Упрощенная HTML-версия
165
РОЗДІЛ 4
ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ П. А. КОЧУБЕЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ КОН’ЮНКТУРИ КРАЮ ТА
ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ
Діяльність П. А. Кочубея, що сприяла становленню та розвитку
вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи, водночас забезпечувала
науково-освітній елемент організації аграрної сфери у родинних маєтках
Полтавської та Чернігівської губерній. Прижиттєві «експериментальні
студії» П. А. Кочубея, випробувані в головному згурівському господарстві,
успішно й дієво функціонували. Прибутки від створеного раціонального
рослинництва задовольняли потреби ефективності тваринництва, а прогрес
обох складових сприяв перетворенню господарства у повноцінне товарне
сільськогосподарське виробництво, доходи від якого у 1870–1890-і роки
спрямовувалися на розбудову економічної сфери підконтрольних
(власницьких) сіл та підвищення культурного рівня населення.
4.1. Впровадження здобутків сільськогосподарської дослідної справи
в розбудову виробничої та соціальної структури сіл Полтавської та
Чернігівської губерній
Як зазначалося в 2 розділі дисертації, характерною особливістю родини
П. А. Кочубея окреслено здобуття ґрунтовної освіти. Предки П. А. Кочубея
здобували престижні посади в козацько-старшинському уряді Гетьманщини
завдяки своїм різнобічним знанням та, в свою чергу, дбали про піднесення
духовного виховання та налагодження процесу навчання мешканців
населених пунктів, що перебували під їх опікою. Під впливом європейських
культурних традицій Просвітництва (перша чверть XVIII ст. – перша
половина ХІХ ст.) та гуманістичних ідей діячів Києво-Могилянської академії
вони долучилися до спорудження православних храмів, які постали центрами
поширення знань і освіти, християнської моралі та здійснювали виховання