Стр. 93 - ziborova-iv-k

Упрощенная HTML-версия

93
РОЗДІЛ 3
НАУКОВІ ПОШУКИ П. А. КОЧУБЕЯ В ГАЛУЗЯХ АГРОНОМІЇ
ТА ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ
Сучасний тлумачний словник видавництва «Велика Радянська
Енциклопедія» пояснює визначення агрономії як комплексу наук про
обробіток і вирощування сільськогосподарських культур, що в своєму
розвитку пройшли певні етапи [126]. З кінця XVIII ст. удосконалювалися
системи землеробства, розроблялися теорії живлення рослин, методи
насінництва, захисту рослин від хвороб і шкідників. В другій половині
ХІХ ст. в складі агрономії розвиваються землеробство, рослинництво,
агрохімія, ґрунтознавство, селекція. Оскільки лісівництво представлено
одним із складових напрямів рослинництва, то і воно мало аналогічні періоди
еволюції відповідно до агрономії та виділилося в окрему галузь внаслідок
зменшення кількості лісів через антропогенний вплив [127, с. 445–446].
Рішення проблеми виснаження лісових ресурсів полягало не тільки в охороні
лісу і заборонах на вирубку, а в цілеспрямованому і дбайливому веденні
лісового господарства та використанні його захисної, водорегулювальної
функцій в агрономії. Саме в напрямі створення ефективного полезахисного
лісорозведення просував свою аграрну діяльність П. А. Кочубей, спочатку
зосередивши роботу на присадибних ділянках навколо резиденції в Згурівці,
а згодом розширивши насадження на велику степову територію
сільськогосподарських угідь.
3.1. Розгортання ландшафтного лісорозведення як предтечі
раціонального землеробства
Енциклопедія сучасної України містить інформацію про те, що як
наукова та прикладна навчальна дисципліна лісівництво сформувалося в
XVIII ст. у Західній Європі, переважно в Німеччині й Франції, через значне