Упрощенная HTML-версия
36
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
БІОТЕХНОЛОГІЯ
2016.1.150.
деконсервованих гамет поза організмом показало, що вико-
ристання фетальної сироватки корів, унітіолу, ацетилхоліну в
еквілібраційному розчині для заморожування ОКК по-різному
впливає на кріорезистентні властивості гамет. Введення у
ЕР фетальної сироватки корів підвищує кріорезистентність
ооцитів корів до дії низьких температур, що призводить до
збільшення на 23,0% показника дозрілих поза організмом
деконсервованих гамет до метафази-2 мейозу.
УДК 60:577:606:633.11
2016.1.150. МОЛЕКУЛЯРНЫЕ БИОТЕХНОЛОГИИ ПО
ПОВЫШЕНИЮ УСТОЙЧИВОСТИ КУЛЬТУРНЫХ ЗЛАКОВ К
ОСМОТИЧЕСКИМ СТРЕССАМ: монография
/ Моргун Б.В.,
Тищенко Е.Н. — К.: Логос, 2014. — 221 с. — Библиогр.: 390
назв. Шифр 546518.
Транскрипційні фактори, культурні злаки, структурні
гени, осмотичні стреси, трансгенез, молекулярні біотех-
нології, фізіолого-біохімічні процеси, трансгенні рослини,
генетична трансформація рослин.
У монографії представлено результати досліджень, що
проводяться у відділі генетичної інженерії Ін-ту фізіології рос-
лин і генетики НАН України і у відділі молекулярної генетики
Ін-ту кліткової біології і генетичної інженерії НАНУ. Розглянуто
сучасний стан молекулярних біотехнологій, спрямованих на
підвищення рівня стійкості культурних злаків до осмотичних
стресів. Проаналізовано перспективність використання генів
транскрипційних факторів та структурних генів, пов’язаних із
стресостійкістю. Значну увагу приділено теоретичним і прак-
тичним питанням генетичної трансформації рослин
in vitro
і
in planta
. Обговорено епігенетичні питання трансгенези, в
т.ч. ті, що стосуються розробки нових siРНК-технологій. На-
ведено результати фізіолого-біохімічних аспектів молекуляр-
них біотехнологій, пов’язаних із синтезом запасних речовин.
Доцільність комплексного аналізу представлено на прикладі
біотехнологічних рослин кукурудзи.
УДК 60:633.11“321”:631.523.11
2016.1.151. АЛЛЕЛЬНЫЕ ВАРИАНТЫ ГЕНОВ VRN И ТЕМ-
ПЫ РАЗВИТИЯ ИЗОГЕННЫХ ЛИНИЙ МЯГКОЙ ПШЕНИЦЫ
/
Аксентьева О.А., Шулик В.В., Жмурко В.В. // Фактори екс-
периментальної еволюції організмів: зб. наук. пр. — 2015. —
Т. 17. — С. 17–21. — Библиогр.: 12 назв. Шифр 546529.
Пшениця м’яка, алелі генів пшениці, гени VRN, ізогенні
лінії, темпи розвитку, PCR маркери.
Мета дослідження — молекулярно-біологічний аналіз
алельних варіантів генів VRN у майже ізогенних за цими
генами ліній двох сортів пшениці м’якої і виявлення їх ролі у
детермінації темпів розвитку рослин. Використано майже ізо-
генні (NILs) моногенодомінантні лінії ярового типу розвитку,
створені в генофонах озимих сортів Миронівська 808 (М808)
і Ольвія. Лінії різняться за станом (домінантне/рецессивне)
алелів усіх трьох генів VRN. Установлено, що незалежно від
алельних варіантів генів VRN всі ізолінії, створені в генофоні
сорту М808, розвивались повільніше, ніж ізолінії сорту Оль-
вія. Це пов’язано із рецесивним станом усіх генів PPD сорту
М808, що визначає його більш високу фотоперіодичну чут-
ливість, ніж сорту Ольвія, у якого ген PPD-D1 є домінантним.
Разом з тим, лінії Vrn1 i Vrn3 обох сортів переходили до коло-
сіння раніше, ніж лінія Vrn2. Це свідчить про провідну роль
генів VRN у детермінації темпів розвитку пшениці м’якої. Не
виключено, що в ній гени VRN взаємодіють з генами PPD
генофону сорту, в якому створені ізолінії. У ліній, що швидко
розвиваються, показано наявність у генотипі домінантного
алеля Vrn-A1a, виявленого за допомогою двох пар праймерів
VRN AF VRN-INTIR i VRN AF VRN1R, і рецесивних алелів vrn-
B1 i vrn-D1. У ізоліній, які розвиваються повільними темпами,
в генотипі присутній домінантний алель Vrn-B1 — праймери
Intr1/B/F i Intr/B/R3. Отримані результати дають змогу припус-
тити, що детермінація темпів розвитку пшениці м’якої генами
VRN здійснюється шляхом взаємодії їх алелів.
УДК 60:636.034.082.2.4
2016.1.152. ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ЕМБРІОНІВ У ПРАКТИЧ-
НІЙ СЕЛЕКЦІЇ
/ Шкурко Т., Іванов О. // Тваринництво Украї-
ни. — 2015. — № 7. — С. 15–19. — Бібліогр.: 11 назв.
Телята — ембріотрансплантати, молочна продуктив-
ність, донори, лактація.
Мета досліджень — визначення прогнозованої молочної
продуктивності дочок, одержаних методом трансплантації
ембріонів на основі даних продуктивності їх біологічних
матерів (корови-донори) та матерів батьків. Умови: ПрАТ
“Агро-Союз”, поголів’я ВРХ голштинської породи. Біоме-
трична обробка результатів досліджень проводилась мето-
дами варіаційної статистики з використанням стандартного
пакета прикладних статистичних програм. Установлено,
що прогнозована молочна продуктивність телиць-ембріо-
трансплантатів за першу лактацію буде вища порівняно з
фактичним середнім показником по стаду на 1355 кг або
14,6%. Рангова кореляція між прогнозованими показниками
телиць-трансплантатів (ТТ) і фактичними їх матерів-донорів
за 1-шу і середню лактації за кількісними показниками, таки-
ми як удій, кількість молочного жиру і білка, характеризується
великими і високодостовірними величинами (r
s
=0,65–0,98,
при P>0,999), а взаємозв’язок між вмістом жиру і білка — се-
редніми показниками на рівні r
s
=0,04–0,49. Кореляція рангів
між показниками ТТ і матерів їх батьків показує протилежні
результати. Це свідчить, що корови-донори мають більший
вплив на кількісні показники молочної продуктивності ТТ, а
матері батьків — на якісні.
УДК 619:578.825:638.085.3+636.085.57
2016.1.153. ДОСЛІДЖЕННЯ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ НА
НАЯВНІСТЬ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
/
Кушнір Г.В. // Науково-технічний бюлетень Державного на-
уково-дослідного контрольного інституту ветеринарних пре-
паратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. —
Л., 2015. — Вип. 16, № 1. — С. 100–103. — Бібліогр.: 6 назв.
Шифр 546200.
Генетично модифіковані організми, ПЛР, рослинна сиро-
вина, біобезпека, діагностичні тест-системи.
Наведено результати досліджень із визначення генетично
модифікованих організмів (ГМО) у рослинній сировині (РС),
яка надходила від с.-г. виробників Львівської обл. Дослідже-
но (Лабораторія кормових добавок та преміксів Держ. НД
контрольного ін-ту вет. препаратів та кормових добавок)
452 зразки РС (зернові, коренеплоди, деякі продукти пере-
робки РС) на наявність генно-модифікованих (ГМ) джерел. Із
загальної кількості зразків позитивних проб виявлено 9, що
становить 2,0% (зерно кукурудзи, боби сої та насіння ріпаку).
У продуктах переробки, зокрема соєвому борошні, також
виявлено ГМ інгредієнти. Загалом, із рослинної сировини
найбільше ГМО виявлено у зразках сої — 11,3%, у зерні
кукурудзи — 3,6 та насінні ріпаку — 0,8%. У п’яти зразках
сої та соєвому борошні було ідентифіковано сою лінії GTS
40-3-2. У соєвому борошні вміст ГМ інгредієнтів становив
більше 0,9%.
УДК 636.09:578.4:57.085.23
2016.1.154. НОВІ БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ
І КУЛЬТИВУВАННЯ ВІРУСІВ — ПОТЕНЦІЙНИХ ЗБУДНИКІВ
ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТВАРИН
/ Клестова З.С.,
Савінова І.В., Годовський О.В. // Ветеринарна біотехнологія:
бюлетень. — К., 2015. — Вип. 27. — С. 136–147. — Бібліогр.:
12 назв. Шифр 546379.
Культура клітин, холоднокровні тварини, рептилії, чере-
паха червоновуха, черевоногі молюски, ампулярія, равлик
виноградний, віруси.
Дослідили можливість культивування (К.) клітин холодно-
кровних тварин (ХКТ) (хребетні та безхребетні)
in vitro
та
оптимізували умови їх К. для подальшого визначення мож-
ливості використання цих клітин як моделі для біотехнологіч-
них, токсикологічних та екологічних цілей. Як донори тканин
для отримання первинної культури клітин використали моло-
ду черепаху червоновуху (ЧЧ) (
Trachemys scripta elegans
) та
черевоногих молюсків (ЧМ) ампулярію (
Pomacea bridgesii
) та
равлика виноградного (
Helix pomatia
). Визначено оптимальну
температуру К. клітин та склад поживного середовища для
їх підтримання. Наведено дані відносно особливостей росту
культур клітин досліджуваних тварин за різних режимів К.
Надано оцінку можливостей застосування поживних середо-
вищ різного складу для вирощування культури клітин реп-
тилій та молюсків. Наведено короткий опис морфологічних
особливостей вирощених культур клітин, зроблено висновки
відносно вибору їх оптимальних параметрів.
УДК 60:57