Упрощенная HTML-версия
78
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.339.
ХАРЧОВА І ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. ПРОДУКТИ ТВАРИННИЦТВА
УДК 663/665; 637
рольному зразку порівняно з риборослинними продуктами
внаслідок активності ліполітичних ферментів. Доведено, що
ступінь збереженості токоферолів риборослинних продуктів
дуже високий, що має надзвичайно важливе значення для
регулювання процесів окиснення ліпідів. Визначено, що
критичними контрольними етапами процесу товароруху ри-
борослинних паштетів слід вважати такі: зберігання сировини
в холодильній камері підприємства-виробника; зберігання на
складі підприємства виробника; зберігання на роздрібному
підприємстві. На основі експериментальних досліджень та
прогнозування змін якості рекомендовано паштети зберігати:
в охолоджених приміщеннях чи холодильних камерах при
температурі 0–4
°
С протягом 5 діб із дати виготовлення; при
мінус 2–6
°
С — 30 діб, нижче мінус 18
°
С — 90 діб.
УДК 664.1.038
2016.1.339. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАН-
НЯ ВИКИДІВ ЦУКРОВОГО ЗАВОДУ
/ Пономаренко В.В.,
Люлька Д.М., Пушанко М.М., Лементар С.Ю., Мельник О.Є.,
Перекрест В.В. // Цукор України. — 2015. — № 11/12. —
С. 25–30. — Бібліогр.: 13 назв.
Заводи цукрові, викиди, бурякова стружка, біопаливо,
утилізація, діоксид вуглецю, СО
2
, кислота сірчана, SО
2
,
сатурат, газ (сатураційний, сульфітаційний), тепловий
потенціал.
Доведено, що утилізація викидів цукрових заводів стає
перспективним напрямом, оскільки може перетворювати
викиди СО
2
в хімічні речовини і паливо. Діоксид вуглецю
може зберігатись або використовуватись у різних галузях
промисловості при виробництві продуктів харчування, напоїв
та фармацевтичній промисловості; може бути перетворений
в продукцію високого попиту: мочевину, метанол і біопаливо.
Запропоновано схему для проведення попередньої теплової
та хімічної обробки бурякової стружки. Проаналізовано про-
цес очищення соку за схемою novi sad-76, який впроваджено
на цукровому заводі в Сербії. Розглянуто декілька схем під-
вищення утилізації СО
2
за рахунок його повторного викорис-
тання з відпрацьованого сатураційного газу апаратами 1- та
2-ї сатурації. Представлено технологічну схему використання
хімічного та теплового потенціалу відпрацьованих газів, що
відповідає економічній доцільності, є простою в реалізації та
поліпшує економічну ситуацію. Детально розписано процеси
екстрагування, запропоновано використовувати попереднє
ошпарювання стружки нагрітим дифузійним соком, або на-
сиченою водяною парою. В таблицях надано порівняльні
показники, розрахунки наведено у формулах. Зроблено ви-
сновки: впровадження у виробництво двосекційних апаратів
сатурації дає змогу покращити якість цукрових розчинів
та зменшити викиди відпрацьованих газів у атмосферу;
зменшення концентрації СО
2
та SО
2
у відпрацьованих газах
можливе при абсорбційному очищенні як найбільш економіч-
ному та простому в реалізації. Представлена технологічна
схема використання хімічного та теплового потенціалу від-
працьованих газів з апаратів сатурації та сульфітації дасть
змогу мінімізувати вплив агресивних газів на середовище.
Впровадження схеми скоротить час теплової обробки буря-
кової стружки внаслідок попереднього контакту з викидами
гарячого сатураційного та сульфітаційного газів; знизить
рН розчину та покращить вилучення сахарози з бурякової
стружки за рахунок збільшення її пружності; знизить забруд-
нення атмосфери, додатково утилізується діоксид вуглецю
з відпрацьованого сатураційного газу та діоксид сірки з від-
працьованого газу після сульфітаційних установок.
УДК 664.292
2016.1.340. СПЕКТРОСКОПІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КАРТОП-
ЛЯНОГО ПЕКТИНУ
/ Пастух Г.С., Грибовська О.В., Макарен-
ко О.Г. // Цукор України. — 2015. — № 11/12. — С. 40–44. —
Бібліогр.: 11 назв.
Виробництво крохмально-патокове, пектин (картопляний,
яблучний, цитрусовий, буряковий), ІЧ-спектроскопія, глю-
коза, рамноза, ксилоза, арабіноза, манноза, галактоза.
Проведено порівняльний аналіз пектинів з різної сировини
для надання якісної характеристики сахаридного складу кож-
ного виду пектину. Розглянуто технологію вилучення пектину
з картопляної мезги. Для визначення якісних показників пек-
тину проведено ІЧ-спектроскопію в діапазоні 4000–400 см
–1
на Фур’є спектрофотометрі FT-IR Spectrum BX-II, Perkin Ele-
mer. Зразки готували у таблетках з КBr. Оцінено економічну
ефективність виробництва пектину з картоплі і можливість
заміни дорогого імпортного пектину на вітчизняний. Для
дослідження було взято картопляний пектин двох зразків,
вилучений з картопляної мезги; яблучний, цитрусовий, буря-
ковий пектин; пектин глюкози, рамнози, ксилози, арабінози,
маннози, галактози. Описано ферментативний гідроліз амі-
лазою. Результати наведено в таблиці і показано в графіках.
Дослідження показало, що картопляний пектин, незалежно
від способу одержання, містить галактуронову кислоту. Мо-
носахаридний склад пектину різниться залежно від способу
вилучення. Пектин використовують як ферментний препарат,
оскільки до його складу входять ксилоза та манноза.
УДК 664.6/.7
2016.1.341. ТЕХНОЛОГИЯ ПЕРЕРАБОТКИ ПРОСА В ПШЕ-
НО-ДРАНЕЦ
/ Верещинский А.П. // Хранение и переработка
зерна. — 2016. — № 1. — С. 54–55. — Библиогр.: 2 назви.
Просо, пшоно-дранець, мікроелементи, калібрування,
фракціонування.
Переробка проса в крупу має певні недоліки — плодові і
насіннєві оболонки, які становлять 3–5% маси зерна і є цін-
ними джерелами мікроелементів — фосфору, магнію, цинку,
міді, йоду та ін., а також вітамінів В
1
, В
2
, РР, фолієвої кислоти
тощо — видаляються під час шліфування. Для одержання
нерафінованого органічного продукту розроблено технологію
двох систем злущування оболонок з зерен проса. Досліджен-
ням установлено, що новий метод забезпечує коефіцієнт
злущування зерна до 93% без попереднього фракціонува-
нання. Розділення злущених і незлущених зерен виконується
на сортувальних системах. Калібрування проводять на 4–5
фракцій з подальшим злущуванням і сортуванням кожної. В
результаті дослідження доведено доцільність переробки зер-
на проса за новою технологією, що забезпечує вихід пшона-
дранцю до 80% і дає змогу зберігти високу харчову цінність
продукту. Результати надано в таблицях і схемах.
УДК 664.664
2016.1.342. ЦЕЛІАКІЯ ТА ХЛІБ БЕЗ ГЛЮТЕНУ
/ Бєла Н.І.,
Приходько Ю.С. // Хлебный и кондитерский бизнес. — 2016. —
№ 2. — С. 38. — Бібліогр.: 5 назв
Целіакія, глютен, борошняні суміші, крохмаль, лікування
алергії.
Для профілактики та лікування целіакії в Інституті про-
довольчих ресурсів НААН проведено низку досліджень та
розроблено нові технологічні інструкції та рецептури хлібо-
булочних виробів — “Безглютеновий з нутом” та “Безглю-
теновий пшоняний”. У нові рецептури не входить пшениця,
жито, ячмінь, овес, або їх гібриди, вміст глютену в яких
перевищує 20 мк/кг продукту. В рецептури включені функ-
ціональні добавки, такі як гідроксіпропілметилцелюлоза.
Рецептура, розроблена Т. Шоубергом, включає 70% сорго.
Для поліпшення структурно-механічних властивостей тіста за
новими рецептурами використано камеді ксанану, гуару. Для
інших рецептур включено крохмаль кукурудзяний, крохмаль
картопляний, борошно кукурудзяне, борошно гречане, бо-
рошно нутове, борошно пшоняне, цукор, сіль, олію, дріжджі.
В ході дослідження доведено, що застосування борошняних
сумішей підвищує харчову і біологічну цінність та додає про-
дукту неповторного смаку. Рецептури подано у таблиці та
рекомендовано для використання.
УДК 664.726
2016.1.343. СТАБИЛИЗАЦИЯ ХЛЕБОПЕКАРНЫХ ПОКА-
ЗАТЕЛЕЙ КАЧЕСТВА МУКИ НА МУКОМОЛЬНЫХ ЗАВО-
ДАХ
/ Жигунов Д.А. // Хранение и переработка зерна. —
2015. — № 11/12. — С. 36–39. — Библиогр.: 12 назв.
Завод борошномельний, зерно, пшениця, борошно, хлібо-
пекарські показники якості, стабілізатори, солод, цистеїн,
йодат калію, кислота аскорбінова.
З метою забезпечення стабільної якості борошна, і, в
свою чергу, виробництва якісних хлібопекарських продуктів,
розроблено схеми додавання стабілізаторів для покращан-
ня різних показників, а саме: при заниженому вмісті білка
(клейковина) — додавання сухої пшеничної клейковини; при
пониженій амілолітичній активності — додавання солоду; при