Стр. 130 - ziborova-iv-k

Упрощенная HTML-версия

130
для обходу лісоохоронного закону, адже прибирання горілих дерев
дозволялося робити на будь-якій площі. Невдовзі з’явилися наслідки
злочинної безгосподарності: з виходом у 1861 р. державних селян з-під опіки
Міністерства державного майна, лісові посадки, зроблені при волосних і
сільських управліннях, були закинуті чи загинули [1, с. 40–41]. У Київській
губернії до кінця ХIХ ст. лише на 565 фабриках згоряло щорічно 193 тис.
куб. саж. дров, а всього в губернії – 752 тис. куб. саж. [174, арк. 6–7].
Натомість 7 пуд. дрів могло замінити 3 пуд. вугілля або 2 пуд. нафти. В
середньому, з 1854 до 1916 рр. лісистість Центральної України знизилась
більше, ніж на 30 % [175, с. 10]. Отже, констатуємо повальне знищення
природних лісових угруповань на українських теренах, в тому числі
Полтавської та Чернігівської губерній, що активізувало дестабілізацію
комплексу захисних лісівницьких заходів щодо поліпшення умов росту і
розвитку сільськогосподарських культур і ефективності агроландшафтів.
Ще однією вагомою причиною лісорозведення П. А. Кочубея були
посухи, що фактично зводили нанівець повноцінне ведення сільського
господарства у власних маєтках. Якщо у XVIII ст. на території Європейської
частини Росії відбулося 34 посухи, то у XIX ст. – їх відбулося аж 40 [75,
с. 17]. З боку влади тривалий час не вживались системні дієві заходи щодо
запобігання жахливим наслідкам як буревіїв, так і проявам водної ерозії.
Протоколи засідань Херсонського губернаторського комітету підтвердили:
«Поки Південь Росії охоплений був з півночі, північного сходу і південного
сходу широким поясом лісів, ліси ці служили природною перешкодою
посушливій силі вітру. На думку фахівців і багатьох практиків-господарів,
неврожай на півдні і особливо в Новоросійському краї знаходиться в тісній
залежності від непомірної експлуатації лісів» [20, с. 44–45, 52]. Через
зменшення лісових насаджень змінився баланс вологи, особливо її
збереження в ґрунті.
Швидкість ліквідації зелених насаджень привернула увагу тих, хто
розумів значення лісу для агрономії. Найпершими відгукнулися на проблему