Упрощенная HTML-версия
25
№ 1 (67), 2016
2016.1.101.
ДОБРИВА
УДК 631.8
кафедрі агрохімії ХНАУ ім. В.В. Докучаєва у 2013–2014 рр. За
результатами функціональної діагностики встановлено, що
забезпеченість нуту в посушливих умовах 2013 р. основними
макро- і мікроелементами була слабкою. Застосування міне-
рального азоту у дозі N
120
призводило до пригнічення росту і
розвитку рослин, що негативно відобразилось на показниках
структури врожаю та врожайності — 1,38 т/га. Найвищий
рівень врожайності (1,59 т/га) відмічено у контролі та за вне-
сення N
40
. Сприятливий температурний режим 2014 р. та до-
статня кількість опадів позитивно впливали на ріст і розвиток
рослин пшениці озимої. На відміну від нуту, підвищення дози
внесення азоту від N
40
до N
120
забезпечувало покращання
процесів росту і розвитку рослин, що позитивно вплинуло
на врожайність зерна (6,86 т/га). При цьому найбільша окуп-
ність мінеральних добрив приростом врожаю пшениці озимої
(37,2 кг/ц) забезпечувалась внесенням азоту в дозі N
40
.
УДК 631.8(470.63):633.11“324”:631.5
2016.1.98. ОЦЕНКА NO-TILL ТЕХНОЛОГИИ ВЫРАЩИ-
ВАНИЯ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ, В СРАВНЕНИИ С ТРАДИ-
ЦИОННОЙ, В ЗОНЕ НЕУСТОЙЧИВОГО УВЛАЖНЕНИЯ
СТАВРОПОЛЬСКОГО КРАЯ
/ Дридигер В.К., Стукалов Р.С. //
Достижения науки и техники АПК. — 2015. — Т. 29, № 10. —
С. 39–42. — Библиогр.: 15 назв.
Пшениця озима, технологія обробітку ґрунту (тради-
ційна, no-till), добрива, волога продуктивна, врожайність,
рентабельність.
Дослідження провели з метою вивчення впливу технології
вирощування пшениці озимої (ПО) із застосуванням різних
доз мінеральних добрив на її ріст, розвиток, врожайність і
економічну ефективність виробництва в зоні нестійкого зво-
ложення Ставропольського краю. В багаторічному стаціонар-
ному досліді на чорноземі звичайному ПО висівали після сої
за традиційною технологією з дворазовим лущенням стерні
після збору попередника з передпосівною культивацією і
шляхом прямої сівби без обробки ґрунту. За обох технологій
вносили рекомендовану дозу мінеральних добрив (N
90
P
60
K
60
)
і розрахункову дозу на одержання 6,0 т/га зерна (N
160
P
90
K
60
).
У контролі добрива не застосовували. Потужну вегетативну
масу і фотосинтетичний апарат формували рослини ПО за
сівби по необробленому ґрунту із внесенням рекомендованої
і розрахункової доз добрив, чому сприяла краща забезпече-
ність продуктивною вологою і оптимальна для росту рослин
щільність ґрунту протягом усього періоду вегетації. У серед-
ньому за 2013–2015 рр. врожайність ПО за традиційної тех-
нології із внесенням добрив становила 4,25, розрахункової
дози добрив — 4,49 т/га, без обробки вона достовірно була
вище на 20,9 і 20,3% відповідно. Без застосування добрив
різниця в урожайності була несуттєвою. Найвищий прибуток
(20,13 тис. руб./га) і рентабельність (119,3%) відмічені у ва-
ріанті з необробленим ґрунтом і внесенням рекомендованої
дози добрив. Збільшення дози мінеральних добрив, як і
сівба за традиційною технологією, призводили до зниження
економічної ефективності вирощування культури.
УДК 631.8:631.416.4:631.445.4
2016.1.99. ПОТЕНЦІЙНА КАЛІЙНА БУФЕРНА ЗДАТНІСТЬ
ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ПІСЛЯ ТРИВАЛОГО ЗАС-
ТОСУВАННЯ ДОБРИВ
/ Господаренко Г.М., Нікітіна О.В. //
Вісник Харківського національного аграрного університету
ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2015. — № 1. —
С. 28–32. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство,
лісове господарство, екологія ґрунтів). — Бібліогр.: 11 назв.
Шифр 546381.
Калій (буферність ґрунту), буферна ємність, коефіцієнт
буферної асиметрії, чорнозем опідзолений.
Досліджено калійну функцію чорнозему опідзоленого важ-
косуглинкового (ЧОВС) на лесі після тривалого (з 1964 р.)
застосування добрив. Дослідження проведені на кафедрі
агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного ун-ту
садівництва у 2015 р. У 10-пільній сівозміні було застосовано
наступні системи удобрення: мінеральна з внесенням на 1 га
площі N
45
P
45
K
45
; N
90
P
90
K
90
і N
135
P
135
K
135
; органічна —
гній 9; 13,5; 18 т/га та органо-мінеральна — гній 4,5 т/га +
N
22
P
34
K
18
; гній 9 т/га + N
45
P
68
K
36
; гній 13,5 т/га + N
68
P
101
K
54
).
Для вивчення зміни калій-буферності ґрунту (зумовленої
вмістом обмінної і необмінної форм калію), відбирали ґрун-
тові зразки у варіантах досліду: без добрив (контроль),
мінеральні добрива у дозах по 45 та 135 кг/га д.р. N, P
2
O
5
,
K
2
O; поєднання 13,5 т/га гною та мінеральних добрив у дозі
N
68
P
101
K
54
. Наведено основні показники калій-буферності у
балах: буферну ємність ґрунту — додатню і від’ємну, коефі-
цієнт буферної асиметрії та загальний оціночний показник
буферності. Висока позитивна буферна ємність є важливою
ознакою ґрунту щодо калію, який ним поглинається, але за-
лишається потенційно доступним рослинам. Систематичне
внесення у сівозміні органічних і мінеральних добрив у нормі
135 кг/га K
2
O площі сівозміни значно покращує калій-буферні
властивості ЧОВС, що забезпечує оптимальне функціонуван-
ня і саморегуляцію його калійного режиму.
УДК 631.8:631.417:631.588
2016.1.100. ВМІСТ РУХОМИХ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН ЗА
РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ОРГАНІЧНОГО
ЗЕМЛЕРОБСТВА
/ Чередниченко І.В. // Вісник Полтавської
державної аграрної академії. — 2015. — № 3. — С. 66–69. —
Бібліогр.: 9 назв.
Ґрунт, система удобрення, рухомі органічні речовини,
гумус, чорнозем типовий.
Дослідження впливу різних систем удобрення на вміст
рухомих органічних речовин (РОР) у чорноземі типовому се-
редньосуглинковому за органічного землеробства проводили
протягом 2008–2014 рр. у ПП “Агроекологія” Шишацького р-ну
Полтавської обл. та в агрохолдингу “Астарта-Київ”. Найви-
щий уміст РОР спостерігали у чорноземі типовому під пере-
логом порівняно з контролем, багаторічними травами (без
добрив) і за різних систем удобрення (органічна, мінераль-
на, сидеральна). Уміст РОР визначали у варіантах: 0–10;
10–20; 20–30; 30–40; 40–50 см шарах чорнозему. В умовах
природної степової рослинності у ґрунт надходить значно
більше рослинних решток як надземних, так і кореневих, які
є джерелом утворення “молодого” рухомого гумусу. Суттєвий
вплив на вміст РОР має і органічна система добрив (ОСД) —
чорнозем містить більше у 2,1 (шар 0–10 см) та 2,6 (шар
10–20 см) РОР порівняно з контролем. Зроблено припущення
щодо можливості деякого переміщення РОР униз по про-
філю ґрунту — вміст РОР у 2,3–2,6 раза вищий порівняно з
контролем відповідно в шарах 10–20 і 20–30 см. Крім того в
умовах ОСД урожайність культур була відповідно вищою як
і біопродуктивність. За цих умов у ґрунті залишається більше
кореневих решток, які є джерелом утворення РОР. Близька
до ОСД і сидеральна система удобрення. На відміну від
усіх досліджуваних мінеральна система удобрення (МСУ)
характеризується найнижчим умістом РОР. МСУ зумовлює
збіднення ґрунту на РОР. Найвища частка РОР притаманна
органічній частині чорнозему перелогу. Застосування орга-
нічної, сидеральної систем удобрення, а також уведення у
сівозміну багаторічних трав сприяє надходженню значної
маси органічних решток, що в підсумку позитивно впливає
на інтенсивність процесів гуміфікації, накопиченню у ґрунті
рухомих органічних речовин.
УДК 631.8:631.859
2016.1.101. ФОСФОРИТНЕ БОРОШНО
/ Танчик Семен //
The ukrainian farmer. — 2016. — № 1. — С. 34.
Фосфоритне борошно, фосфор біологічно доступний,
підкислення ґрунтів, вапно, родючість ґрунту, культури
зернобобові й олійні.
Дослідженнями автора встановлено, що оптимізація фос-
форного живлення забезпечує приріст урожаю озимих зер-
нових у Лісостепу України на чорноземних ґрунтах на рівні
0,7–1,1 т/га, картоплі — 4,5–6,0, цукрових буряків — 7–8,
кукурудзи на зерно — 1,6–1,9, сої — 0,4–0,7 т/га. Застосуван-
ня фосфоритного борошна (ФБ) підвищує якість вирощеної
продукції, воно має специфічну дію — підвищує ефективність
інших внесених макро- (азот, калій) та мікроелементів (цинк,
молібден, сірка, магній). Цінність ФБ у тому, що в його складі
є сполуки кальцію — понад 50% у вигляді оксиду кальцію
(19,2%) та вапна (30,34%). Позитивна дія ФБ є найбільш три-
валим фактором агрохімічного впливу на родючість ґрунту.
ФБ позитивно впливає на накопичення у ґрунті загального
гумусу в орному та підорному шарах, його доцільно вносити
під зяблевий обробіток ґрунту. Орієнтовна норма внесення
фосфоритного борошна становить 0,5–2,0 т/га.