які мають високий вміст вуглеводів
(70–80%). Особливістю їх є те, що вони не підлягають три-
валому зберіганню і потребують переробки або консервації.
Запропоновано для утилізації відходів виробництва морквя-
ного соку використовувати спосіб гранулювання відходів, із
застосуванням роторного преса з плоскими матрицями та на-
ведено основні його переваги: простота конструкції; зручність
експлуатації і обслуговування; тривалий термін безперервної
експлуатації; відносна простота у виробництві матриці. Роз-
роблено методику розрахунку основних енергосилових па-
раметрів процесу гранулювання на роторному грануляторі з
плоскою матрицею, для її використання при переробці різних
типів рослинних відходів. Методика враховує зміну реологіч-
них властивостей відходів, що переробляються, внаслідок їх
нагріву і використання каналів змінного перерізу.