Упрощенная HTML-версия
17
№ 1 (67), 2016
2016.1.61.
УДК 631.43:631.51
2016.1.56. ФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНО-
ГО ЗА МІНІМІЗАЦІЇ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ В КОРОТ-
КОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХ
/ Калієвський М.В., Косто-
гриз П.В., Єщенко В.О. // Збірник наукових праць ННЦ “Інс-
титут землеробства НААН”. — К., 2015. — Вип. 2. — С. 58–
64. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 546399.
Показники агрофізичні, чорнозем опідзолений, мінімізація
основного обробітку ґрунту, сівозміна короткоротаційна,
родючість ґрунту.
Проаналізовано зміни основних агрофізичних показників
родючості чорнозему опідзоленого під впливом різних захо-
дів мінімізації основного обробітку. В стаціонарному досліді
із 5-пільною польовою сівозміною заходами мінімізації були
зменшення глибини основного обробітку і заміна полицевої
оранки на плоскорізне розпушення, а в іншому — заміна
глибокої оранки на мілку культивацію і повне виключен-
ня основного обробітку з технології вирощуваних культур.
Показано, що досліджувані заходи мінімізації основного
обробітку незначно погіршували фізичний стан чорнозему
опідзоленого, однак жоден з досліджуваних агрофізичних
показників родючості ґрунту при цьому не виходив за межі
оптимальності.
УДК 631.43–047.44:631.51–044.68:631.445.4
2016.1.57. ДИНАМІКА ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЧОР-
НОЗЕМУ ТИПОВОГО ЗА РІЗНОГО ЙОГО ОБРОБІТКУ
/
Козак В.М. // Вісник аграрної науки. — 2015. — № 10. —
С. 17–20. — Бібліогр.: 9 назв.
Фізичні властивості, чорнозем типовий, оранка, обробі-
ток безполицевий.
Вивчено вплив мінімізації обробітку ґрунту на фізичні
властивості чорнозему типового та їх динаміку впродовж
вегетації с.-г. культур. Виявлено істотну різницю між дина-
мікою фізичних властивостей чорнозему типового впродовж
вегетації за різних систем обробітку. Динаміку щільності
складення, пористості аерації та твердості ґрунту впродовж
вегетаційного періоду представлено у вигляді хроноізоплет.
Відмічено, що за оранки спостерігались найменші показники
щільності впродовж вегетації. Варіанти з мілким і різно-
глибинним безполицевим обробітками характеризувались
критичними значеннями щільності (1,75–1,84 г/см
3
) в посуш-
ливий період вегетації в зоні утворення “підорної підошви”.
Динаміка твердості й щільності складення ґрунту впродовж
вегетації аналогічні, проте критичних значень твердості про-
тягом вегетації у кореневмісному шарі не спостерігалось.
Пористість аерації ґрунту знижувалась до критичних значень
(<10%) тільки за безполицевого обробітку в другій половині
вегетації в ділянці “підорної підошви”.
УДК 631.445.2
2016.1.58. ЗМІНИ ҐРУНТОВОГО ПРОФІЛЮ ЯСНО-СІРОГО
ЛІСОВОГО ПОВЕРХНЕВО-ОГЛЕЄНОГО ҐРУНТУ ЗА ТРИ-
ВАЛОГО ВИКОРИСТАННЯ
/ Ткаченко М.А., Гавришко О.С.,
Габриєль А.Й., Оліфір Ю.М. // Збірник наукових праць ННЦ
“Інститут землеробства НААН”. — К., 2015. — Вип. 2. —
С. 32–41. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 546399.
Ґрунтовий профіль, ґрунт ясно-сірий лісовий, розорюван-
ня ґрунту, інтенсифікація лесиважу, ущільнення, деградація
ґрунту.
Висвітлено результати досліджень особливостей будови
ґрунтового профілю, напряму основних елементарних процесів
у ясно-сірому лісовому поверхнево-оглеєному ґрунті (ЯСЛПО)
на перелозі та варіанті 50-річного тривалого с.-г. викорис-
тання без добрив. Відмічено, що включення ЯСЛПО ґрунту
у систему землеробства без застосування добрив знайшло
своє відображення у таких морфологічних ознаках: структурі,
щільності та інтенсивності забарвлення верхніх горизонтів.
Кардинальних змін за довготривалого розорювання ґрунту
зазнала диференціація на генетичні горизонти, відбулося роз-
тягування будови профілю. Переходи між горизонтами стали
нечіткими, нерівномірними, зріс ступінь плямистості. Отже,
розорювання сірого лісового ґрунту та використання його в
системі землеробства без застосування заходів відтворення
родючості призводить до розвитку невластивих елементарних
ґрунтових процесів — інтенсифікації лесиважу, ущільнення,
знеструктурення та деградації ґрунтового покриву.
УДК 631.445.2:631.411.4
2016.1.59. ГУМУСНИЙ СТАН ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО
ҐРУНТУ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ І
УДОБРЕННЯ
/ Кочик Г.М. // Збірник наукових праць ННЦ
“Інститут землеробства НААН”. — К., 2015. — Вип. 2. —
С. 47–57. — Бібліогр.: 4 назви. Шифр 546399.
Ґрунт дерново-підзолистий, обробіток ґрунту, удобрен-
ня, гумус, родючість ґрунту.
Проаналізовано зміни параметрів накопичення гумусу
і його якісний склад у дерново-підзолистому супісчаному
ґрунті за 27-річний термін у 9-пільній зернопросапній сівозміні
при застосуванні різних систем основного обробітку ґрунту і
удобрення. Зазначено, що вирощування культур у 9-пільній
сівозміні без застосування органічних і мінеральних добрив
призводить до деградації орного шару ґрунту та невідновлю-
ваних втрат його родючості. За припинення внесення добрив
упродовж трьох ротацій сівозміни відбувається зменшення
запасів гумусу в середньому на 0,04–0,11 т/га за рік. Напру-
женість гумусового балансу зростає на фоні оранки. Визна-
чальним критерієм відтворення родючості дерново-підзолис-
того супісчаного ґрунту є обов’язкове повернення винесених
урожаєм поживних речовин. За систематичного внесення
органічних добрив у дозі 7,8 т гною та мінеральних N
57
P
63
K
70
на 1 га сівозмінної площі забезпечується стабільність гуму-
сового стану з тенденцією до накопичення гумусу від 1,02
до 1,14–1,31%. Темпи гуміфікації щороку становлять за
оранки 0,09 т/га, за безполицевих способів обробітку — 0,24–
0,26 т/га. За такої системи удобрення запаси гумусу в орному
шарі ґрунту (0–20 см) збільшилися порівняно з вихідними на
2,3–7,1 т/га, продуктивність культур зросла в 1,5–1,7 раза.
Використання в системі удобрення побічної продукції зер-
нових та післяжнивних культур на зелене добриво на фоні
зменшення удвічі доз органічних і мінеральних добрив підви-
щує урожайність культур сівозміни в 1,4–1,5 раза порівняно
з неудобреним фоном та сприяє накопиченню в орному шарі
органічної речовини.
УДК 631.445.4:631.46:631.821
2016.1.60. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КАЛЬ-
ЦІЄВМІСНИХ МЕЛІОРАНТІВ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА
ЧОРНОЗЕМІ ОПІДЗОЛЕНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ
/
Десятник К.О. // Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат.
наук. зб. — Х., 2015. — Вип. 82. — С. 104–108. — Бібліогр.:
8 назв. Шифр 06 546056.
Меліоранти кальцієвмісні, чорнозем опідзолений, біоген-
ність ґрунту, вапнування.
Встановлено, що вирощування кальцієфільних культур
(цукровий буряк, ячмінь, кукурудза) без застосування міне-
ральних та вапнистих добрив призводить до підкислення
ґрунтового середовища. Зміни, викликані вапнуванням, на-
ближаються до свого максимального значення на початку
1-го року післядії з подальшим встановленням нейтральної
реакції ґрунтового розчину. Виявлено залежність чисельності
представників ґрунтової мікрофлори, мікро- та мезофауни від
зміни рН ґрунтового середовища, тому внесення всіх меліо-
рантів позитивно відобразилося на чисельності представни-
ків даних груп. Показано, що внесення вапнистих меліорантів
підвищує біогенність ґрунту, про що свідчить зростання інте-
грального показника біогенності ґрунту. Найвища біогенність
спостерігалася на варіанті з цементним пилом. В той же час
на варіанті з червоним шламом інтегрований показник біо-
генності в 1-й рік дії меліоранта був значно нижчим ніж на
варіанті без меліорантів.
УДК 631.445.41:631.41(477.5)
2016.1.61. ДИСПЕРСНІСТЬ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ РІЗ-
НИХ ЕКОСИСТЕМ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Крохін С.В., Дегтярьов Ю.В. // Вісник Харківського націо-
нального аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук.
пр. — Х., 2015. — № 1. — С. 54–58. — (Сер. Ґрунтознавство,
агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія ґрун-
тів). — Бібліогр.: 3 назви. Шифр 546381.
Дисперсність, чорнозем типовий, екосистема, метод
турбідиметричний, антропогенний фактор.
Розглянуто вплив різних екосистем на показник дисперс-
ності чорноземів типових. Досліджено зміни дисперсності
чорноземів за допомогою використання турбідиметричного
УДК 631.4
ҐРУНТОЗНАВСТВО