Упрощенная HTML-версия
90
возделыванию и уборке шалфея мускатного в Лесостепной зоне
УССР» (1990) [109] (дод. М). Нову технологію вирощування АР Л.Д. Юрчак
впроваджувала у 90-х роках XX ст. в Золотоніському районі (Черкаська обл.):
колгоспі імені Калініна, колективно-дольових господарствах «Україна» та
села Дмитрівки.
На
прохання
наукового
керівника
Г.А. Побірченко
–
А.М. Гродзинського, керівництво над дисертаційною роботою взяла на себе
Л.Д. Юрчак, пройшла стажування асистент Херсонського педінституту
Т.Н. Маскова, а також виконано 13 дипломних робіт студентами Київського і
Дагестанського державних університетів.
Учена координувала свої дослідження з іншими науковими установами:
Всесоюзним
НДІ
синтетичних
і
натуральних
духм’яних
речовин (ВНДІСНДР, м. Москва), Ботанічним садом АН Молдавської РСР
тощо, а також поєднувала творчі досягнення з науковими консультаціями та
налагодженням зв’язків із зарубіжними дослідниками [79, с. 61‒62].
На початку 1996 р. за вислугою років Л.Д. Юрчак вийшла на наукову
пенсію, але у зв’язку зі смертю чоловіка у червні того ж року її знову було
зараховано на посаду старшого наукового співробітника відділу алелопатії
ЦБС НАН України на контрактній основі.
Починаючи від 1996 р. Л.Д. Юрчак зосередилася на вивченні алелопатії в
агробіогеоценозах АР саме з екологічних позицій. Учена досліджувала
алелопатичні особливості провідних ефіроносів упродовж онтогенезу та
вплив екологічних умов на їхній прояв. Вона розкрила роль ФАР АР та
супутнього мікробного ценозу у формуванні явища ґрунтовтоми під шавлією
мускатною, лавандою вузьколистою (
Lavandula angustifólia
L.), м’ятою
перцевою та іншими культурами. Розробила оновлену технологію
вирощування шавлії мускатної, що ґрунтувалася на алелопатичних
принципах. У 1997 р. вийшла друком сумісна монографія за авторством
Л.Д. Юрчак та Г.А. Побірченко «Культура шалфея мускатного в Лесостепи
Украины» [110] (дод. М).