Упрощенная HTML-версия
95
У подальшому Л.Д. Юрчак вбачала перспективи мікробіологічних
досліджень в галузі алелопатії в таких напрямах: вивчення ролі
мікроорганізмів у ґрунтовтомі під лікарськими рослинами та іншими
культурами, що мають важливе народногосподарське значення; виявлення
фітотоксичних штамів та їхня ідентифікація до виду; вивчення особливостей
фітотоксичних видів мікроорганізмів у модельних і природних умовах;
сумісні дослідження з хіміками та біохіміками швидкості розкладу
фітотоксичних речовин у ґрунті; дослідження антимікробної активності
фітонцидів колекційних ЕО рослин, що росли на території Ботанічного саду,
до фітопатогенних мікроорганізмів з метою побудови науково обґрунтованих
сівозмін і ботаніко-географічних ділянок ЦРБС АН УРСР.
У 1975–1980 рр. Л.Д. Юрчак брала активну участь у наукових
конференціях і з’їздах, опублікувала 8 статей та ще 5 здала в друк. Займала
активну позицію у суспільно корисній роботі Ботанічного саду [79, с. 50–52].
У 1981−1994 рр. учена організувала і провела 10 наукових експедицій в
основні господарства з вирощування АР: Крим (4 господарства); Запорізька,
Одеська, Чернігівська, Полтавська, Львівська, Хмельницька, Черкаська
області України; Молдова (3 господарства); Росія (4 господарства). Мета
експедицій ‒ обстеження агрофітоценозів АР на наявність ґрунтовтоми, збір
рослинних та ґрунтових зразків з виробничих плантацій, збір післяжнивних
решток АР та відходів виробництва ЕО з метою алелопатичного
дослідження. Дослідниця зібрала цінну колекцію ґрунтових зразків з-під
культур-ефіроносіїв, що містила різноманітну спороутворюючу мікрофлору –
джерело БАР.
Розвиток алелопатії в Україні відбувався нерівномірно, особливо у
90-х роках XX ст., що пояснюється низьким рівнем фінансування науки,
недостатнім забезпеченням матеріальної бази, відтоком наукових кадрів за
кордон тощо, тому в Ботанічному саду науковці вишукували додаткові
кошти для продовження власних досліджень й укладали госпдоговори з
іншими установами.