Упрощенная HTML-версия
203
специфічна ознака лісопарку – листяні або хвойні екзотичні культури,
висаджені групами чи куртинами;
2) формування степових агроландшафтів: проведена площинна
агролісотехнічна меліорація з насадженням дерев, кущів та лучної
рослинності
забезпечила
стабільність
антропогенного
ландшафту
сільськогосподарських угідь (гальмування ерозійних процесів природних
геоструктур, поліпшення стану заболочених ділянок і водних об’єктів); для
лісонасадження використано акліматизовані сіянці з власних розплідників,
які продукували нові фітоценози на чорноземних ґрунтах;
3) становлення системи фахової освіти реалізовано на основі організації
діяльності Згурівської навчально-дослідної ферми, яка проводила самостійну
наукову роботу, скеровану на: інтенсифікацію землеробства впровадженням
12-пільних сівозмін з органічним удобренням плодозміну і травосіянням;
інтродукцію сільськогосподарських культур (здебільше злаків) для
розмноження ефективних сортів з метою селекції; племінне тваринництво з
метою вдосконалення існуючих і створення нових порід та підвищення
продуктивності сільськогосподарської худоби; механізацію рільництва;
метеорологічних спостережень за природними явищами і кліматичними
процесами.
Завдяки поєднанню науково-організаційної та навчально-дослідної
діяльності П. А. Кочубея його напрацювання склали вагомий внесок у
розвиток
вітчизняного
сільського
господарства
та
створення
природоохоронних територій.
5. На теренах України зразкова ферма П. А. Кочубея в с. Згурівка
Прилуцького повіту Полтавської губернії була першим повноцінним
дослідницьким осередком агрономічного спрямування. Впродовж 1872–
1884 рр.
вона
працювала
в
якості
спеціалізованого
науково-
експериментального центру, що реалізував інтенсивну систему землеробства,
займався інтродукцією та селекцією рослин, здійснював функцію