Упрощенная HTML-версия
87
французькою мовою, влаштувалася на роботу в Представництво
Аерофлоту [107, с. 234].
У період перебування Л.Д. Юрчак за кордоном, в Україні у 1977 р.
було опубліковано статтю за її авторством [108], в якій наводилися
результати раніше проведених досліджень щодо впровадження у
сільськогосподарське виробництво проміжних (кормових) культур, що
сприяють збагаченню ґрунту різноманітними органічними речовинами, а
також слугують достатньою кормовою базою восени і навесні, коли ще
інших зелених кормів ще немає. Восени 1979 р., повернувшись до м. Києва,
Л.Д. Юрчак знову плідно займається науковою діяльністю.
Третій етап
(1980‒1990) – к.б.н., с.н.с. відділу алелопатії ЦРБС АН
УРСР; очолювала групу науковців із дослідження інтродукованих АР. Від
1980 р. Л.Д. Юрчак очолила групу науковців, з якою виконала великий обсяг
дослідницьких робіт із вивчення алелопатичної активності квіткових,
плодових та особливо інтродукованих АР (лікарських), культивованих в
Україні. Було встановлено творчі контакти й проведено велику організаційну
роботу зі з'ясування територіального розміщення радгоспів, що
спеціалізувалися на вирощуванні лікарських рослин. Проводилася пошукова
робота з виявлення найбільш алелопатично активних лікарських речовин і
підбору до них рослинних тестів. Найбільш активні в алелопатичному плані
рослини досліджували за фазами розвитку [79, с. 50‒52].
У подальшому Л.Д. Юрчак була відповідальним виконавцем робіт з
таких тем: визначення оптимального вмісту ряду БАР рослинного
походження у повітрі ‒ для поліпшення мікроклімату в установах санітарно-
гігієнічного профілю; дослідження алелопатичної ґрунтовтоми у природних і
штучних екосистемах ‒ для з’ясування ролі спороутворюючих
мікроорганізмів під старими плодовими деревами (яблуня, груша, абрикос),
що росли в промислових умовах Криму; вивчення екологічних механізмів
алелопатичної взаємодії в біогеоценозах ‒ для з’ясування територіальних
розміщень радгоспів, що займалися вирощуванням лікарських рослин та