Упрощенная HTML-версия
70
2.3. Наукові здобутки П. А. Кочубея в галузях природничих наук,
військовій справі
Початок педагогічної діяльності П. А. Кочубея в стінах Артилерійського
училища тісно пов’язаний з передумовами формування галузевих знань з
хімії та фізики в історичному проміжку середини ХІХ ст. Встановлено, що
визначальною умовою опанування П. А. Кочубеєм посади викладача
училища в 1846 р., стало його особисте навчання в цьому освітньому закладі,
а також специфічні аспекти постановки навчального процесу і програмних
завдань періоду 1840–1845 рр.
Становлення і розвиток хімії розкриває складний процес накопичення
специфічних знань, що відносяться до вивчення властивостей і перетворень
речовин, які стали окремим науковим напрямом хімічної промисловості,
дотичним до хімічних пошуків в артилерійській галузі. За Височайшим
велінням перші наукові розробки в справі зміцнення військового потенціалу
Російської імперії здійснено Вільним економічним товариством, яке разом з
найширшим діапазоном своїх занять формувало і методики виготовлення
компонентів пороху. Конкретним прикладом таких напрацювань стали звіти
академіка В. М. Севергіна про видобуток і очищення сірки (1809) та селітри
(1812). Водночас акцентувалася увага на значенні саме мінералогії як науки,
що вивчає природну сировинну базу для російської військової промисловості
[109, с. 113].
У 1832 р. зроблені вказівки Великого князя, засновника Артилерійського
училища, щодо необхідності більшої уваги на спрямованість хімії до
артилерії. Внесено пропозиції навчати хімії так, щоб офіцери могли самі
виконувати ті хімічні реакції, які зустрічаються при вирішенні різних
проблем артилерійської справи. За розпорядженням артилерійського
управління вирішення окремих технічних завдань покладалося на професора
Петербурзького технологічного інституту Г. І. Гесса. Зокрема, він розробив