Упрощенная HTML-версия
81
Л.Д. Юрчак згадувала практику під Каневом як класичний наочно-
прикладний виклад предметів студентству.
Дипломну роботу, мета якої полягала у мікробіологічних дослідженнях
синтезу лимонної кислоти грибами
Aspergillus niger
, студентка
Л.Д. Пилипенко виконувала на Ризькому заводі лимонної кислоти в
1959 р. (дод. З 1), а згодом успішно захистила її на кафедрі мікробіології
свого навчального закладу.
Із стін університету імені Т.Г. Шевченка, що давав ґрунтовні, обширні
знання, вийшло багато молодих, перспективних, у майбутньому визнаних
науковців. Так, разом із Л.Д. Пилипенко навчався член-кореспондент,
директор Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України
І.А. Акімов; член-кореспондент, д.б.н. Г.В. Донченко (Інститут біохімії
імені О.В. Палладіна НАН України); д.б.н. В.С. Ткаченко (Інститут
ботаніки імені М.Г. Холодного); д.б.н., видатний рослинник – Г.К. Смик та
багато інших відомих учених.
Таким чином, навчання в університеті імені Т.Г. Шевченка дало змогу
майбутній ученій отримувати знання і спілкуватися з видатними вченими,
що, безсумнівно, заклало фундамент, інтерес і потяг до наукових знань у
подальших наукових розробках.
ІI період
(1960‒1971) – формування наукових поглядів. У 1960 р.
молодий спеціаліст Л.Д. Пилипенко закінчила навчання у вищому
навчальному
закладі
та
отримала
диплом
(№ 381303
від
25.06.1960 р.) (дод. З 2) зі спеціальності «фізіологія рослин» із присвоєнням
кваліфікації біолог-фізіолог рослин, вчитель біології та хімії середньої
школи. За розподілом її було направлено працювати старшим лаборантом у
відділ фізіології рослин Інституту ботаніки (у подальшому –
імені М.Г. Холодного) АН УРСР, де в означеному відділі формувалася група
алелопатії, керована с.н.с. А.М. Гродзинським. Саме тут, на початку
60-х років минулого століття, було закладено перші підвалини нового